17 травня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/264/23
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопка Ю.О.
за участі секретаря судового засідання Саловська О.А.
Розглянув справу
за позовом: Акціонерного товариства "Акцент-банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11)
до відповідача: Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 105645,77 грн заборгованості за кредитним договором №20.41.0000000201 від 19.08.2020
За участю представників від:
Позивача: не з'явився;
Відповідача: не з'явився;
Акціонерне товариство "Акцент-банк" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №20.41.0000000201 від 19.08.2020 у розмірі 105 645,77 грн, з яких: 73 088,45 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 19 917,32 грн загального залишку заборгованості за процентами та 12 640 грн загального залишку заборгованості за винагородою.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням позичальником (ФОП ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов'язань по своєчасному та повному поверненню грошових коштів (кредиту), оплатою процентів за кредитним договором.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 19.04.2023 головуючим суддею для розгляду справи №921/264/23 визначено суддю Чопка Ю.О.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.04.2023 справу №921/264/23 прийнято до провадження; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 17.05.2023.
Позивач участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, водночас подав клопотання від 08.03.2023 (вх.№3373 від 19.04.2023) яким просив проводити засідання за відсутності його представника.
Відповідач у судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.04.2023 повернута поштовим відділенням із зазначенням причини "адресат відсутній за вказаною адресою".
Слід зазначити, що копія ухвали суду у даній справі направлялася відповідачу на адресу його місцезнаходження, вказану у позовній заяві та яка відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - АДРЕСА_2 .
Частинами 2, 3 ст.120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч.7 ст.120 ГПК України).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (ухвалою).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, в даному випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19).
Також суд враховує, що відповідно до приписів ч.1 ст.9 ГПК України, статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.
Усі процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі, отже відповідач мав можливість ознайомитися з їх змістом.
Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що: - участь представників сторін в судовому засіданні обов'язковою не визнавалась; - учасникам справи забезпечено можливість для викладення і подання суду своїх заяв процесуального характеру, однак відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався; доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, а тому суд визнав за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:
- п.1 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України закріплює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких с фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Статтею 51 ЦК України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до ст.52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом ст.ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ст.ст. 202-208 ГК України, ч.8 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність 29.01.2021.
Господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалась зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, а також у постанові Верховного суду від 27.02.2019 у справі № 724/38/18.
Як вбачається з матеріалів справи, спір у даній справі виник щодо неналежного виконання відповідачем Кредитного договору №20.41.0000000201 від 19.08.2020, укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_1 .
Отже, враховуючи вищезазначене, спір у даній справі розглядається за правилами господарського судочинства.
Як вбачається з матеріалів справи 19.08.2020 між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (Надалі - Банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Надалі - Позичальник) укладено Кредитний договір №20.41.0000000201 (надалі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п.А1. цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А2. цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Строковий кредит (далі - "кредит") надається банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.
Вид кредиту - строковий кредит (п.А1. Договору).
Ліміт цього договору: 100 000,00 грн, в тому числі на наступні цілі: у розмірі 100 000 на фінансування поточної діяльності (п.А2.Ддоговору).
Термін повернення кредиту 18 серпня 2022. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (додаток № 1 цього договору).
Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою: сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за договором*((1 + процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)*Процентна ставка за місяць)/((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-1);
Сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом*річна процентна ставка/кількість днів поточного року)* кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтеїного платежу;
Сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного погашення кредиту-сума щомісячного платежу за %.
Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернений кредиту є 18.08.2022 (п.A3. Договору).
Банк зобов'язується: відкрити для обслуговування кредиту рахунки, зазначені у п. А4 цього договору; надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника на цілі, відмінні від платежів на сплату судових витрат, у межах суми, обумовленої п. 1.1 цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.1, 2.2.12 цього договору (п. 2.1.1., 2.1.2. Договору).
Позичальник зобов'язується використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п.1.1. цього договору (п. 2.2.1. Договору).
Позичальник зобов'язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2., 4.3 цього договору (п. 2.2.2. Договору).
Позичальник зобов'язується повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2., 2.2.14., 2.3.2. цього договору (п. 2.2.3. Договору).
Позичальник зобов'язується сплатити банку винагороду відповідно до п.п. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6., 4.13 цього договору (п. 2.2.5. Договору).
За користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2., 2.2.3, 2.2.14., 2.3.2., 2.4.1. цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.А.6 цього договору.
У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п.2.3.12. цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки (п.4.1. Договору).
За користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 33,90 % річних. У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених п.2.2.13. цього договору, банк збільшує процентну ставку на 2 % річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п.2.2.13 цього договору, і дати початку нарахування підвищених процентів. За умови відновлення виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13. цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі 33,90 % річних. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі 33,90 % річних (п. А6. Договору).
Відповідно до ст.212 ЦК України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3., 2.2.14, 2.3.2., 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у п. А7 цього договору (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов цього договору, встановленого п. А3 цього договору) (п. 4.2. Договору).
Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1., 4.2 цього договору, здійснюється згідно до п.А8 цього договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (п. 4.3. Договору).
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів "факт/360"). Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з Графіком платежу, то заборгованість за кредитам та/або процентами вважається простроченою на наступний день (п. А8. Договору).
Позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п.А10 цього договору (п.4.5. Договору).
Позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79 % від суми зазначеного у п.А2. цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати (п.А10. Договору).
У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені у банківський день, що передує вихідному або святковому дню. Банківський день - день, у який банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу грошових коштів з використанням каналів взаємодії з НБУ. У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день та позичальник має відкриті в банку поточні рахунки. Позичальник має право в порядку та на умовах, передбачених п.п.2.4.3, 2.4.4 цього договору, здійснити погашення кредиту та/або процентів за його користування у відповідний вихідний або святковий день (п.4.7. Договору).
Погашення кредиту, сплата процентів за цим договором здійснюються у валюті кредиту. Погашення винагороди, неустойки за цим договором здійснюється у гривні відповідно до умов цього договору (п.4.8. Договору).
Зобов'язання за цим договором у тому числі, строк виконання яких згідно з умовами цього договору не наступив, за умови реалізації банком права щодо стягнення неустойки згідно з розділом 5 цього договору, виконуються у наступній послідовності: кошти, отримані від позичальника, а також від інших уповноважених органів/осіб, дам погашення заборгованості за цим договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат/збитків банку згідно з п.п. 2.2.13, 2.3.13 цього договору, далі для погашення неустойки згідно з розділом 5 цього договору, далі - простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених процентів, далі - процентів, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього договору. Остаточне погашення заборгованості за цим договором виконується не пізніше дати, зазначеної у п. 1.2 цього договору. Під реалізацією права банку щодо стягнення неустойки згідно розділу 5 цього договору, сторони узгодили дії банку по розподілу грошей, отриманих від позичальника для погашення заборгованості, згідно черговості погашення заборгованості, зазначеної в цьому пункті договору. При цьому, сторони узгодили, що додаткових вимог до позичальника, щодо реалізації банком свого права по стягненню неустойки, не потрібні. У разі, якщо банк не реалізує свого права щодо стягнення неустойки згідно з розділом 5 цього договору, банк на свій вибір телекомунікаційного способу доставки інформації, узгодженими сторонами способами телекомунікацій, повідомляє позичальника про таке, протягом 5 днів з дати отримання грошей від позичальника. Узгодженими сторонами способами телекомунікацій є: відповідне повідомлення, ПЗ "А24", СМС-повідомлення (п.4.9. Договору).
Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту (п.4.10. Договору).
Нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується (п.4.11. Договору).
Терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 5 років (п.5.7. Договору).
Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами (п.6.1. Договору).
Цей договір у частині п. 4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором (п.6.2. Договору).
Також сторонами підписано Додаток №1 до договору "Графік погашення", відповідно до якого кредит підлягає сплаті щомісячно до 19 числа відповідного місяця включно, починаючи з вересня 2020 року та з терміном остаточного повернення не пізніше 18.08.2022.
Позивачем на виконання своїх зобов'язань за договором перерахував Позичальнику кредит у розмірі 100 000 грн, що підтверджується копією меморіального ордеру №TR.15057789.19479.64999 від 20.08.2020.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач користувався коштами, проте прострочив виконання своїх грошових зобов'язань і станом на 08.03.2023 за ним рахується заборгованість в розмірі 105 645,77 грн, яка складається з 73 088,45 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 19 917,32 грн загального залишку заборгованості за процентами та 12 640 грн загального залишку заборгованості за винагородою.
Оскільки відповідач не виконав грошового зобов'язання, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення заборгованості за наданим кредитом/тіло кредиту, заборгованості за процентами, заборгованості за винагородою.
Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд встановив, що між сторонами виникли кредитні правовідносини.
Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст. 1049 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що позивач свої зобов'язання за Кредитним договором №20.41.0000000201 від 19.08.2020 виконав належним чином, що підтверджується копією меморіального ордеру №TR.15057789.19479.64999 від 20.08.2020.
Натомість відповідач свої зобов'язання за договором виконував неналежним чином допустивши заборгованість на загальну суму 105 645, 77 грн. Розрахунок заборгованості міститься в матеріалах справи.
Враховуючи те, що заборгованість Відповідача перед Позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи; позовні вимоги Банку про стягнення з Фізичної особи ОСОБА_1 105 645,77 грн заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 73, частин 1,3 статті 74, статей 76, 77, 78, 79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належним є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішніми переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляд в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновки про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 73-75, 79, 86, 92, 233, 236-238, 240, 242 ГПК України суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк", м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11 (код 0567221187) - 73 088 (сімдесят три тисячі вісімдесят вісім) грн 45 коп. заборгованості за наданим кредитом, 19 917 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімнадцять) грн 32 коп. заборгованості за процентами, 12 640 (дванадцять тисяч шістсот сорок) грн рівно винагороди за управління фінансовим інструментом та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі його оскаржити до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення виготовлено 24 травня 2023 року.
Суддя Ю.О. Чопко