16 травня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/640/22
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С.
при секретарі судового засідання Василишин О.С.
розглянув матеріали справи
за позовом: Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Героїв Майдану, 54, м. Хмельницький, 29001
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Іврус”, вул. Видумка, 44, с.Старий Оликсинець, Кременецького р-н, Тернопільської обл., 47063
про: стягнення 68 000,00грн, з яких: 34 000, 00грн - штрафу та 34 000,00грн - пені.
За участі представника позивача - Онищенко Ірини Ігорівни, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.02.2023, в режимі відеоконференції.
В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
Ухвалою суду від 12.12.2022 позовну заяву №72-02/2539 від 28.11.2022 (вх. №710 від 06.12.2022) залишено без руху, а ухвалою суду від 06.01.2023 прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.02.2023, сторони повідомлені про дату і час судового засідання.
Ухвалами суду від 03.02.2023 та 28.02.2023, у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги, знеструмленням мережі та враховуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, підготовче засідання відкладено відповідно на 28.02.2023 та 17.03.2023, сторони повідомлені про дату та час судового засідання.
У судовому засіданні 17.03.2023,для надання сторонам можливості подати заяви по суті, постановлено ухвалу про оголошення перерви до 04.04.2023, яку занесено у протокол судового засідання.
Ухвалою суду від 04.04.2023, у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги, враховуючи подані директором ТзОВ “Іврус” (Колесник В.В.) письмові пояснення з доказами №б/н від 31.03.2023 (вх. №2888 від 04.04.2023) та клопотання №б/н від 03.04.2023 (вх. №2890 від 04.04.2023) про долучення доказів надіслання таких пояснень на адресу позивача, відкладено підготовче засідання на 28.04.2023, сторони повідомлені про дату та час судового засідання.
Ухвалою суду від 28.04.2023, враховуючи подані директором ТзОВ “Іврус” (Колесник В.В.) клопотання №б/н від 26.04.2023 (вх. №3599 від 27.04.2023) про долучення доказів, а саме фінансової звітності підприємства за 1 квартал 2023 року та клопотання №б/н від 28.04.2023 (вх. №3644 від 28.04.2023) про розгляд справи без участі представника за наявними матеріалами справи, та клопотання розстрочити виплату суми рівними частинами до кінця 2023 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.06.2023, сторони повідомлені про дату та час судового засідання.
Представник позивача (Логінова Т.Ю.) подала письмові пояснення №б/н від 15.05.2023 (вх.№4188 від 15.05.2023) на заяву про розстрочку виконання рішення суду.
Позивач, його представник підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. В обґрунтування заявлених вимог посилається на наступне: - рішенням адміністративної колегії №72/57-р/к від 29.10.2021 встановлено порушення ТОВ "Іврус" законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та за вказане порушення накладено штраф у розмірі 34 000,00 грн; - копія рішення направлена на адресу відповідача листом від 02.11.2021 №72-02/4570, який згідно інформації розміщеної на офіційному сайту УДППЗ «Укрпошта» отриманий відповідачем, однак рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення не повернулося на адресу відділення; - позивачем відповідно до вимог ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», 24.12.2021 в газеті «Урядовий кур'єр» №248 оприлюднено інформацію про прийняте рішення, а тому датою вручення рішення позивачем відповідачу вважається 03.01.2022 (10 днів з дня оприлюднення інформації); - відповідач не оскаржив дане рішення у двохмісячний строк у встановленому законом порядку, а тому рішення є законним, обґрунтованим та підлягає обов'язковому виконанню; - відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" термін сплати штрафу закінчився 03.03.2022, відповідач не надав доказів добровільної сплати такого, а тому за період з 04.03.2022 по 17.11.2022 нараховано пеню за прострочення його сплати у розмірі 34 000,00 грн., враховуючи, що розмір пені не може перевищувати розмір накладеного штрафу. Просить позов задовольнити. Щодо заяви про розстрочку виконання рішення вважає, що у разі наявності об'єктивних, непереборних, виключних обставин, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення, не заперечує щодо її задоволення.
Відповідач проти позову не заперечує, щодо порушення вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції" та несплати штрафу посилається на наступне:
- ТОВ «Іврус» 31.08.2022 було продано згідно Договору купівлі продажу частки (частини частки) у статутному капіталі товариства, зареєстрованого в реєстрі за номером 879 приватним нотаріусом Михайловою Г. в м. Кременець, Тернопільської області та згідно п. 6 Договору продавець гарантував, що на день укладення договору щодо частки, що відчужується продавцями безпосередньо, відсутні судові спору, не існує інших зобов'язань товариства, крім тих, які зафіксовані у бухгалтерських документах: - на момент підписання жодних зобов'язань перед позивачем у ТОВ «Іврус» у бухгалтерських документах зафіксовано не було; - попереднє керівництво порушило законодавство "Про захист економічної конкуренції" у вигляді не подання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету; - згідно фінансової звітності та фінансових результатів за 2020-2022 роки товариство не має прибутків та фактично працювало в збиток. Враховуючи складний для країни час ( повномасштабне вторгнення рф) та те що діяльність товариства тільки налагоджується, набирається штат працівників, напрацьовуються договори збуту продукції, просить розстрочити виплату штрафних санкцій рівними частинами до кінця року для уникнення незапланованих витрат та збою у налагодженому процесі діяльності товариства у зв'язку з вилученням з фінансового обороту суми у великих розмірах.
Суд, вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи здійснювався із врахуванням Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (в редакції Указів № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023 та №254/2023 від 01.05.2023), рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 та розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022 № 10-р, відповідно до яких з 24.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану.
Враховуючи продовжені п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України процесуальні строки розгляду судових справ під час дії карантину, запровадження воєнного стану, права учасників подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, судом надано таке право сторонам під час розгляду справи.
Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено:
- адміністративною колегією Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за результатами розгляду матеріалів справи №72/41-21, винесено рішення №72/57-р/к від 29.10.2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Іврус» (вул. Видумка, 44, с. Старий Олексинець, Кременецького р-н, Тернопільської обл., 47063, ідентифікаційний код - 378521780), вчинило порушення, що передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації на вимогу голови Відділення від 13.01.2021 №71-02/184 у встановлений ним строк ( до 01.02.2021 року).
За вищевказане порушення накладено на ТОВ «Іврус» штраф у розмірі 34 000,00 грн, які останній зобов'язаний сплатити у двохмісячний термін з дня одержання рішення, на підставі ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Позивач направив товариству 02.11.2021 супровідним листом №72-02/4570 копію рішення від 29.10.2021 №72/57-р/к в якому повідомив про необхідність сплати штрафу у двомісячний строк з дня одержання рішення та застереження, що за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу, однак рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення не повернулося на адресу відділення.
Позивач, керуючись ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» звернувся 15.12.2021 з листом № 72-02/5241 до газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» з проханням оприлюднити інформацію про прийняте рішення від 29.10.2021 №72/57-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Інформація про прийняте рішення оприлюднена у газеті «Урядовий кур'єр " №248 - 24.12.2021.
Слід зазначити, що відповідач правом на оскарження рішення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яка передбачає право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, не скористався, а тому таке є обов'язковим до виконання.
Як випливає з матеріалів справи, відповідач у встановлений строк не надав доказів виконання рішення №72/57-р/к від 29.10.2021 щодо сплати штрафу, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Суд, на підставі ст.ст. 86, 237 ГПК України, давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам в обґрунтування заявлених вимог, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.
При цьому, суд виходив із наступного:
- встановлення, розвиток і забезпечення торгових та інших чесних звичаїв ведення конкуренції при здійсненні господарської діяльності в умовах ринкових відносин регулюються Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції", Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", а також іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Згідно ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення.
Згідно ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
З метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені (ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про накладення штрафу.
Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб за порушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф (ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Відповідно до чч. 1, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення органів Антимонопольного комітету України надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення територіального відділення Антимонопольного комітету України, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт не оскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак, господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення, з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України (правова позиція, викладена у п. 21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011р. №15).
Відповідно до ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджено, що копія рішення від 29.10.2021 №72/57-р/к направлена відповідачу листом №72-02/4570 від 02.11.2021, однак докази отримання такого відповідачем відсутні, а тому рішення вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення (дата оприлюднення у газеті «Урядовий кур'єр" №248 інформації про прийняте рішення - 24.12.2021 року), отже дата отримання рішення - 03.01.2022 року, а строк оплати штрафу починається з 04.03.2022 року та закінчується 17.11.2022 року.
У процесі розгляду справи відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання рішення №72/57-р/к від 29.10.2021 про сплату штрафу, а тому позовна вимога в частині стягнення 34 000,00 грн штрафу підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлена, підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.
Враховуючи, що відповідачем штраф не сплачено, позивачем за період з 04.03.2022 по 17.11.2022 правомірно нарахована пеня в розмірі 34 000,00 грн, яка також підлягає до задоволення.
Частинами 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно із ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Враховуючи подане клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, обставини справи, що ускладнюють виконання відповідачем даного рішення у справі, його матеріальний та фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, вимоги позивача, збалансованість інтересів сторін, а також зважаючи на те, що розстрочка виконання рішення сприятиме, як можливості продовження господарської діяльності відповідача та зробить реальною можливість оплати стягнених коштів до бюджету, суд виходячи із інтересів обох сторін, прийшов до висновку про задоволення заявленого відповідачем клопотання про розстрочку виконання судового рішення на сім місяців до грудня 2023 року (включно) рівними частинами.
Судовий збір у розмірі 2 481,00грн, згідно ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 73-79, 86, 129, 185, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іврус» ( вул.Видумка, 44, с. Старий Олексинець, Кременецького р-н, Тернопільська обл., 47063, ідентифікаційний код - 37521780) 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп. - штрафу та 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп. - пені в дохід Державного бюджету України на рахунок УК у м. Хмельницькому, код ЄДРПОУ 37971775, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA098999980313070106000022775, код класифікації доходів бюджету - 21081100 (символ звітності 106).
3. Розстрочити виконання рішення щодо стягнення 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00коп. на 7 місяців зі сплатою рівним частинами, а саме:
- червень 2023 - 9 714,30 грн;
- липень 2023 - 9 714,30 грн;
- серпень 2023 - 9 714,30 грн;
- вересень 2023 9 714,30 грн;
- жовтень 2023 - 9 714,30 грн;
- листопад 2023 - 9 714,30 грн;
- грудень 2023 - 9 714,20 грн.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іврус» ( вул. Видумка, 44, с. Старий Олексинець, Кременецького р-н, Тернопільська обл., 47063, ідентифікаційний код - 37521780) на користь Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Героїв Майдану, 54, м. Хмельницький, 29001, ідентифікаційний код - 21312821) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 24 травня 2023 року.
Суддя М.С. Стадник