Рішення від 17.05.2023 по справі 927/468/23

РІШЕННЯ

Іменем України

17 травня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/468/23

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом: Керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави,

вул. Замкова, 9А, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000,

e-mail: nsiverskiy.prok@chrg.gp.gov.ua;

в особі позивача: Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області,

вул. Губернська, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000,

e-mail: ns_gorsovet@cg.gov.ua;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів",

проспект Перемоги, 126 Б, м. Чернігів, 14013, e-mail: info@cn.enera.ua;

предмет спору: про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів у сумі 61293,86 грн

за участю повноважних представників сторін:

від прокурора: Ходико О.Є. - прокурор відділу;

від позивача: не прибув;

від відповідача: Бузина Н.В. - адвокат, ордер на надання правничої допомоги серії СВ № 1049619, виданий 11.04.2023.

У судовому засіданні 17.05.2023, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

27.03.2023, надійшов позов керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (далі - ТОВ "Енера Чернігів"), з проханням:

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 26.08.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області та ТОВ "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 30.09.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області та ТОВ "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 05.10.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області та ТОВ "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 04.11.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області та ТОВ "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 16.11.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області та ТОВ "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 25.11.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області та ТОВ "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 03.12.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області та ТОВ "Енера Чернігів";

- стягнути з ТОВ "Енера Чернігів" на користь Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області кошти в сумі 61293,86 грн.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що внесені додатковими угодами №№2-8 зміни до договору про постачання електричної енергії споживачу № 220113ВЦ від 04.01.2021 вчинені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", в зв'язку з чим підлягають визнанню недійсними, а надмірно сплачені кошти - поверненню до бюджету.

28.03.2023, суд, своєю ухвалою, прийняв до розгляду позовну заяву; відкрив провадження в справі за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 19.04.2023; встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті спору, зокрема відповідачу 15 календарних днів з дня отримання ухвали для подачі до суду мотивованого відзиву на позов, у порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

13.04.2023, від відповідача, засобами поштового зв'язку, надійшов відзив на позов (направлений в належний строк), в якому проти задоволення вимог заперечив у повному обсязі вважаючи, що в прокурора відсутні підстави для здійснення представництва інтересів держави в особі Новгород-Сіверської міської ради, оскільки вказана особа не наділена повноваженнями щодо оскарження процедур закупівлі за Законом України "Про публічні закупівлі", відтак не може бути позивачем в цій справі. На думку відповідача, позов прокурора підлягає залишенню без розгляду, на підставі п.2 частини 1 статті 226 ГПК України. На його думку, прокурор не довів належними та допустимими доказами, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", тому відповідно до презумпції правомірності правочину, закріпленою в статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір та всі додаткові угоди до нього є правомірними. Вважає, що спірні додаткові угоди укладені відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", факт коливання ціни кожного разу був підтверджений документально, а пропорційне збільшення ціни в договорі здійснювалось відповідно до динаміки коливання товару на ринку впродовж всього терміну дії договору, а не короткого періоду, безпосередньо після його укладення. Звертав увагу суду на те, що приписи частини 1 статті 670 ЦК України (на які посилається прокурор, обґрунтовуючи вимоги про стягнення безпідставно сплачених коштів) не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки такі кошти сплачені відповідачу на підставі чинного договору.

Також від відповідача, засобами поштового зв'язку, надійшла заява про зупинення провадження в справі до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду в справі № 905/1907/21 за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради та Комунального закладу "Канівська санаторна школа Черкаської обласної ради" до ТОВ "АС" про стягнення коштів у сумі 365870,72 грн. Позов в указаній справі мотивований тим, що сторонами, шляхом укладення додаткових угод до договору, без належних на те правових підстав, внесені зміни до його істотних умов, як наслідок, збільшена ціна за одиницю товару та зменшена кількість предмету закупівлі. Відповідач вважає, що справа № 905/1907/21 є подібною до даного спору.

17.04.2023, від прокурора, засобами поштового зв'язку, надійшла відповідь на відзив (направлена в належний строк). У відповіді на відзив прокурор спростовуючи доводи відповідача, зазначив, що належним чином обґрунтував підстави представництва інтересів держави в особі Новгород-Сіверської міської ради. Вважає, що надані відповідачем документи не містять жодного підтвердження коливання вартості електричної енергії на ринку після укладення договору та оскаржуваних додаткових угод до нього, що свідчить про те, що зміни до Договору внесені сторонами без дотримання вимог п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Прокурор письмово заперечив проти зупинення провадження по справі, на підставі п.7 частини 1 статті 228 ГПК України, оскільки суб'єктний склад сторін у справах № 927/468/23 та № 905/1907/21 є різним. Велика Палата Верховного Суду в межах справи № 925/1907/21 має надати правовий висновок щодо можливості прокурора представляти інтереси держави в особі комунального підприємства.

У підготовчому засіданні 19.04.2023, суд відхилив заяву відповідача про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що Верховний Суд, постановляючи ухвалу від 21.12.2022 про передачу справи № 905/1907/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду мотивував, що для досягнення єдиної практики необхідне уточнення висновку, наведеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 шляхом зазначення того, що прокурор може звертатись до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та некомерційного комунального підприємства з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного комунальним підприємством та про стягнення коштів на користь такого комунального підприємства (як частини двосторонньої реституції) або на користь держави (в разі якщо це передбачено законом).

За висновком суду, справи № 927/468/23 та № 905/1907/21 не є подібними, оскільки їх суб'єктний склад різний. В справі № 927/468/23 прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування (Новгород-Сіверської міської ради), на відміну від справи № 905/1907/21. Відтак підстави для зупинення провадження в даній справі, на підставі п.7 частини 1 статті 228 ГПК України, відсутні (протокол судового засідання від 19.04.2023).

За результатами підготовчого засідання, в порядку п.3 частини 2 статті 185 ГПК України, суд постановив закрити підготовче засідання та призначив розгляд справи по суті на 17.05.2023, про що позивач повідомлений в порядку статей 120, 121 ГПК України.

21.04.2023, від відповідача, у порядку статей 167, 184 ГПК України, засобами поштового зв'язку, надійшли заперечення на відповідь на відзив (направлені до суду в належний строк), яким підтримав правову позицію, наведену ним у відзиві на позов.

17.05.2023, у судове засідання прибули: прокурор та представник відповідача; представник позивача до суду не прибув, про дату, час та місце судового розгляду спору повідомлений в установленому законом порядку, про що свідчать наявні матеріали справи.

Суд розпочав розгляд справи по суті, та заслухав прокурора та представника відповідача.

Прокурор підтримав позов у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та письмовій відповіді на відзив.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, посилаючись на обставини, вказані ним у відзиві на позов та в письмових запереченнях.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, заслухав прокурора та повноважного представника відповідача, з'ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

За офіційно оприлюдненими даними в електронній системі закупівель (https://prozorro.gov.ua) Новгород-Сіверська міська рада (позивач) провела переговорну процедуру по закупівлі «Електрична енергія» по предмету ДК 021:2015-0931000-5 (Електрична енергія) на 2021 рік, очікувана вартість 53300,00 грн (UA-2020-12-28-001825-c).

Рішення про застосування переговорної процедури закупівлі прийняте відповідно до п. 1 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі».

За результатом проведеної переговорної процедури Новгород-Сіверською міською радою прийняла рішення про намір укласти договір про постачання електричної енергії споживачу з ТОВ «Енера Чернігів» (відповідач).

04.01.2021, між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області (споживач) та ТОВ "Енера Чернігів" (постачальник) укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 220113ВЦ (далі - Договір), що п. 1.1. встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням Закону України «Про публічні закупівлі».

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», Закону України «Про ринок електричної енергії» (п. 1.2.).

За пунктами 2.1., 2.2. та 3.1. Договору постачальник продає електричну енергію (ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (спожитої/купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами Договору.

Очікувані обсяги закупівлі електричної енергії за цим Договором визначені в Додатку № 1, а саме - 205000 кВт/год.

Термін поставки (передачі) товару по 31 грудня 2021 року включно.

Згідно з п. 3.4. поставка по Договору починається з дати, вказаної в заяві-приєднанні - 01.01.2021.

За умовами пунктів 5.1. - 5.3. загальна вартість цього Договору становить 533000,00 грн, крім того ПДВ 88833,33 грн, в т.ч. кошти відшкодування вартості спожитої іншими орендарям електричної енергії 7200,00 грн, в т.ч. ПДВ 1200,00 грн.

Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим Договором становить 2,17 грн без ПДВ, разом з ПДВ 2,60 грн.

До загальної вартості цього Договору включено витрати на послуги з передачі електричної енергії за регульованими тарифами. На дату підписання Договору регульований тариф на передачу електричної енергії, затверджений в установленому порядку, становить 2,60 грн.

Ціна за одиницю товару за Договором може змінюватися з дотриманням сторонами норм, передбачених частиною 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Пунктом 5.9. Договору сторони визначили, що фактично спожитий обсяг електричної енергії у кожному розрахунковому періоді визначається згідно з даними приладів обліку та фіксується в акті прийому-передачі електричної енергії.

Договір набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 13.1.)

За умовами п. 13.6. істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема підпункт 13.6.2., збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Сторони протягом дії Договору щомісячно вносять зміни до нього в частині ціни за одиницю товару в разі коливання ціни товару на роздрібному ринку електричної енергії. В такому випадку постачальник (учасник) письмово звертається до споживача (замовника) щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою (завіреними копіями довідок) компетентного органу, а саме Торгово-промислової палати України та/або її регіональних представництв, або ДП «Держзовнішінформ», або ДП «Укрпромзовнішекспертиза» щодо коливань цін на товар за розрахунковий та попередній періоди на роздрібному ринку електричної енергії.

Пунктом 13.8. Договору сторони визначили, що в разі необхідності зміни істотних умов договору, в т.ч. зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку та/або зміни регульованої ціни (тарифу), сторона ініціатор такої зміни зобов'язана підготувати та направити на погодження іншій стороні проект змін до цього Договору в формі додаткової угоди (додаткового договору). Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну умов Договору, в 10-денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Зміни до договору про закупівлю оформляються в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме в письмовій формі шляхом укладення додаткового договору (угоди).

17.08.2021 (вх. № 3848/03-44), ТОВ "Енера Чернігів", звернулось до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, з листом б/н та б/д, яким повідомила, що станом на 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діє в торговій зоні "ОЕС України", зокрема для годин мінімального навантаження - з 1243,71 грн до 2000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження - з 2655,99 грн до 4000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 50,60%). Коливання ціни підтверджене експертним висновком Харківської торгово-промислової палати (ХПП) № 1842/21 від 10.08.2021. Враховуючи зазначене, споживачу направлена додаткова угода щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з указаним експертним висновком Харківської ТПП.

Експертним висновком Харківської ТПП № 1842/21 від 10.08.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» (РДН) ОЕС України за 1 мВт/год за липень (01.07.-31.07.) 2021 року становила - 1444,05 грн; за 05.08.2021 - 1988,79 грн; відсоток коливання ціни +37,72%.

26.08.2021, ТОВ "Енера Чернігів" та Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області уклали додаткову угоду № 2 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.08.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 6,19% і викласти пункти 5.1. та 5.2. Договору та таблицю Додатку № 1 «Договірні обсяги закупівлі електричної енергії» до Договору в наступній редакції:

- ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим Договором становить 2,282589 грн без ПДВ, ПДВ - 0,456518 грн, разом з ПДВ - 2,739107 грн;

- загальна вартість Договору становить 533000,00 грн з ПДВ, в т.ч. кошти відшкодування вартості спожитої електричної енергії іншими орендарями 9000,00 грн з ПДВ;

- річний обсяг постачання - 200220 кВт/год.

28.09.2021 (вх. № 4665/04-20), ТОВ "Енера Чернігів" звернулось до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області з листом б/н та б/д, яким повідомила, що станом на 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діє в торговій зоні "ОЕС України", зокрема для годин мінімального навантаження - з 1243,71 грн до 2000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження - з 2655,99 грн до 4000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 50,60%). Коливання ціни підтверджене експертним висновком Харківської ТПП. Враховуючи зазначене, споживачу направлена додаткова угода щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з указаним експертним висновком Харківської ТПП.

Ціновою довідкою Харківської ТПП № 2277-3/21 від 21.09.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 мВт/год на 12.09.2021 становила 1889,08 грн (без ПДВ); станом на 17.09.2021 - 2374,09 грн; відсоток зміни ціни +25,67%.

30.09.2021, між ТОВ "Енера Чернігів" та Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області укладена додаткова угода № 3 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.09.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п. 5.1. та 5.2. Договору та таблицю Додатку № 1 «Договірні обсяги закупівлі електричної енергії» до Договору в наступній редакції:

- ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим Договором становить 2,481256 грн без ПДВ, ПДВ - 0,496251 грн, разом з ПДВ - 2,977507 грн;

- загальна вартість цього Договору становить 533000,00 грн з ПДВ, в т.ч. кошти відшкодування вартості спожитої електричної енергії іншими орендарями 10000,00 грн з ПДВ;

- річний обсяг постачання - 194366 кВт/год.

ТОВ "Енера Чернігів" звернулось до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області з листом б/н та б/д з повідомленням, що середньозважена ціна за декаду вересня на ринку електричної енергії становить 3,59050 грн (без ОСП та ПДВ), що підтверджується експертним висновком Харківської регіональної ТПП. Враховуючи зазначене, споживачу направлена додаткова угода щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з експертним висновком Харківської регіональної ТПП.

Ціновою довідкою Харківської ТПП № 2277-4/21 від 21.09.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 мВт/год на 06.09.2021 становила 2261,59 грн (без ПДВ); станом на 14.09.2021 - 2596,47 грн; відсоток зміни ціни +14,81%.

05.10.2021, між ТОВ "Енера Чернігів" та Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області укладена додаткова угода № 4 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.10.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п. 5.1 та 5.2. Договору та таблицю Додатку № 1 «Договірні обсяги закупівлі електричної енергії» до Договору в наступній редакції:

- ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим Договором становить 2,699770 грн без ПДВ, ПДВ - 0,539954 грн, разом з ПДВ - 3,239724 грн;

- загальна вартість цього договору становить 533000,00 грн з ПДВ, в т.ч. кошти відшкодування вартості спожитої електричної енергії іншими орендарями 7200,00 грн з ПДВ;

- річний обсяги постачання - 190181 кВт/год.

26.10.2021 (5229/04-20), ТОВ "Енера Чернігів" звернулось до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області з листом б/н та б/д з повідомленням, що з 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діє в торговій зоні "ОЕС України", зокрема для годин мінімального навантаження - з 1243,71 грн до 2000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження - з 2655,99 грн до 4000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 50,60%). Коливання ціни підтверджене експертним висновком Харківської ТПП. Враховуючи зазначене, споживачу направлена додаткова угода щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з експертним висновком Харківської ТПП.

Експертним висновком Харківської ТПП № 2631/21 від 21.10.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 мВт/год за 14.09.2021 року становила 2596,47 грн; за 19.10.2021 - 2840,05 грн; відсоток коливання ціни +9,38%.

04.11.2021, між ТОВ "Енера Чернігів" та Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області укладена додаткова угода № 5 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 19.10.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,38% і викласти п. 5.1 та 5.2. Договору та таблицю Додатку № 1 «Договірні обсяги закупівлі електричної енергії» до Договору в наступній редакції:

- ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим Договором становить 2,925438 грн без ПДВ, ПДВ - 0,585088 грн, разом з ПДВ - 3,510526 грн;

- загальна вартість цього Договору становить 533000,00 грн з ПДВ, в т.ч. кошти відшкодування вартості спожитої електричної енергії іншими орендарями 7200,00 грн з ПДВ;

- річний обсяги постачання - 187215 кВт/год.

08.11.2021 (вх. № 5439/04-20), ТОВ "Енера Чернігів" звернулось до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області з листом б/н та б/д з повідомленням, що з 01.08.2021 відбулось різке відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", зокрема для годин мінімального навантаження - з 1243,71 грн до 2000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження - з 2655,99 грн до 4000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 50,60%); коливання ціни підтверджено експертним висновком Харківської ТПП. Враховуючи зазначене, споживачу направлено додаткову угоду щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з експертним висновком Харківської ТПП.

Експертним висновком Харківської ТПП № 2710/21 від 29.10.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 МВт/год:

- за 03.10.2021 становить 2535,12 грн; за 28.10.2021 - 3113,44 грн; відсоток коливання ціни +22,81%;

- за 19.10.2021 становить 2840,05 грн; за 28.10.2021 - 3113,44 грн; відсоток коливання ціни +9,63%.

16.11.2021, ТОВ "Енера Чернігів" та Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської уклали додаткову угоду № 6 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.11.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,63% і викласти пункти 5.1. та 5.2. Договору та таблицю Додатку № 1 «Договірні обсяги закупівлі електричної енергії» до Договору в наступній редакції:

- ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим Договором становить 3,178852 грн без ПДВ, ПДВ - 0,635770 грн, разом з ПДВ - 3,814622 грн;

- річний обсяг постачання - 184910 кВт/год.

17.11.2021 (вх. № 5584/04-20), ТОВ "Енера Чернігів" звернулось до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області з листом б/н та б/д з повідомленням, що 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діє в торговій зоні "ОЕС України", зокрема для годин мінімального навантаження - з 1243,71 грн до 2000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження - з 2655,99 грн до 4000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 50,60%); коливання ціни підтверджене експертним висновком Харківської ТПП. Враховуючи зазначене, споживачу направлена додаткова угода щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з указаним експертним висновком Харківської ТПП.

Експертним висновком Харківської ТПП № 2849/21 від 10.11.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 МВт/год за 28.10.2021 становить 3113,44 грн; за 06.11.2021 - 3415,42 грн; відсоток коливання ціни +9,70%.

25.11.2021, ТОВ "Енера Чернігів" та Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області уклали додаткову угоду № 7 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 06.11.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,70% і викласти пункти 5.1. та 5.2. Договору та таблицю Додатку № 1 «Договірні обсяги закупівлі електричної енергії» до Договору в наступній редакції:

- ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим Договором становить 3,458689 грн без ПДВ, ПДВ - 0,691738 грн, разом з ПДВ - 4,150427 грн;

- річних обсяг постачання - 182973 кВт/год.

01.12.2021 (вх. 5842/04-20), ТОВ "Енера Чернігів" звернулось до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області з листом б/н та б/д з повідомленням, що з 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", зокрема для годин мінімального навантаження - з 1243,71 грн до 2000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження - з 2655,99 грн до 4000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 50,60%). Коливання ціни підтверджене експертним висновком Харківської ТПП. Враховуючи зазначене, споживачу направлена додаткова угода щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з указаним експертним висновком Харківської ТПП.

Експертним висновком Харківської ТПП № 2985/21 від 25.11.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 МВт/год:

- за першу декаду жовтня (01.10.-10.10.) 2021 року становила 2568,15 грн; за першу декаду листопада (01.11.-10.11) 2021 року - 3374,95 грн; відсоток коливання ціни +31,42%;

- за 07.11.2021 - 3013,92 грн; за 09.11.2021 - 3502,09 грн; відсоток коливання ціни +16,20%.

03.12.2021, ТОВ "Енера Чернігів" та Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області уклали додаткову угоду № 8 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 09.11.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти пункти 5.1. та 5.2. Договору та таблицю Додатку № 1 «Договірні обсяги закупівлі електричної енергії» до Договору в наступній редакції:

- ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим Договором становить 3,774848 грн без ПДВ, ПДВ - 0,754970 грн, разом з ПДВ - 4,529818 грн;

- річний обсяг постачання - 181264 кВт/год.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору, в період з січня по грудень 2021 року, ТОВ "Енера Чернігів" поставило Новгород-Сіверській міській раді Чернігівської області електричну енергію в загальному обсязі 181425,44 кВт/год, вартістю 533000,00 грн, про що свідчать двосторонні акти приймання-передавання товарної продукції - активної електроенергії: № 220113ВЦ/16476/1 від 11.02.2021 на суму 80327,02 грн (обсяг споживання - 30895 кВт/год), № 220113ВЦ/32571/1 від 11.03.2021 на суму 48445,81 грн (обсяг споживання - 18633 кВт/год), № 220113ВЦ/49109/1 від 12.04.2021 на суму 50936,60 грн (обсяг споживання - 19591 кВт/год), № 220113ВЦ/65225/1 від 14.05.2021 на суму 33464,60 грн (обсяг споживання - 12871 кВт/год), № 220113ВЦ/81425/1 від 08.06.2021 на суму 29952,00 грн (обсяг споживання - 11520 кВт/год), № 220113ВЦ/95942/1 від 30.06.2021 на суму 17118,41 грн (обсяг споживання - 6584 кВт/год), № 220113ВЦ/109714/1 від 31.07.2021 на суму 28048,80 грн (обсяг споживання - 10788 кВт/год), № 220113ВЦ/129007/1 від 10.09.2021 на суму 44428,31 грн (обсяг споживання - 16220 кВт/год), № 220113ВЦ/143917/1 від 30.09.2021 на суму 46318,10 (обсяг споживання - 15556 кВт/год), № 220113ВЦ/161850/1 від 10.11.2021 на суму 52458,70 грн (обсяг споживання - 15644 кВт/год), № 220113ВЦ/175528/1 від 10.12.2021 на суму 90261,16 грн (обсяг споживання - 20642 кВт/год), № 220113ВЦ/179630/1 від 24.12.2021 на суму 79557,19 грн (обсяг споживання - 17563 кВт/год, з яких фактичне споживання за Договором № 220113ВЦ у грудні 2021 року складає 2481,44 кВт, вартістю 11240,49 грн, інша частина, в обсязі 15081,56 кВт, обліковується сторонами за іншим Договором, за поясненнями прокурора в судовому засіданні 17.05.2023).

Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області розрахувалась за спожиту електроенергію в указаному періоді на суму 533000,00 грн, що підтверджується засвідченими копіями платіжних доручень: № 128 від 11.02.2021 на суму 19871,80 грн, № 129 від 11.02.2021 на суму 60455,22 грн, № 294 від 12.03.2021 на суму 14292,21 грн, № 295 від 12.03.2021 на суму 34153,60 грн, № 531 від 13.04.2021 на суму 13767,00 грн, № 532 від 13.04.2021 на суму 37169,60 грн, № 761 від 14.05.2021 на суму 20657,00 грн, № 762 від 14.05.2021 на суму 12807,60 грн, № 909 від 08.06.2021 на суму 22934,60 грн, № 910 від 08.06.2021 на суму 7017,40 грн, № 1132 від 06.07.2021 на суму 4108,00 грн, № 1133 від 12.07.2021 на суму 13010,41 грн, № 1353 від 03.08.2021 на суму 3876,60 грн, № 1354 від 03.08.2021 на суму 24172,20 грн, № 1626 від 13.09.2021 на суму 4935,87 грн, № 1627 від 13.09.2021 на суму 39492,44 грн, № 1835 від 06.10.2021 на суму 39990,90 грн, № 1836 від 06.10.2021 на суму 6327,20 грн, № 2065 від 11.11.2021 на суму 13909,40 грн, № 2066 від 11.11.2021 на суму 38549,30 грн, № 2252 від 10.12.2021 на суму 20057,55 грн, № 2253 від 10.12.2021 на суму 70203,61 грн, № 2452 від 24.12.2021 на суму 11240,49 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказав, що на підставі додаткових угод №№ 2-8 до договору № 220113ВЦ від 04.01.2021, укладених з порушенням вимог п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", вартість 1 кВт/год електроенергії зросла на 1,929818 грн (з 2,60 грн до 4,529818грн) або на 74,2%, в той час як замовлений обсяг постачання зменшився на 23574,56 кВт/год (з 205000 кВт/год до 181425,44 кВт/год) або на 11,6%. Тобто замовник - Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області, здійснила оплату товару за ціною значно вищою, ніж була визначена тендерною документацією, при цьому, обсяг поставленої електроенергії значно скоротився.

За твердженням прокурора, недобросовісні дії зі сторони ТОВ "Енера Чернігів", яке ініціювало внесення відповідних змін до Договору, роблять результат закупівлі невизначеним та, як наслідок, призводять до неефективного використання бюджетних коштів Новгород-Сіверської міською радою Чернігівської області.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку передбаченому цим Законом здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 ГПК України в визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення в справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або в випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора в цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує - наскільки участь прокурора в розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачена важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено. Положення вказаної норми відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді в виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України в справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба в здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п.3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого в статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо в сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

За частинами 4 та 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

В даній справі прокурор подав позов в особі Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, в зв'язку з невиконанням нею своїх обов'язків щодо захисту інтересів держави та територіальної громади в суді.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі бюджету, фінансів і цін, зокрема, віднесено фінансування видатків з місцевого бюджету в установленому законом порядку (п. 4 частини 1 статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування).

Матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є в комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Зазначені прокурором у позові порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" завдають шкоди територіальній громаді в вигляді незаконних витрат бюджетних коштів, унеможливлюють їх раціональне та ефективне використання і здатне спричинити істотну шкоду інтересам територіальної громади.

Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області як орган місцевого самоврядування, є розпорядником бюджетних коштів у розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України, що уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, водночас, зобов'язана ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави в бюджетній сфері.

Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області, укладаючи оспорювані додаткові угоди до договору про закупівлю, які за доводами прокурора суперечать вимогам п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сприяла порушенню інтересів територіальної громади. Тобто міська рада є органом, до компетенції якого віднесені повноваження контролю за використанням виділених їй бюджетних коштів, при цьому, неналежно їх реалізує.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п. 38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру").

Прокурор звертався до Новгород-Сіверської міської Чернігівської області листом № 53-75-468вих-23 від 20.02.2023 з повідомленням про те, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог п. 2 частини 5 стаття 41 Закону "Про публічні закупівлі", та просив надати інформацію про вжиття Радою заходів щодо усунення вказаних порушень.

Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області, на звернення прокурора, листом від 23.02.2023 № 04-18/507 повідомила, що заходи щодо визнання недійсними додаткових угод №№ 2 - 8 до Договору № 220113ВЦ та стягнення надміру сплачених коштів не вживались. Зважаючи на обмеженість фінансування звертатися до суду з цього приводу Рада не планує.

Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області підтвердила нездійснення жодних заходів на усунення допущених порушень.

Суд вважає, що такі дії позивача свідчать про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави та територіальної громади.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що прокурор правильно визначив позивача у цій справі, оскільки Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області є замовником послуг при здійсненні процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів за законодавством України, є стороною укладеного Договору та оскаржуваних додаткових угод до нього, та саме на її користь мають бути стягнуті надмірно перераховані кошти.

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, яка є стороною спірних правочинів, юридичною особою, що може від свого імені придбати майнові права та нести обов'язки, є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету за законодавством України і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.

Таким чином, компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель, та в позивача було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте остання самостійно не захистила інтереси держави в суді.

У порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області до ТОВ "Енера Чернігів" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів.

За таких обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави, відтак доводи відповідача про залишення позову без розгляду, судом відхилені.

Суд врахував, що можливість використання відповідачем безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес. Разом з тим, потенційно факт перерахування відповідачу зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання бюджетних коштів, унеможливлює їх раціональне та ефективне використання, що підриває фінансово-економічні основи держави. З наведеного слідує, що при вирішенні даного спору наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Щодо визнання недійсними додаткових угод.

За п.1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише в випадках і на умовах, установлених договором або законом.

За приписами статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначені Законом України "Про публічні закупівлі".

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

За пунктами 6, 11 та 22 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі":

- договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;

- замовники це суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;

- предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до частин 1 - 3 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами частини 4 статті 41 вказаного Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення Договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується в випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

В абзаці 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, за якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно в випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за п. 2 - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни електричної енергії на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов договору в разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише в випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення) щодо внесення змін.

Суд установив, що позивач та відповідач уклали договір про постачання електричної енергії споживачу № 220113ВЦ від 04.01.2021, за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі". На момент підписання Договору сторони погодили всі його істотні умови - предмет, ціну, строк виконання зобов'язань за Договором, що узгоджується з положеннями частини 3 статті 180 ГК України та Законом України "Про публічні закупівлі".

Виходячи з умов пунктів 2.2., 5.1. та 5.2. Договору загальний обсяг постачання електричної енергії складав 205000 кВт/год; ціна електричної енергії на момент укладання Договору - 2,6 грн за 1 кВт/год (з ПДВ); загальна вартість Договору - 533000,00 грн (з ПДВ).

Додатковими угодами №№ 2 - 8 змінені істотні умови Договору, зокрема за підсумком: збільшено ціну за одиницю товару з 2,60 грн до 4,529818 грн за 1 кВт/год та зменшено обсяги постачання з 205000 кВт/год до 181425,44 кВт/год. Фактично ціна за 1 кВт/год (одиницю товару) збільшилася на 74,2%, в той час як замовлений обсяг електричної енергії зменшився, порівняно з погодженим.

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод №№ 2 - 8 до Договору відповідач обґрунтував коливанням ціни електричної енергії на ринку, на підтвердження якого (коливання) надав міській раді експертні висновки Харківської торгово-промислової палати № 1842/21 від 10.08.2021, № 2631/21 від 21.10.2021, № 2710/21 від 29.10.2021, № 2849/21 від 10.11.2021, № 2985/21 від 25.11.2021; цінові довідки Харківської торгово-промислової палати № 2277-3/21 від 21.09.2021, № 2277-4/21 від 21.09.2021.

З наведеного слідує, що оскаржувані додаткові угоди укладені сторонами на підставі п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (про що зазначено в п. 1 цих угод).

Відповідно до п. 4 частини 3 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має в чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов'язані повідомляти споживачів у порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

За п. 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) в разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, в тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.

У разі надання в установленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (в тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або "останньої надії") та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення), про що зазначається в повідомленні:

1) достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - в разі надання електропостачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору;

2) зміненим на запропонованих електропостачальником умовах - якщо споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін в установлений цим пунктом термін.

Аналогічні положення про необхідність повідомлення споживача не пізніше ніж за 20 днів до застосування змін умов договору про постачання електричної енергії викладені у п. 13.2. Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу, який є Додатком № 5 до ПРРЕЕ.

Враховуючи зміст наведених норм, при внесенні змін до договору про постачання електричної енергії споживачу, нова ціна електричної енергії може бути застосована постачальником не раніше ніж через 20 днів, після повідомлення споживача про її зміну, в разі відсутності письмової заяви споживача про незгоду та/або неприйняття запропонованої ціни впродовж цього строку.

Суд установив, що сторонами не був дотриманий вказаний двадцятиденний строк при укладенні оскаржуваних додаткових угод, у той час як нова ціна застосована сторонами, як правило, на початок розрахункового періоду, що передував зверненню постачальника до споживача з повідомленням про зміну (збільшення) ціни електричної енергії.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний ринок "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовий ринок (ВДР). Купівля-продаж електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку здійснюється за правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Особливості проведення торгів, оприлюднення результатів, розрахунків та вказаних ринків визначаються Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308, відповідно до яких:

- розрахунковий період - мінімальний відрізок часу, щодо якого визначаються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії на РДН/ВДР (60 хвилин);

- торги на РДН - процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на РДН;

- торги на ВДР - процес визначення обсягів та цін на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання після завершення торгів на РДН та впродовж доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на ВДР.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції, а на внутрішньодобовому ринку - за принципом ціноутворення "по заявленій (пропонованій) ціні" відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку. Ціни на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами.

За результатами торгів відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники.

На підтвердження коливання ціни на електричну енергію відповідач надав Раді експертні висновки та цінові довідки Харківської торгово-промислової палати: № 1842/21 від 10.08.2021, № 2631/21 від 21.10.2021, № 2710/21 від 29.10.2021, № 2849/21 від 10.11.2021, № 2985/21 від 25.11.2021, № 2277-3/21 від 21.09.2021, № 2277-4/21 від 21.09.2021.

Перераховані експертні висновки та цінові довідки ТПП містять лише інформацію щодо середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України за різні періоди часу, що є відмінними за тривалістю, без урахування дати укладення Договору та погодження сторонами його істотних умов, а саме ціни.

Згідно з приміткою: довідки носять фактографічно-інформаційний характер.

Зокрема, експертний висновок № 1842/21 від 10.08.2021 (яким обґрунтоване укладення додаткової угоди № 2 від 26.08.2021) порівнює середньозважені ціни на електроенергію за липень (з 01.07 по 31.07.) 2021 року та станом на 05 серпня 2021 року, та не враховує період часу, в який укладений Договір (04.01.2021).

Експертні висновки № 2631/21 від 21.10.2021, № 2710/21 від 29.10.2021, № 2849/21 від 10.11.2021, № 2985/21 від 25.11.2021, цінові довідки від 21.09.2021 № 2277-3/21 та № 2277-4/21 (якими обґрунтоване укладення додаткових угод № 3 від 30.09.2021, № 4 від 05.10.2021, № 5 від 04.11.2021, № 6 від 16.11.2021, № 7 від 25.11.2021, № 8 від 03.12.2021) порівнюють певні дати та періоди (обрані хаотично), що відмінні за своєю тривалістю, та не обґрунтовують тенденцію коливання ціни (зростання), що встановлена сторонами на момент укладення договору (04.01.2021).

Водночас п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає дотримання пропорційності збільшення ціни за одиницю товару до коливання ціни на ринку.

Пропорційність означає рівність, співрозмірність двох відношень до порівняння.

За висновком суду, ціну електроенергії на ринку необхідно порівнювати за співмірні проміжки часу, наприклад, місяць з місяцем, декаду з декадою, а не на вибіркові дати в різних розрахункових періодах, при цьому, обов'язково таке порівняння має бути проведене починаючи з моменту укладення Договору, що відображатиме реальну тенденцію коливання ціни на ринку.

Визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, відтак, є похідною від попередніх додаткових угод, та підлягає визнанню недійсною, оскільки змінює ціну більш як на 10% (сумарно) в порівнянні до ціни, що погоджена сторонами на момент укладення Договору.

За наведених обставин, суд вважає, що вказані документи не є належними доказами, які підтверджують наявність коливання ціни електроенергії в порівняні з моментом укладення Договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до Договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару (починаючи з додаткової угоди № 2 від 26.08.2021), а отже не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору як це передбачено п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що додаткові угоди №№ 2 - 8 укладені за відсутності належного підтвердження факту коливання ціни на електроенергію за певні періоди дії Договору, починаючи з моменту його укладення, та з порушенням вимог щодо повідомлення позивача про початок застосування нової ціни.

Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога в тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення "каскадних" додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 ЦК України).

Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, Товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов'язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.

В силу особливостей функціонування ринків РДН та ВДР ціна купівлі-продажу електричної енергії є динамічною, тобто коливання ціни відбуваються постійно в залежності від попиту та пропозиції, часу доби та сезону, інших чинників, що не міг не знати та не враховувати відповідач, здійснюючи свою діяльність з купівлі електроенергії на майданчиках РДН та ВДР, та формуючи тендерну пропозицію щодо спірної закупівлі.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області мала беззаперечне право на отримання електроенергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни, підписала спірні додаткові угоди, як наслідок, ціна 1 кВт/год електричної енергії значно збільшилась, а обсяг поставки електроенергії за Договором зменшився.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Суд, установив наявність фактичних обставин, з якими Закон пов'язує визнання додаткових угод №№ 2 - 8 до Договору № 220113ВЦ від 04.01.2021 недійсними на момент їх укладення, дійшов висновку, що оскаржувані додаткові угоди суперечать п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, установлених статтею 5 цього Закону, відтак про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

Щодо стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 61293,86 грн.

Відповідно до вимог статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За приписами частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини 1 статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються виключно Договором, тобто і поставка електроенергії, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.

Відповідно до умов Договору (п. 2.2., п. 5.2.) відповідач повинен був поставити позивачу - 205000 кВт/год електричної енергії за ціною 2,60 грн за 1 кВт/год.

Як вбачається з підписаних сторонами актів прийняття - передавання товарної продукції - активної електричної енергії, за вказаний період обсяг постачання склав 181425,44 кВт/год.

Позивач здійснив оплату поставленої в січні-грудні 2021 року електричної енергії на суму 533000,00 грн, що підтверджується наданими платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Натомість виходячи з ціни, обумовленої сторонами в п. 5.2 Договору, позивач повинен був сплатити відповідачу за спожиту в спірному періоді електричну енергію 471706,14 грн (181425,44 кВт/год х 2,60 кВт/год/грн), а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 61293,86 грн (533000 грн - 471706,14 грн).

З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову прокурора в частині вимог про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у сумі 61293,86 грн.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов'язок доказування і подання доказів установлений статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

За висновком суду, прокурор, на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, у розумінні статей 76 - 79 ГПК України, довів наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких зокрема належить судовий збір.

За частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню сплачений до Державного бюджету України судовий збір у сумі 21472,00 грн.

Керуючись статтями 13, 14, 42, 53, 73 - 80, 86, 126, 129, 165 - 167, 178, 184, 202, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури (вул. Замкова, 9А, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000; код ЄДРПОУ 02910114) в інтересах держави в особі позивача - Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (вул. Губернська, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000; код ЄДРПОУ 04061978) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (пр-т. Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013; код ЄДРПОУ 41823846) про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 61293,86 грн, задовольнити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 26.08.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04061978) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (код ЄДРПОУ 41823846).

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 30.09.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04061978) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (код ЄДРПОУ 41823846).

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 05.10.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04061978) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (код ЄДРПОУ 41823846).

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 04.11.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04061978) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (код ЄДРПОУ 41823846).

6. Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 16.11.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04061978) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (код ЄДРПОУ 41823846).

7. Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 25.11.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04061978) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (код ЄДРПОУ 41823846).

8. Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 03.12.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04061978) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (код ЄДРПОУ 41823846).

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (пр-т. Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013; код ЄДРПОУ 41823846) на користь Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (вул. Губернська, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000; код ЄДРПОУ 04061978) кошти в сумі 61293,86 грн.

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (пр-т. Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013; код ЄДРПОУ 41823846) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 02910114) 21472,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 24.05.2023.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко

Попередній документ

111077815

Наступний документ

111077817

Інформація про рішення:

№ рішення:	111077816
№ справи:	927/468/23
Дата рішення:	17.05.2023
Дата публікації:	29.05.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Чернігівської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (17.05.2023)
Дата надходження:	27.03.2023
Предмет позову:	про визнання додаткових угод недійсними та стягнення

Розклад засідань:

Минулі засідання (6)

19.04.2023 11:40	Господарський суд Чернігівської області
17.05.2023 11:40	Господарський суд Чернігівської області
02.08.2023 14:40	Північний апеляційний господарський суд
09.10.2023 13:00	Північний апеляційний господарський суд
01.11.2023 16:00	Північний апеляційний господарський суд
11.03.2024 15:20	Північний апеляційний господарський суд