Справа № 456/1392/23
Провадження № 3/456/903/2023
іменем України
24 травня 2023 року місто Стрий Львівської області
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитин В.Я., з участю особи, який притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши справу за матеріалами, котрі надійшли від Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , з вищою освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх чи непрацездатних осіб не має, фізичної особи-підприємця, волонтера, встановленими законодавством України пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 5 ст. 122 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 475767, складеного поліцейським ВРПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області сержантом поліції Кімом Т.В. 11.03.2023 року о 15:25 год. відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КУпАП, останньому ставиться в провину те, що він 11.03.2023 року о 15:00 год. по вул. Вокзальна у м. Моршин Стрийського району Львівської області, керуючи належним йому транспортним засобом марки FORD моделі FOCUS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був неуважний та не стежив за зміною дорожньої обстановки, порушив правила проїзду перехресть, при здійсненні маневру повороту ліворуч не надав перевагу в русі службовому транспортному засобові марки PEUGEOT моделі 301, реєстраційний номер НОМЕР_2 , котрий рухався у зустрічному напрямку, чим змусив водія зазначеного службового транспортного засобу різко зменшити швидкість та подати звуковий сигнал задля уникнення зіткнення, створивши таким чином аварійну обстановку, та порушивши вимоги підпункту «б» пункту 2.3., пунктів 10.1., 16.13. Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, у призначене судове засідання з'явився й після роз'яснення йому прав й обов'язків, визначених у ст. 63 Конституції України та у ст. 268 КУпАП, надав пояснення, згідно з котрими він дійсно 11.03.2023 року по обіді керував належним йому транспортним засобом марки FORD моделі FOCUS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Вокзальна у м. Моршин Стрийського району Львівської області, й розпочавши на не забороненій для цього ділянці автомобільної дороги маневр обгону транспортного засобу, котрий рухався попереду нього, закінчив у належний спосіб цей маневр обгону. При цьому він маневру повороту ліворуч не виконував, правила проїзду перехресть не порушував, оскільки жодних перехресть на ділянці дороги, де ним виконувався маневр обгону, немає. Щодо тієї обставини, що він нібито не надав перевагу службовому транспортному засобу марки PEUGEOT моделі 301, реєстраційний номер НОМЕР_3 , котрий рухався у зустрічному напрямку, то маневр обгону було ним завершено у такий спосіб, що не змушував водія вказаного службового автомобіля до екстреного гальмування та, як наслідок, жодної аварійної обстановки ним створено не було, а такі твердження поліцейських є надуманими та значно перебільшеними. Тому наполягає на тому, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з чим ним заздалегідь також було подано письмове клопотання про закриття провадження у даній справі про адміністративне правопорушення з наведеної підстави, що було зареєстроване в діловодстві Стрийського міськрайонного суду Львівської області 22.05.2023 року за вх. № ЕП-1585.
Суддя, заслухавши особу, який притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали цієї справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.
Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Так, підпунктом «б» пункту 2.3., та пунктами 10.1., 16.13. Правил дорожнього руху, порушення котрих ставиться у провину ОСОБА_1 , для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КУпАП порушення, передбачені частинами першою-четвертою цієї статті, серед котрих, з-поміж інших, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, порушення правил проїзду перехресть, порушення правил обгону та зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Разом з тим, зібрані матеріали цієї справи про адміністративне правопорушення не підтверджують у цілому ту обставину, що особа, який притягається до адміністративної відповідальності, будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, не дотримався підпункту «б» пункту 2.3., та пунктів 10.1., 16.13. Правил дорожнього руху, тобто порушив правила проїзду перехресть та повороту ліворуч чи розвороту й не дав при цьому дорогу транспортному засобу, що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч, спричинивши тим самим створення аварійної обстановки, з огляду на наступне.
Так, долученим до вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення записом з відеореєстратора працівників Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, які здійснювали зупинку керованого ОСОБА_1 транспортного засобу марки FORD моделі FOCUS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , стверджується, що останній не здійснював маневру повороту ліворуч чи розвороту, а здійснював маневр обгону транспортного засобу, котрий рухався попереду нього. Такий маневр обгону було виконано ОСОБА_1 на дозволеній для цього ділянці автомобільної дороги, без порушення ним вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини цієї ділянки дороги. Названим записом не підтверджується також обставина існування на вказаній ділянці дороги перехрестя, а вбачається лише виїзд з прилеглої території, й таке місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території, відповідно, не вважається перехрестям.
Будь-яких інших доказів, котрі б відповідали критеріям їх належності й допустимості, на підтвердження порушення ОСОБА_1 саме правил проїзду перехресть та правил здійснення маневру повороту ліворуч, що є у причинному зв'язку із спричиненням створення аварійної обстановки, працівниками Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області до вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено, а суддею під час розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення не здобуто.
Що стосується виконання ОСОБА_1 маневру обгону та зустрічного роз'їзду, то порушення правил виконання відповідного маневру та порушення при цьому вимог дорожніх знаків й розмітки проїзної частини ділянки дороги, на котрій цей маневр виконувався, що могло б бути у причинному зв'язку із спричиненням створення аварійної обстановки, у провину останньому не ставиться, у фабулі вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення не відображається.
Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях від 30 травня 2013 року у справі «Малофеєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04, та від 20 вересня 2016 року у справі «Карєлін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08, щодо формулювання суті адміністративного правопорушення вказує на те, що суди не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винність у скоєні якого певною особою має доводитись в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винності особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а та, у свою чергу, є невід'ємною частиною національного законодавства України.
Відтак суддя, при встановлених у судовому засіданні усіх обставинах даної справи про адміністративне правопорушення, у їх сукупності, дійшов висновку, що направлені до Стрийського міськрайонного суду Львівської області адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КУпАП та їх аргументація у цілому не підтверджують у його діях складу наведеного адміністративного правопорушення, являються сумнівними.
У свою чергу, наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), заява № 5310/71, та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03.
Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.02.2019 року № 1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип indubioproreo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
То ж суддя, враховуючи усе вищезазначене, у відповідності до положень статей 251-252 КУпАП, з урахуванням також положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, вважає, що у діях особи, який притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, а, отже, є підстави для застосування наслідків цього, визначених пунктом 1 ст. 247 КУпАП, без необхідності повернення вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення для належного оформлення.
Так, згідно пункту 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення, з огляду на що, слід винести передбачену пунктом 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.
У свою чергу, суддя враховує, що пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення судового збору.
Керуючись статтями 8-9, 40-1, 122, 221, 245, 247, 251-252, 266, 268, 276, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або ж вислати особі, щодо якого її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Суддя Володимир МИКИТИН