вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/132/23
Справа № 356/415/23
25.05.2023 суддя Березанського міського суду Київської області Дудар Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди,
До Березанського міського суду Київської області у травні 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди, підписана представником позивача адвокатом Швачко О.В.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 184 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України).
Згідно з положеннями частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку про необхідність передачі вказаної цивільної справи на розгляд іншому суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, оскільки справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, з огляду на таке.
Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч. 4 ст. 10 ЦПК України).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в справі «Сокуренко і Стригун проти України" (п. 24 рішення від 20.07.2006 року; заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Так, правила підсудності справ у цивільному судочинстві можуть визначатися лише процесуальним законом. Питання про підсудність справ позовного провадження визначається Главою 2 розділу І ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Державної казначейської служби України (яка визначена позивачем як орган, в особі якого виступає відповідачем Держава Україна) є вул. Бастіонна, 6 в м. Київ (Печерський район м. Києва), а місцезнаходженням Департаменту патрульної поліції є вул. Федора Ернста, 3 в м. Київ (Солом'янський район м. Києва).
ОСОБА_1 у позовній заяві зазначив адресу свого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Безпосередньо у тексті позовної заяви жодним чином не наведено мотивів звернення саме до Березанського міського суду Київської області, не містить вона і посилань на ч. 4 ст. 28 ЦПК України, згідно з якою позови, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Положення вказаної норми не є застосовними у даному разі з огляду на те, що можлива шкода заподіяна позивачу не переліченими вище суб'єктами, крім того позивач не надав доказів того, що він має зареєстроване місце проживання чи перебування на території, що підпадає під юрисдикцію Березанського міського суду Київської області.
Таким чином, відсутні підстави для визначення територіальної підсудності Березанському міському суду Київської області.
З урахуванням викладеного вище та приписів ч. 2 ст. 27 ЦПК України, даний спір не підсудний Березанському міському суду Київської області.
У відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Як визначено ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Зважаючи на викладене вище, вважаю за необхідне передати цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди, на розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва (вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ), оскільки справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) зазначеного суду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 4, 27, 28, 31-32, 184, 258-261, 352-355 ЦПК України, суддя
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди, завданої в спосіб незаконного притягнення до адміністративної відповідальності, передати на розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду
Суддя Т. В. Дудар