Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
24 травня 2023 року м. ХарківСправа № 922/1581/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
без виклику учасників справи
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ „НОВАТОРГ“» про забезпечення позову
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ „НОВАТОРГ“» (Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Чернишевська, будинок 66, ідентифікаційний код особи 44599645)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ» (Україна, 39630, Полтавська обл., місто Кременчук, вулиця Миколи Кучми, будинок 2, ідентифікаційний код особи 39755505)
про стягнення коштів
До Господарського суду Харківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ „НОВАТОРГ“» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ» та просить суд:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 39755505, місцезнаходження: 39630, Полтавська обл., місто Кременчук, вулиця Миколи Кучми, будинок 2) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «НОВАТОРГ» (Ідентифікаційний код юридичної особи 44599645, місцезнаходження: 61002, місто Харків, вулиця Чернишевська, 66) грошові кошти в розмірі 2 532 564,00 грн. (два мільйони п'ятсот тридцять дві тисячі п'ятсот шістдесят чотири гривні 00 копійок) заборгованості за поставлений товар за Договором поставки № БПР2906222 від 29.06.2022 року, 428 703,92 грн. (чотириста двадцять вісім тисяч сімсот три гривні 92 копійки) - інфляційне збільшення за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 440 546,86 грн. (чотириста сорок тисяч п'ятсот сорок шість гривень 86 копійок) - відсотки річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
3. Надати Позивачу можливість протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду довести розмір фактично понесених судових витрат Позивачем у зв'язку із розглядом справи та залучити до матеріалів справи докази таких витрат.
4. Розподілити судові витрати.
Ухвалою суду від 25.04.2023 подану позовну заяву було залишено без руху, відповідно до ст. 174 ГПК України надано позивачу час на усунення недоліків.
08.05.2023 до Господарського суду Харківської області надійшли заяви (вх. 11310, 11318) представника позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 09.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання по справі призначено на 29.05.2023 о 12:20, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.
23.05.2023 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 39755505) в межах ціни позову 3 401 814,78 грн. (три мільйони чотириста одна тисяча вісімсот чотирнадцять гривень 78 копійок), які знаходяться на всіх рахунках Відповідача в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, в тому числі, але не обмежуючись, на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».
Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В обґрунтування поданої заяви позивач вказує, що предметом позову у даному провадженні є стягнення з Відповідача значної суми коштів - 3 401 814,78 грн. Наразі відсутні підстави вважати, що Відповідач виконає рішення суду добровільно, адже заборгованість існує протягом кількох місяців, про що беззаперечно відомо Відповідачу, крім того, Позивачем було направлено Вимогу вих. № № 24/03/01 від 24.03.2023 року до ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ» з проханням негайно погасити заборгованість та штрафні санкції. ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ» тривалий час не вживає жодних дій, які були б направлені на погашення або врегулювання заборгованості, чи то на її оспорювання, тобто, Відповідач займає пасивну позицію, що, на переконання позивача, додатково свідчить про імовірність утруднення виконання судового рішення. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ» не є власником нерухомого майна. Отже, після задоволення позову, у випадку відсутності коштів у Відповідача, рішення суду залишиться невиконаним, адже майна на яке можливо звернути стягнення недостатньо для задоволення вимог ТОВ «ТК «НОВАТОРГ».
Верховний Суд у своїй постанові від 15 січня 2019 року у справі № 915/870/18 дійшов висновку, що у разі, коли предметом спору є вимога про стягнення грошових коштів (аналогічний предмет і у даній справі), накладення арешту на кошти боржника в межах суми стягнення є належним та адекватним заходом забезпечення позову.
З огляду на те, що Відповідач не має наміру добровільно погасити борг, Позивач має обґрунтовані побоювання, що, будучи обізнаним про дане судове провадження, Відповідач вчинить дії, направлені на перешкоджання виконанню рішення суду. Можливість Відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, що є достатньою підставою для накладення арешту не лише на грошові кошти.
Однак, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Втім, позивачем в обґрунтування поданої заяви не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання чи призвести до невиконання рішення суду, оскільки припущення позивача, викладені у заяві, не містять переконливої та підтвердженого доказами наявності підстав для забезпечення позову. Адже наявність у відповідача можливості розпоряджатися грошовими коштами не може автоматично свідчити про наявність підстав для забезпечення позову та арешту таких коштів до вирішення спору. Позивачем також не доведено наявності фактичних обставин, які б свідчили про вчинення відповідачем активних дій, спрямованих на реальне ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, а саме ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, недоведеність того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, суд відмовляє в задоволені заяви позивача про забезпечення позову.
В той же час, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що вжиття заходів забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, і він не позбавлений права повторно звернутися до суду із заявою про забезпечення позову в разі виникнення обставин, за яких невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Керуючись статтями 42, 136, 137, 138, 139, 140, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ „НОВАТОРГ“» про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її прийняття.
Суддя Л.С. Лаврова