1Справа № 335/4438/23 2-з/335/32/2023
25 травня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Мінаєв М.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення її позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микита Андрійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
25.05.2023 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису № 1067 від 26.06.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком В.С., про стягнення з позивача на користь ТОВ ФК «Паріс» заборгованості в розмірі 8808,79 грн.
Одночасно ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення вказаного позову шляхом зупинення стягнення за оспорюваним виконавчим написом у виконавчому провадженні № 62701049.
Позовна заява ОСОБА_1 ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.05.2023 залишена без руху з підстав ненадання доказів сплати судового збору в встановленому законом розмірі.
Заява ОСОБА_1 про забезпечення вказаного позову підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
До заяви ОСОБА_1 такого документу не додано, а позивач вказує на те, що поданий ним позов є вимогою про захист прав споживача під час виконання договору споживчого кредитування, щодо якого вчинений оспорюваний виконавчий напис нотаріуса, а тому позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Однак ствердження позивача про те, що ним поданий позов саме про захист прав споживача, не відповідає дійсності.
Так, Законом України «Про захист прав споживачів» не передбачено такого способу захисту прав споживачів, як визнання виконавчого нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат").
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України "Про нотаріат").
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16-ц, «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником».
Суддя також зауважує, що ані у позовній заяві, ані у заяві про забезпечення позову, не зазначено, яке саме право позивача, як споживача кредитної послуги, було порушено при вчиненні оспорюваного виконавчого напису.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису, в тому числі на договорі споживчого кредитування, не є втручанням у права споживача, які випливають з такого договору, а позов про визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є позовом про оскарження нотаріальної дії, а не про захист прав споживача.
Посилання позивача на постанову Третьої палати КЦС ВС від 19.10.2022 у справі № 743/1481/21 також не може бути враховано при вирішенні питання про відкриття провадження за позовом ОСОБА_1 , оскільки у вказаній справі вирішувався спір між позивачем - позичальником та відповідачем Т «Ідея банк» - безпосереднім кредитодавцем. Отже у тій справі існували кредитні відносини безпосередньо між позивачем та відповідачем.
Відтак, постанова КЦС ВС у вказаній справі не є релевантною до даного випадку, оскільки позивач ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовує, зокрема, тим, що вона не має жодних договірних відносин з відповідачем ТОВ ФК «Паріс», в тому числі кредитних.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 151, 153 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микита Андрійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не є перешкодою для її повторного подання після усунення обставин, що були підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, але може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її ухвалення.
Суддя М.М. Мінаєв