Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
23.05.2023м. ХарківСправа № 922/669/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Іванії К.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича( АДРЕСА_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроноспан НТ"(231000. Білорусь, Гродненська обл. м. Сморгонь, пр-т Індустріальний, 27В/4-4 )
про стягнення коштів
за участю представників :
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроноспан НТ" Республіка Білорусь, в якій просить суд:
стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кроноспан НТ"(231000. Білорусь, Гродненська обл. м. Сморгонь, пр-т Індустріальний, 27В/4-4 УНП 590777353: банківські реквізити: ЦБУ №114 ВАТ «Пріорбанк», IBAN ВY94PJCB30120372311030000978. (ВІС) SWIFT: PJCBBY2Y: на користь фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича грошові кошти в розмірі 36041,39 Євро (еквівалентно 1409 384,14 грн.), із них 35684.54 Євро (еквівалентно 1 395 429,66 гри.) сума заборгованості та 356,85 Євро (еквівалентно 13 954.48 грн.) штраф.
Вимоги позивача обґрунтовані порушенням боржником грошових зобов'язань за договором поставки №100/ЕХ/2018 від 29.08.2018 р.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.02.2023 було залишено позовну заяву без руху.
02.03.2023 позивач подав заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06 березня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 922/669/23, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін на 04 квітня 2023 року.
Ухвалою Господарського суду від 04.04.2023 року, підготовче засідання відкладено на "26" квітня 2023 р. о 11:30.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.04.2023 року, продовжено строк підготовчого провадження у справі №922/669/23 на тридцять днів. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 23 травня 2023 року о 11:00.
Представник позивача, в судове засідання 23.05.2023 року, не з'явився .
Представник відповідача у призначене судове засідання 23.05.2023 не з'явився.
Як встановлено судом, відповідач у справі є нерезидентом України.
За приписами ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 367 ГПК України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Кроноспан НТ" , зареєстрований у Республіці Білорусь.
Інформація про наявність представництва відповідача на території України до суду не подана.
Додатковою угодою №1 від 29.09.2018 року до Договору постачання № 100/ЄХ/2018 від 29.08.2018 р. внесено зміни до пункту 5.2. договору №100/ЄХ/2018 від 29.08.2018 р. та викладено його у наступній редакції: «Суперечки між сторонами, які не були ними врегульовані, підлягають розгляду у Господарському суді Харківської області відповідно до чинного законодавства України»
Внесено зміни до пункту 7.4 договору №100/ЄХ/2018 від 29.08 2018 р та викласти його у наступній редакції: «До всіх інших питань Не передбаченими цими договорами, ухвалюється законодавство України».
За приписами ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 367 ГПК України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 367 ГПК України судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Республіки Білорусь регулюється Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - Постанову Верховної Ради України «Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності» від 19.12.1992. Згідно вищезазначеної Угоди Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов'язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан, який діє до тепер.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
За зверненням Міністерства юстиції України Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Республіки Білорусь на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права, крім випадків передачі судам чи громадянам України документів, одержаних за результатами виконання запитів, доручень і клопотань.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 01.12.2022 (набрав чинності 23.12.2022) "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року" керуючись положеннями статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", зупинено у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 26, ст.162).
Статтею 2 Закону України від 01.12.2022 (набрав чинності 23.12.2022) "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року" керуючись положеннями статті 54 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 84 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", здійснено вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 26, ст. 162).
Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному вебсайті Акціонерного товариства «Укрпошта», у зв'язку з агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану, АТ «Укрпошта» припинило поштове співробітництво з Поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
Відповідно, за відсутності поштового зв'язку із Запитуваною Державою направлення судових документів до Центрального Органу Республіки Білорусь слід здійснювати через Міністерство закордонних справ України.
Судом також враховано, що стаття 8 Конвенції передбачає, що кожна Договірна Держава може здійснювати вручення судових документів особам, які перебувають за кордоном, без застосування будь-якого примусу безпосередньо за допомогою своїх дипломатичних або консульських агентів. Республіка Білорусь не робила застережень щодо зазначеного порядку вручення.
Таким чином, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, судове доручення разом із судовими та процесуальними документами по даній справі в нотаріально засвідченому перекладі на російську мову для вручення відповідачу слід направити до Міністерства юстиції України для подальшої їх передачі компетентному суду Республіки Білорусь за допомогою дипломатичних каналів Міністерства закордонних справ України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, у тому числі у зв'язку із припиненням поштового сполучення.
Отже приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи неможливість виконання судового доручення про вручення відповідачу судових документів про відкриття провадження у справі №922/669/23 дипломатичними каналами, суд дійшов висновку про повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи шляхом оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.1
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18 у справі № 921/6/18.).
Таким чином, повідомлення відповідача про розгляд даної справи є належним та можливим шляхом його ознайомлення з даною ухвалою в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/, а також шляхом публікації відповідного оголошення на офіційному вебпорталі Судова влада України за посиланням: https://court.gov.ua.
Крім того, Контракт містить інформацію про електронну адресу відповідача, на яку також було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі.
Докази такого направлення ухвали та самої позовної заяви надані позивачем до матеріалів справи.
Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Правом на подання відзиву, відповідач, не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем заявлено не було.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги , об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.
29 серпня 2018 року між Позивачем (Покупцем) та Відповідачем (Постачальник) було укладено Договір поставки № 100/НХ/2018, за яким Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар згідно умов, визначених Договором.
Згідно п.2.1 Договору. Покупець направляє Постачальнику замовлення, а Постачальник має право його прийняти або відмовитися від його виконання. Мінімальні об'єми замовлення окремими видами продукції встановлені Постачальником стандартному прейскуранті або в протоколах погодження цін до даного договору.
Постачальник та покупець погодили ціну, товар та строк поставки, що підтверджено виставленими Постачальником рахунками;
- Рахунок № 7029475 від 25.01.2022 на суму 23313,38 євро;
- Рахунок № 7029465 від 31.01.2022 на суму 25336,80 євро;
- Рахунок № 7029476 від 31.01.2022 на суму 25336.80 євро;
На загальну суму 73986,98 євро.
Згідно п.3.2 Договору, покупець здійснює попередню оплату, що дорівнює 100% вартості замовленого товару, якщо інше не узгоджено сторонами.
Як зазначив позивач у позові, покупець(позивач) взяті на себе зобов'язання виконав та оплатив замовлений товар, згідно рахунків. Що підтверджується платіжним дорученням, а саме:
платіжне доручення №19 від 22.02.2022 на суму 98000.00 євро
Отже, було замовлено і зроблено передоплату за Товар на суму 98000,00 євро.
Частково Відповідач поставив товар, а саме шипу МДФ. на суму 62 315.46 євро у відповідності до курсу євро до гривні станом палату відвантаження:
Митна декларація UA102140/2022/000316 на суму 23313.38 євро
Митна декларація IJA102140/2022/000313 на суму 25336.80 євро. із них за замовленням товар на 13 665.25 євро. решта товару з минулого замовлення.
Митна декларація UA 102140/2022/000314 на суму 25336.80 євро
Загалом було поставлено Товару на суму 62 315,43 Євро.
Отже, як вказує позивач у позові постачальник недопоставив замовлений товар Покупцю протягом визначеного строку на суму 35684,57 Євро. тобто не виконав взяті па себе зобов'язання згідно укладеного договору.
Додатковою угодою №1 до Договору постачання № 100/ЄХ/2018 від 29.08.2018 р. внесено наступні зміни:
Внести зміни до пункту 5.2. договору №100/ЄХ/2018 від 29.08.2018 р. та викласти його у наступній редакції: «Суперечки між сторонами, які не були ними врегульовані, підлягають розгляду у Господарському суді Харківської області відповідно до чинного законодавства України»
Внести зміни до пункту 7.4 договору №100/ЄХ/2018 від 29.08 2018 р та викласти його у наступній редакції: «До всіх інших питань Не передбаченими цими договорами, ухвалюється законодавство України».
Ця Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору поставки №100/ЄХ/2018 від 29 08 2018 р.
У решті, що не обумовлено в цій додатковій угоді, діють умови Договору поставки №100/ЄХ/2018 від 29.08.2018 року.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) та сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього
Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 693 ЦК України, передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару у встановлений строк, покупець мас право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно н.4.3 Договору, за не поставку або недопоставку Товару згідно умов даного договору. Постачальник сплачує Покупцю штраф в розмірі 1% від вартості недопоставленого Товару.
Отже, виходячи зі сплаченої вартості у розмірі 35684,54 євро. штраф в 1% складає 356,85 євро
Згідно загальновідомих даних із сайту НБУ офіційний курс гривні щодо долара США на 17.01.2023 становить 39.1046 грн.
Ціна позову: 36041.39 євро (еквівалентно 1 409 384.14 грн.), із них 35684.54 євро (еквівалентно 1 395 429,66 грн.) сума заборгованості та 356,85 євро (еквівалентно 13 954.48 грн.) штраф.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за а неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 365 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідачем не оспорено вказану заборгованість, відзиву на позовну заяву не надано.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.
Інших судових витрат позивачем заявлено не було.
Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кроноспан НТ"(231000. Білорусь, Гродненська обл. м. Сморгонь, пр-т Індустріальний, 27В/4-4 УНП 590777353: банківські реквізити: ЦБУ №114 ВАТ «Пріорбанк», IBAN ВY94PJCB30120372311030000978. (ВІС) SWIFT: PJCBBY2Y: на користь фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - грошові кошти в розмірі 36041,39 Євро (еквівалентно 1 409 384,14 грн.), із них 35 684.54 Євро (еквівалентно 1 395 429,66 гри.) сума заборгованості та 356,85 Євро (еквівалентно 13 954.48 грн.) штраф.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кроноспан НТ"(231000. Білорусь, Гродненська обл. м. Сморгонь, пр-т Індустріальний, 27В/4-4 УНП 590777353: банківські реквізити: ЦБУ №114 ВАТ «Пріорбанк», IBAN ВY94PJCB30120372311030000978. (ВІС) SWIFT: PJCBBY2Y: судовий збір у сумі 21140,76 грн, зарахувавши вказану суму в дохід державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління казначейства у м. Києві, код ЄДРПОУ: 37993783, рахунок: UА908999980313111256000026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106).
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач: фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Кроноспан НТ"(231000. Білорусь, Гродненська обл. м. Сморгонь, пр-т Індустріальний, 27В/4-4 УНП 590777353: банківські реквізити: ЦБУ №114 ВАТ «Пріорбанк», IBAN ВY94PJCB30120372311030000978. (ВІС) SWIFT: PJCBBY2Y:
Повне рішення складено "24" травня 2023 р.
Суддя О.О. Присяжнюк