Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" травня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1039/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради, м.Харків
до Фізичної особи-підприємця Уманської Тетяни Анатоліївни, м.Харків
про стягнення коштів 224 498,57 грн.
без виклику учасників справи
Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця Уманської Тетяни Анатоліївни про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 224 498,57 грн. за використання земельної ділянки по вул. Залютинській, 10 у м. Харкові з кадастровим номером 631013720:12:060:0043 за період з 23.06.2020 по 28.02.2022. Також просить стягнути на свою користь витрати по сплаті судового збору 3 367,48 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.03.023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1039/2. Розгляд справи № 922/1039/23 призначено за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач правом на участь представника у розгляді справи не скористався, відзив на позов не надав. Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та позивачем у позовній заяві. Втім, судова кореспонденція по справі адресована відповідачу була повернута ПАТ "Укрпошта" на адресу суду без вручення адресатові у зв'язку з його відсутністю за вказаною адресою.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Крім того, у цьому випадку суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Враховуючи положення ст. 13,74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
На адресу суду від учасників справи не надходило належно оформленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно із ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.02.2023 №322475459 за ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №482 від 12.09.2018 зареєстровані нежитлові приміщення 1-:-7 в літ. "Е-1" по вул. Залютинська, 10 у м.Харкові.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.01.2023 Уманська Тетяна Анатоліївна зареєстрована як фізична особа-підприємець з 09.04.2003. Основним видом діяльності є механічне оброблення металевих виробів. Також видами діяльності ФОП Уманської Т.А. є: виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування; виробництво інших готових металевих виробів; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів; неспеціалізована оптова торгівля; установлення та монтаж машин і устаткування; електромонтажні вироби; виробництва електророзподільчої та контрольної апаратури; виробництво обладнання зв'язку.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.10.2021 №НВ-0007956902021 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:12:060:0043 складає 0,1818 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 23.06.2020. Цільове призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "В-2", літ. "Е-1". Форма власності - комунальна.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.02.2023 №322478425 земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:12:060:0043 площею 0,1818 га зареєстрована 30.09.2021.
03.11.2021 головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради Павловським Р.В. у порядку ст.189 Земельного кодексу України здійснено обстеження земельної ділянки (кадастровий номер 6310137200:12:060:0043), яка розташована за адресою: м.Харків, вул. Залютинська, 10. та складено відповідний акт обстеження земельної ділянки
За результатами проведеного обстеження встановлено, що земельна ділянка площею 0,1818 га (кадастровий номер 6310137200:12:060:0043) по вул. Залютинській, 10 у м.Харкові, використовується для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень право власності на які зареєстроване за Уманською Т.А.
Отже, як вказує позивач, ФОП Уманська Т.А. у період з 23.06.2020 по 28.02.2022 використовувала вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:12:060:0043 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125, 126 ЗК України.
Враховуючи вищенаведене, ФОП Уманська Т.А. у період з 23.06.2020 по 28.02.2022 не сплачувала за користування земельною ділянкою по вул. Залютинська, 10 у м.Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберігла за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 224 498,57 грн, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1-3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Отже, норма ст. 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
При цьому, відсутність неправомірних дій відповідача означає відсутність цивільного правопорушення (протиправних дій) і, як наслідок, виключає деліктні зобов'язання.
Фактичне володіння і користування земельною ділянкою відповідачем без укладення договору оренди землі станом на цей час в Україні також не вважається правопорушенням.
Відсутність деліктних зобов'язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача, як постраждалої сторони шляхом стягнення збитків у тому числі упущеної вигоди, адже необхідною умовою стягнення збитків, є саме делікт - правопорушення.
Зокрема, ст.22, 1166 ЦК України унормовано, що необхідною умовою відповідальності у вигляді стягнення шкоди є саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічно ст. 216, 224, 225 ГК України визначено, що необхідною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення.
Проте, протягом періоду з 23.06.2020 по 28.02.2022 між сторонами не було укладено жодних договорів.
Також, у цьому випадку неможливо застосувати норми законодавства, що регулюють відшкодування збитків саме у вигляді упущеної вигоди, оскільки згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України, упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Тобто, до упущеної вигоди як різновиду збитків в повній мірі застосовуються вимоги наведених вище норм права.
Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонам повинні кваліфікуватися, як бездоговірні та безделіктні.
Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини повинні регулюватися ст.ст. 1212-1214 ЦК України, зі змісту яких вбачається, що вони підлягають застосування, у тому числі, у відносинах, які не містять ознак делікту.
Зокрема, ч. 2 ст. 1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб або наслідком події. Тобто, дана норма поширює своє дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.
З аналізу змісту норм ст.1212-1214 ЦК України випливає, що зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.
Таким чином, відповідач зберіг майно (грошові кошти) у розмірі орендної плати, яка нараховується за володіння і користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137200:12:060:0043 загальною площею 0,1818 га по вул. Залютинська, 10 у м. Харкові.
Відсутність договору оренди землі має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації, внаслідок чого відбулося збереження відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у розмірі орендної плати.
Правові підстави для набуття чи збереження майна у цьому випадку відсутні, оскільки реалізація речового права на земельну ділянку, згідно ст. 206 ЗК України, п.14.1.136 ч. 14.1 ст. 14 ПК України, здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем права володіння і користування земельною ділянкою безоплатно - відсутні, так само, як і підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю.
Власником земельної ділянки загальною площею 0,1818 га по вул. Залютинська, 10 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137200:12:060:0043) є територіальна громада міста Харкова в особі позивача, відповідно до ст. 83 ЗК України, за якою всі землі в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є комунальною власністю, за винятком земельних ділянок, які перебувають у державній або приватній власності.
Таким чином, збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у відповідача, за рахунок їх несплати позивачеві.
Отже, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою протягом періоду з 23.05.2020 по 28.02.2022, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною, у тому числі у практиці ЄСПЛ.
Викладені вище обставини свідчать про наявність у спірних правовідносинах усіх трьох умов виникнення зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання).
За розрахунком позивача за період з 23.06.2020 по 28.02.2022 розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача становить 224 498,57 грн, виходячи з розміру орендної плати за землю.
Як вбачається із розрахунку позивача, останній здійснювався на підставі наступного.
Позивачем було надано до суду витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:12:060:0043 загальною площею 0,1818 га по вул. Залютинська, 10 у м. Харкові від 25.10.2021 № 4084, виданий Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.
Розрахунок розміру безпідставно збережених ФОП Уманською Т.А. коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:12:060:0043 загальною площею 0,818 га по вул. Залютинська, 10 у м. Харкові від 25.10.2021 № 4084, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області та з урахуванням коефіцієнту індексації.
Вищевказаний розрахунок виконано на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008 (зі змінами).
Відповідно до п.4.1 Положення про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08, ставка річної орендної плати (відсоток від нормативної грошової оцінки) за використання земельної ділянки для промисловості (окрім тютюнової та лікеро-горілчаної) встановлюється у розмірі 4%.
Відповідно до п. 2.4. Положення Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 (в редакції до 31.12.2021) (далі - Положення) встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчасть про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об'єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо.
Аналогічні приписи щодо застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов містить пункт 2.4 Положення "Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м.Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08, в редакції введеною в дію з 01.01.2022.
Враховуючи факт того, що орендарем не було надано жодних документів на підтвердження особливих умов використовуваної земельної ділянки, у розрахунках застосований коефіцієнт розміру земельної ділянки із значенням 1.
Додатком до Положення №41/08 "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки" (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що у випадку перевищення 50 кв.м. площі земельної ділянки, застосовується коефіцієнт значення 1.
Аналогічний розмір коефіцієнту, який ураховує розмір земельної ділянки, визначено п.2.4 Положення "Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м.Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08, в редакції введеною в дію з 01.01.2022.
Додатком до рішення №41/08 "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки" (в редакції введеною в дію з 01.01.2022) встановлено, що для земельних ділянок розміром 0,1000 га - 0,9999 га застосовується коефіцієнтне значення 0,95.
Таким чином, розрахунок безпідставно збережених ФОП Уманською Т.А, коштів у розмірі орендної плати за період з 23.06.2020 по 28.02.2022 становить 224 498,57 грн.
Суд також зауважує, що у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справах № 922/2845/19, № 922/2417/19, а також від 09.09.2020 у справі № 922/2843/19 стягнення безпідставно збережених коштів міською радою проводилося на підставі розрахунків, здійснених із застосуванням усіх коефіцієнтів та їхніх значень, наведених у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.
Внаслідок використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаного майна у розмірі орендної плати за землю.
Вказана правова позиція Харківської міської ради узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, та яка прийнята за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати.
Так, у пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Крім того, згідно з ч. ч. 1-4, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Про необхідність застосування ст. 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Харківська міськрада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об'єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.
Нормативна грошова оцінка земель - є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17).
Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Аналогічна позиція була викладена в постанові КГС ВС від 29.05.2020 по справі № 922/2843/19.
В цьому випадку, матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка, яка використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, належних на праві власності останньому, є сформованою, оскільки їй присвоєно кадастровий номер 6310137200:12:060:0043.
Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписом ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає позовні вимоги Харківської міської ради щодо стягнення з відповідача 224 498,57 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки по вул. Залютинській, 10 у м. Харкові, за період з 23.06.2020 по 28.02.2022 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 129, 165, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 256 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Уманської Тетяни Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243; за реквізитами: код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку (IBAN) - UА698999980314090611000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 224 498 грн 57 коп. за використання земельної ділянки по вул. Залютинській, 10 у м. Харкові, з кадастровим номером 6310137200:12:060:0043 за період з 23.06.2020 по 28.02.2022.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Уманської Тетяни Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243; р/р UA518201720344240012000032986; Банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати зі сплати судового збору 3 367 грн. 48 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно дост. 256 Господарського процесуального кодексу Українина рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "24" травня 2023 р.
Суддя С.Ч. Жельне