Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" травня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/614/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4-А);
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Артес-М" (61105, м. Харків, пр. Льва Ландау, 147) , 2. Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
про стягнення коштів у розмірі 954 744, 30 грн
без виклику учасників справи
Позивач - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк", м. Київ, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до першого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Артес-М", м. Харків, другого відповідача - Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків, про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 954 744, 30 грн за кредитним договором № 011/1800/01002155 від 15.02.2021, укладеним між позивачем та першим відповідачем. Також позивач просить суд покласти на відповідачів понесені витрати зі сплати судового збору. Підставою для звернення до господарського суду стало порушення першим відповідачем умов укладеного договору в частині вчасного та в повному обсязі повернення кредитних коштів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду. Справу № 922/614/23 визнано малозначною та її розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
19.04.2023 представником другого відповідача надано до суду клопотання про вступ у справу та ознайомлення з матеріалами справи (вх. № 9633).
10.05.2023 представником другого відповідача надано до суду відзив на позов (вх. № 11778), в якому, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, вказує на те, що позовна заява АТ «Райффайзен Банк» позбавлена належного обґрунтування того, що позичальником за договором № 010/1800/01002155 від 15.02.2021 було порушено умови договору чим порушено права позивача, оскільки не було зроблено конкретних вказівок на те, коли та в яких розмірах відповідач мав здійснити погашення частин позики та процентів, відсутні посилання на умови договору, які встановлюють конкретні часові межі та докази того, що таких платежів відповідачем зроблено не було. Також вказує на те, що єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру забезпечених зобов'язань, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов'язань позичальника перед кредитором за основним договором. Натомість, всупереч положенням ч. 2.2 договору поруки, до жодного із вказаних повідомлень - вимог не було долучено жодних даних аналітичного обліку та/або рахунків, які в силу прямої вказівки п. 2.2. договору поруки № 010/1800/01002155/П від 15.02.2021, є єдиною підставою для визначення розміру забезпечених зобов'язань. Окрім цього зазначає про необґрунтованість розміру заборгованості, визначеної позивачем. На думку представника другого відповідача, в якості підтвердження розміру заборгованості позивачем подано розрахунок заборгованості по кредитному договору № 010/1800/01002155/П від 15.02.2021, який не є розрахунком взагалі, оскільки із нього не вбачається жодних розрахунків, відсутні будь-які пояснення, чому заборгованість визначена саме в такому розмірі, звідки взялись цифри, наведені у таблиці, тощо. Враховуючи викладене, другий відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
17.05.2023 позивачем надано до суду відповідь на відзив на позов другого відповідача (вх. № 12590), в якій вказує на те, що з 15.06.2022 у позичальника виникла прострочена заборгованість по тілу кредиту та відсотках. ТОВ «Артес-М», в.о. директора якого здійснює ОСОБА_1 неодноразово звертався до банку з питанням врегулювання заборгованості в т.ч. і за кредитним договором № 010/1800/01002155/П від 15.02.2021. Натомість, позичальник не скористався пропозицією банку викладеної у листі № 188/2/437 від 03.11.2022. 19.01.2023 на адресу ТОВ «Артес-М» банком направлено повідомлення/вимогу про дострокове повне погашення заборгованості № 188/2/39 від 19.01.2023, яка залишена без виконання. 19.01.2023 на адресу ОСОБА_1 банком направлено вимогу № 188/2/40 від 19.01.2023 про погашення заборгованості, яка залишена без виконання. Таким чином, матеріалами справи підтверджуються підстави виникнення, порушення умов договору та наявність простроченого зобов'язання ТОВ «Артес-М» за кредитним договором. Окрім цього, вказує на те, що вимога є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Відтак, вважає, що безпідставними є твердження представника другого відповідача про неповідомлення ОСОБА_1 про обов'язок виконати порушене зобов'язання за кредитним договором на підставі договору поруки. Вважає доводи представника ОСОБА_1 безпідставними та необґрунтованими, а позовні вимоги банку такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
22.05.2023 представником другого відповідача надано до суду заперечення на відповідь на відзив (вх. № 12881), в яких зауважив, що позивач в силу вимог закону повинен довести обґрунтованість своїх позовних вимог, і якщо вони заявлені в розмірі 954 744, 30 грн, то розрахунок, наданий позивачем, який останній наводить у своїй відповіді на відзив жодним чином, на думку першого відповідача, не обґрунтовує всю суму, яку він просить стягнути з відповідачів. Також просить суд продовжити строк розгляду даного спору поза межами визначеного нормами ГПК України строку, оскільки другий відповідач лише 27.04.2023 ознайомився з матеріалами справи.
Перший відповідач, у терміни, визначені ухвалою суду від 21.03.2023 відзив на позов не надав.
Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Втім, судова кореспонденція по справі адресована першому відповідачу була повернута ПАТ "Укрпошта" на адресу суду: "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Окрім цього, з метою належного повідомлення першого відповідача про розгляд справи господарським судом, судом було повідомлено ТОВ "Артес-М" про розгляд даної справи Господарським судом Харківської області, шляхом здійснення публікації на офіційному вебсайті судової влади України.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що перший відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Враховуючи положення ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
На адресу суду від учасників справи не надходило належно оформленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно із ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.
15.02.2021 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», змінено найменування на Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», (позивач/АТ «Райффайзен Банк», банк, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артес-М» (ТОВ «Артес-М», позичальник) укладено кредитний договір № 011/1800/01002155 (кредитний договір/договір) за умовами якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти (надалі - кредит) у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 1 170 000, 00 грн (один мільйон сто сімдесят тисяч гривень 00 копійок) (надалі - ліміт), а позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені договором, з кінцевим терміном погашення кредиту - 15.02.2024 (п. 1.1. та 1.3. кредитного договору).
Відповідно до п. 1.4 кредитного договору, кредит надається позичальнику на розвиток бізнесу, а саме: фінансування витрат, пов'язаних з веденням господарської діяльності позичальника, за винятком та надання або повернення фінансової допомоги, внесків до статутного фонду, благодійних внесків, виплати дивідендів.
Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3. договору включно позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 18, 35 % річних.
У випадку неповернення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору проценти, що розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 18,35% річних та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом (в т.ч. простроченої) з дня, наступного за кінцевим терміном погашення кредиту до дня фактичного погашення кредиту (п. 2.2. кредитного договору).
П. 2.3. кредитного договору визначено, що нарахування процентів здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за кредитом/простроченої заборгованості за договором протягом всього строку користування кредитом/наявності простроченої заборгованості. При розрахунку процентів враховується день настання кредиту (траншу) та не враховується день погашення кредиту/простроченої заборгованості в повному обсязі.
Відповідно до п. 5.1. кредитного договору, позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному договором.
Згідно п. 10.2. кредитного договору, позичальник свідчить, що всі ризики, пов'язані з істотною зміною обставин, з яких позичальник виходив при укладанні договору та/або договорів забезпечення позичальник приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання позичальником договору, договорів забезпечення, а також для невиконання позичальником зобов'язань за вищезазначеними договорами.
Згідно п. 8.1. кредитного договору, у разі настання обставин дефолту (невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за договором та/або договором забезпечення, а також інші обставини, які, на думку кредитора, свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором не будуть виконані), кредитор має безумовне право на власний розсуд, без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/договорів про зміни вжити один або декілька таких заходів, зокрема: вимагати дострокового повного/часткового погашення заборгованості (п.п. 8.1.3.).
Відповідно до п. 8.2. кредитор має право скористатись правами, зазначеними в пункті 8.1. договору та пред'явити позичальнику відповідні вимоги при настанні будь-якої з обставин дефолту, зокрема в таких випадках:
- порушення позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов'язань за договором (п.п. 8.2.1.);
- порушення позичальником своїх зобов'язань перед кредитором за будь-якими іншими договорами, укладеними з кредитором, незалежно від того, чи були вони укладені до або після укладення договору (п.п. 8.2.7.);
У відповідності до п. 8.3. кредитного договору, якщо кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у пп. 8.1.1. - 8.1.4. п. 8.1. договору, він повідомляє про це позичальника, шляхом направлення письмового повідомлення. У цьому разі зобов'язання кредитора, щодо надання кредиту, є припиненими, з дати направлення кредитором відповідного повідомлення або з іншої дати, визначеної кредитором самостійно. Позичальник зобов'язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні кредитора, і здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше тридцятого календарного дня з дня направлення кредитором позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк). У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги, кредитор має право звернути стягнення за договором забезпечення, пред'явити вимогу позичальнику/поручителям та вжити інші заходи для стягнення заборгованості позичальника за договором, які не суперечать законодавству України.
Відповідно до п. 11.1. кредитного договору, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених договором, сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та положень договору. До регулювання правовідносин, які не врегульовані договором, застосовуються відповідні норми законодавства України.
15.02.2021, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки № 010/1800/01002155/П (договір поруки), за яким поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору. Порукою за договором поруки забезпечується виконання забезпечених зобов'язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо (п. 1.1. договору поруки).
Поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених зобов'язань у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань (п. 1.2. договору поруки).
Відповідно до п. 2.1. договору поруки, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань кредитор набуває права вимагати від поручителя виконанням ним як солідарним боржником забезпечених зобов'язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов'язаннями, а поручитель - зобов'язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов'язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов'язаннями.
Згідно п. 2.2. договору поруки, поручитель зобов'язується здійснити виконання забезпечених зобов'язань протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання відповідної вимоги від кредитором та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру забезпечених зобов'язань, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов'язань позичальника перед кредитором за основним договором. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов'язань.
Відповідно до п. 5.1. договору поруки, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених договором, сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та положень договору. До регулювання правовідносин, які не врегульовані договором, застосовуються відповідні норми законодавства України.
Строк поруки, що встановлена договором, за кожним забезпеченим зобов'язанням становить 5 (п'ять) років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов'язання (п. 6.2. договору поруки).
Банком належним чином виконано свої зобов'язання надавши позичальнику кредитні кошти у сумі визначеній кредитним договором.
Як вказує позивач, ТОВ «Артес-М» порушено умови кредитного договору в частині своєчасного та належного виконання зобов'язань внаслідок чого за позичальником виникла прострочена заборгованість.
Станом на 19.01.2023 загальна сума заборгованості за договором становить 954 744, 30 грн., з якої:
- 848 106, 86 грн - заборгованість за кредитом;
- 106 637, 44 грн - заборгованість за відсотками (в тому числі 104 931, 93 грн - прострочених відсотків).
19.01.2023 на адресу ТОВ «Артес-М» банком направлено повідомлення/вимогу про дострокове повне погашення заборгованості № 188/2/39 від 19.01.2023, яка залишена без відповідного реагування.
19.01.2023 на адресу ОСОБА_1 банком направлено вимогу № 188/2/40 від 19.01.2023 про погашення заборгованості, яка також залишена без відповідного реагування.
Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності зі ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 345 ГК України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до п. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
П. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1052 ЦК України, у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Як вказує позивач, всупереч встановленому графіку погашення кредиту за кредитним договором та досягнутих домовленостей між сторонами, ТОВ «Артес-М» прострочило сплату кредитних платежів, у зв'язку із чим виникла кредитна заборгованість за договором № 011/1800/01002155 від 15.02.2021, яка станом на 19.01.2023 становить 954 744, 30 грн.
З матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення належного виконання позичальником кредитних зобов'язань за кредитним договором № 011/1800/01002155 від 15.02.2021, між банком та ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки № 010/1800/01002155/П від 15.02.2021, за яким поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору.
Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Ст. 540 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 543 ЦК України, в разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом так і від будь-кого з них окремо.
З зазначеного вбачається, що банк (позивач), на підставі ч 2 ст. 1050 ЦК України правомірно пред'явив вимогу до відповідачів щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.
Як вбачається із розрахунку позивача, наданого до господарського суду, загальна прострочена заборгованість ТОВ «Артес-М» перед АТ "Райффайзсн Банк" за кредитним договором № 011/1800/01002155 від 15.02.2021, станом на 19.01.2023 становить 954 744, 30 грн, з якої:
- 848 106, 86 грн - заборгованість за кредитом;
- 106 637, 44 грн - заборгованість за відсотками (в тому числі 104 931, 93 грн - прострочених відсотків).
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та враховуючи те, що відповідачі не надали суду жодного документу, який б підтверджував сплату заборгованості по кредиту та по процентам за користування кредитом, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором № 011/1800/01002155 від 15.02.2021, станом на 19.01.2023, у розмірі 954 744, 30 грн - правомірна та обґрунтована (розрахунок заборгованості перевірено судом).
Щодо заперечень представника другого відповідача, в яких він вказує про передчасність звернення позивача до суду, у зв'язку з неналежним повідомленням ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.
Відповідно до умов укладеного між банком та другим відповідачем договору поруки № 010/1800/01002155/П, поручитель зобов'язується здійснити виконання забезпечених зобов'язань протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання відповідної вимоги від кредитора в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру забезпечених зобов'язань, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов'язань позичальника перед кредитором за основним договором. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов'язань.
Окрім цього, безпідставним є твердження другого відповідача про неповідомлення ОСОБА_1 про обов'язок виконати порушене зобов'язання за кредитним договором на підставі договору поруки, оскільки матеріалами справи підтверджується, що 19.01.2023 ОСОБА_1 банком направлено вимогу № 188/2/40 від 19.01.2023 про погашення заборгованості на всі адреси, в.ч. і на адресу проживання, що підтверджується описами вкладення з доказами вручення.
Щодо заперечення другим відповідачем розрахунку заборгованості по відсотках, суд зазначає, що на підтвердження своєї позиції останнім не наведено власний розрахунок заборгованості по відсотках за кредитним договором.
Відповідно до п. 5.3. кредитного договору, позичальник зобов'язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 15 числа, та при погашенні заборгованості за кредитом в повному обсязі.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів наявності заперечень відповідачів щодо періоду та розміру нарахованих відсотків, під час звернення останніх до банку з питанням реструктуризації заборгованості в тому числі й щодо погашення нарахованих відсотків.
Враховуючи викладене, заперечення другого відповідача, викладені у відзиві на позов, відхиляються судом, як безпідставні та такі, що не спростовують заявлені вимоги позивача.
Окрім цього, другий відповідач просить суд не виносити рішення по суті спору, поки всі сторони не нададуть пояснення по суті справи у властивій для кожній стороні процесуальній формі, посилаючись на те, що другий відповідач лише 27.04.2023 ознайомився з матеріалами справи.
Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження чітко визначений законодавцем.
Також суд зазначає, що відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення, ОСОБА_1 отримано ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 21.03.2023 - 31.03.2023, а не 27.04.2023, як стверджує представник другого відповідача, що свідчить про можливість реалізації другим відповідачем своїх прав для вчасного подання до суду відзиву на позов та інших необхідних для розгляду даного спору доказів.
Таким чином, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає клопотання другого відповідача щодо продовження терміну розгляду даного спору таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно ст. 55 Конституції України, ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача, є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, не спростованим відповідачами, а тому такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір покладається на відповідачів в рівних частках.
Керуючись ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артес-М" (61105, м. Харків, пр. Льва Ландау, 147, код ЄДРПОУ 31152071) та Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариство "Райффайзен Банк" (вул. Генерала Алмазова, 4-А, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитним договором № 011/1800/01002155 від 15.02.2021, у розмірі 954 744, 30 грн (з якої: 848 106, 86 грн - заборгованість за кредитом, 106 637, 44 грн - заборгованість за відсотками (в тому числі 104 931, 93 грн - прострочених відсотків).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артес-М" (61105, м. Харків, пр. Льва Ландау, 147, код ЄДРПОУ 31152071) на користь Акціонерного товариство "Райффайзен Банк" (вул. Генерала Алмазова, 4-А, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 14305909) судовий збір у розмірі 7 160, 58 грн.
Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариство "Райффайзен Банк" (вул. Генерала Алмазова, 4-А, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 14305909) судовий збір у розмірі 7 160, 58 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Східного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (вул. Генерала Алмазова, 4-А, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 14305909);
Перший відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Артес-М" (61105, м. Харків, пр. Льва Ландау, 147, код ЄДРПОУ 31152071);
Другий відповідач - Фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Повне рішення складено 23.05.2023.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/614/23