24 травня 2023 року справа №360/7738/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І.В., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 р. у справі № 360/7738/21 (головуючий І інстанції О.В. Захарова ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області , Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 14.05.2021 №124150002952 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах з дня звернення, з 13.05.2021, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 26.10.1992 по 10.01.1993 як електрослюсаря підземного на шахті ім. І.В. Чеснокова в/о “Стахановвугілля”, з 20.09.1996 по 05.01.2015 як респіраторщика оперативного взводу 2 військового гірничорятувального загону, з 11.12.2018 по 13.05.2019 як прохідника ТОВ “Горняк-Плюс” Магаданська область.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року задоволено частково позовні вимоги, а саме суд: визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 14.05.2021 №124150002952 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії; визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з відмови в зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 при призначенні пенсії періодів з 26.10.1992 по 10.01.1993, з 20.09.1996 по 31.03.2002, з 11.12.2018 по 13.05.2019; зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 13.05.2021 (дня звернення із відповідною заявою) перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 26.10.1992 по 10.01.1993, з 20.09.1996 по 05.01.2015, з 11.12.2018 по 13.05.2019, із виплатою різниці суми недоотриманої пенсії; стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 454,00 грн; стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 454,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовив.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що 13.05.2021 позивач, звернувся до Відділу обслуговування громадян №3 (сервісний центр, розташований у м.Кремінна) Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058. Заяву від 13.05.2021 зареєстровано 13.05.2021 за № 1202.
Після реєстрації заяви позивача про призначення пенсії від 13.05.2021 засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено відповідний структурний підрозділ - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яке розглянуло заяву позивача від 13.05.2021 та прийняло рішення від 14.05.2021 №124150002952 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з ненаданням уточнювальної довідки для підтвердження стажу роботи в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці за списком №1 та виписки із наказів по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці.
Рішення направлено на адресу позивача листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 02.06.2021 №1200-0205-8/13411.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області по заяві позивача від 13.05.2021 рішення від 14.05.2021 № 124150002952 не приймало, заяву від 13.05.2021 не розглядало.
Апелянт зазначає, що розглянувши адвокатський запит від 05.08.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом від 11.08.2021 вихід. № 1200-0202-8/29242 (копія листа з додатком до нього додаються) надало представнику позивача відповідь на нього та рекомендувало ОСОБА_1 повторно звернутися з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 114 Закону № 1058, враховуючи наявні дані спеціального стажу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
23.09.2021 позивач через електронну персональну сторінку користувача послуг (особистий кабінет) на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України подав заяву про призначення пенсії. Заяву від 23.09.2021 зареєстровано 23.09.2021 за №54. Заява розглядалась за принципом «єдиної» черги завдань та «єдиної» черги спеціалістів, спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, які 28.09.2021 прийняли рішення № 124150002952 про призначення позивачу з 23.09.2021 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до Закону № 1058. При прийнятті рішення про призначення пенсії було враховано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.01.2015 № 5, видану 2-м воєнізованим гірничорятувальним загоном Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості.
Отже суд, задовольнивши позовні вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 13.05.2021 (дня звернення із відповідною заявою) перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 26.10.1992 по 10.01.1993, з 20.09.1996 по 05.01.2015, з 11.12.2018 по 13.05.2019, допустив порушення норм матеріального права, оскільки спірне рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу не виносилось.
Також, апелянт зазначає, що 01.10.2021 позивач через електронну персональну сторінку користувача послуг (особистий кабінет) на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України подав заяву ВЕБ-12001-Ф-С-21- 086251, зареєстровану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області 04.10.2021 за вхід. № 4365/П-1200-21 (копія звернення додається), у якій зазначив, що при призначенні пенсії йому не було враховано Закон України «Про Підвищення престижності шахтарської праці», просив перерахувати пенсію на підставі цього закону.
26.10.2021 позивач через електронну персональну сторінку користувача послуг (особистий кабінет) на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України подав заяву ВЕБ-12001-Ф-С-21- 094362, зареєстровану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області 26.10.2021 за вхід. № 4704/П-1200-21 (копія звернення додається), у якій просив надіслати на електронну пошту рішення про відмову у призначенні пенсії за зверненням № 1202 від 13.05.2021.
26.10.2021 позивач через електронну персональну сторінку користувача послуг (особистий кабінет) на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України подав заяву ВЕБ-12001-Ф-С-21- 094342, зареєстровану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області 26.10.2021 за вхід. № 4698/П-1200-21 (копія звернення додається), у якій просив надіслати на електронну пошту рішення про перерахунок пенсії від 25.10.2021 № 124150002952.
Розглянувши звернення позивача на вебпортал Пенсійного фонду України за номерами ВЕБ- 12001-Ф-С-21-086251, ВЕБ-12001-Ф-С-21-094342, ВЕБ-12001-Ф-С-21-094362 щодо пенсійного забезпечення, які зареєстровані за вхідними номерами 4365/П-1200-21, 4698/П-1200-21, 4704/П-1200-21, з урахуванням норм Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян», Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом від 01.11.2021 вихід. № 4415-4365/П- 02/8-1200/21 надало позивачу роз'яснення, зазначені вище (копія листа додається). Лист від 01.11.2021 має суто роз'яснювальний характер та не тягне для позивача правових наслідків, оскільки не є актом індивідуальної дії - рішенням суб'єкта владних повноважень.
Апелянт зазначає, що 13.05.2021 позивач звернувся до Відділу обслуговування громадян №3 (сервісний центр, розташований у м. Кремінна) Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058. Заяву від 13.05.2021 зареєстровано 13.05.2021 за № 1202. Із заявою на перерахунок пенсії, яка є підставою для перерахунку пенсії, позивач 13.05.2021 не звертався.
Крім того, щодо позовних вимог зарахувати період роботи з 11.12.2018 по 13.05.2019 як прохідника ТОВ «Горняк-Плюс» Магаданська область до пільгового стажу позивача, апелянт зазначає, що з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування 13.05.2021 сформовано довідку Форми ОК-5 про індивідуальні відомості про особу на позивача, з якої вбачається, що відомості про страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, з 01.02.2015 по сьогодні в Реєстрі застрахованих осіб відсутні (копія довідки додається).
Довідки про страховий стаж та заробітну плату на території рф із заявою від 23.09.2021 позивач на надавав. Інформації про нараховані та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду рф за період з 11.12.2018 по 13.05.2019 немає.
Верховний Суд у постанові від 10.04.2018 у справі № 348/2160/15-а дійшов висновку, що обов'язок щодо обчислення загального стажу роботи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Документів про стаж, визначені Порядком № 637, та довідки згідно з додатком 5 до Порядку № 221 за період роботи з 11.12.2018 по 13.05.2019, як прохідника ТОВ «Горняк-Плюс» Магаданська область, Росія, позивач до заяви від 23.09.2021 не надавав.
Отже, відсутні підстави для зарахування спірного періоду роботи позивача.
Також, апелянт зазначає, що із розписки-повідомлення від 13.05.2021 за № 1202 вбачається, що довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.01.2015 № 5, видана 2-м воєнізованим гірничорятувальним загоном Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості, до заяви від 13.05.2021 позивачем не надавалась (копія заяви, розписки-повідомлення від 13.05.2021 та рішення від 14.05.2021 додаються). У рішенні, прийнятому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, від 28.09.2021 № 124150002952 зазначено, що страховий стаж позивача станом на дату звернення складає 41 рік 09 місяців 25 днів, у тому числі пільговий стаж за списком № 1 - 18 років 01 місяць 22 дні. При цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області по заяві позивача від 23.09.2021 рішення від 28.09.2021 №124150002952 про призначення пенсії не приймало, детальний розрахунок страхового стажу та пільгового стажу позивача станом на дату призначення пенсії не проводило, заяву від 23.09.2021 не розглядало.
Отже суд, задовольнивши позовні вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 13.05.2021 (дня звернення із відповідною заявою) перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 26.10.1992 по 10.01.1993, з 20.09.1996 по 05.01.2015, з 11.12.2018 по 13.05.2019, допустив порушення норм матеріального права, оскільки спірне рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу не виносилось.
Крім того, апелянт зазначає, що вимоги позивача в частині зобов'язання перерахувати пенсію з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача також є такими, що виходять за межі завдань адміністративного судочинства.
Також, апелянт посилається на безпідставне стягнення з відповідача судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Луганській області із заявою встановленого зразка від 13 травня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV.
Рішенням від 14.05.2021 №124150002952 ГУ ПФУ в Кіровоградський області відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV.
У рішенні вказано, що пенсійний вік, визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закон № 1058-ІV становить 50 років, вік заявника 50 років 02 місяці 05 днів; необхідний страховий стаж, визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV (Список №1) становить не менше 23 років 06 місяців, страховий стаж особи становить 23 роки 09 місяців 25 днів; необхідний пільговий стаж за Списком № 1, визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV становить 10 років. За результатами розгляду доданих до заяви документів: заявник не надав уточнюючу довідку для підтвердження стажу роботи в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці за Списком №1 та виписки із наказів про проведення атестації на відповідному робочому місці.
Дослідженням трудової книжки від 26.10.1992 серії НОМЕР_1 встановлено наявність таких записів щодо спірних періодів роботи позивача:
Шахта ім. І.В.Чеснокова в/о “Стахановвугілля”: запис №2 - 26.10.1992 прийнятий електрослюсарем 3-го розряду підземним з повним робочим днем у шахті (наказ №200/к від 26.10.1992); запис №3 - 10.01.1993 звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України (наказ №8/к від 10.01.1993).
2-й військовий гірськорятувальний загон: запис №12 - 20.09.1996 прийнятий на посаду респіраторщика оперативного взводу (наказ №126к від 18.09.1996); запис №13 - 09.06.2000 за підсумками атестації робочого місця за умовами праці підтверджено право на пенсію за Списком №1 (наказ №86 від 09.06.2000); запис №14 - 01.11.2002 укладений контракт (наказ №196 к від 29.11.2002); запис №15 - 03.06.2005 за підсумками атестації робочого місця за умовами праці підтверджено право на пенсію за Списком №1 (наказ №71 від 03.06.2015); запис №16 - 03.06.2010 за підсумками атестації робочого місця за умовами праці підтверджено право на пенсію за Списком №1 (наказ №122 від 03.06.2010); запис №17 - 05.01.2015 звільнений за згодою сторін за п.1 ст.36 КЗпП України (наказ №30к від 05.01.2015.
ТОВ “Горняк-Плюс”: запис №18 - 11.12.2018 прийнятий прохідником ГРОЗ з повним робочим днем під землею (наказ №243к від 11.12.2018); запис №19 - 13.05.2019 розірвання трудового договору з ініціативи робітника за п.3 ч.1 ст.77 КТ РФ (наказ №299к від 13.05.2019).
23 вересня 2021 року позивач звернувся із заявою встановленого зразка про призначення пенсії до ГУ ПФУ в Луганській області, надавши уточнюючі довідки для підтвердження наявного пільгового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, довідки та накази про проведення атестації робочих місць на підприємствах, де працював позивач.
Згідно листа ГУ ПФУ в Луганській області від 01.11.2021 пенсія ОСОБА_1 призначена з 23.09.2021, до пільгового стажу зараховано періоди згідно відомостей наявним в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування з 01.04.2002 по 05.01.2015, загальний стаж роботи складає 23 роки 09 місяців 25 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком №1 - шахтарі - 12 років 09 місяців 05 днів, застосування норми ст. 8 Закону №345 (стосовно встановлення мінімального розміру пенсії у розмірі 80% заробітної плати) не має законних підстав, оскільки для цього необхідний стаж на підземних роботах не менше 15 років.
У листі також вказано, що до пільгового стажу роботи за Списком №1 не враховані періоди роботи: на Шахті імені І.В. Чеснокова виробничого об'єднання “Стахановвугілля” з 26.10.1992 по 10.01.1993 та у Державній воєнізованій гірничорятувальній служби у вугільній промисловості 2-й воєнізований гірничорятувальний загін з 20.09.1996 по 31.12.1999 за відсутністю уточнюючих довідок, період роботи у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.01.2000 по 31.03.2002 за відсутністю відомостей по спеціальному стажу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з розрахунком стажу “Форма РС-право” позивачу з 23.09.2021 призначено пенсію за віком, стаж для розрахунку пенсії всього 35 років 09 місяців 25 днів, страховий стаж 23 роки 09 місяців 25 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком №1 - 12 років 09 місяців 05 днів. До пільгового стажу роботи не зараховані періоди (в межах спірних правовідносин): з 26.10.1992 по 10.01.1993 , з 20.09.1996 по 31.03.2002.
Відомості щодо періоду роботи з 11.12.2018 по 13.05.2019 прохідником ТОВ “Горняк-Плюс” Магаданська область розрахунок стажу “Форма РС-право” не містить. Отже, вказаний період не зарахований до пільгового стажу позивача.
У зв'язку із призначенням ОСОБА_1 . ГУ ПФУ в Луганській області пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до пільгового стажу був зарахований спірний період з 01.04.2002 по 05.01.2015.
Отже, позивачу призначена пенсія ГУ ПФУ в Луганській області з 23.09.2021 та відповідачем ГУ ПФУ в Луганській області також при призначенні пенсії не враховані до пільгового стажу позивача за Списком №1 періоди роботи з 26.10.1992 по 10.01.1993 електрослюсарем підземним на Шахті ім. І.В. Чеснокова в/о “Стахановвугілля”, з 20.09.1996 по 31.03.2002 респіраторщиком оперативного взводу 2-го військового гірничорятувального загону, з 11.12.2018 по 13.05.2019 прохідником ТОВ “Горняк-Плюс” Магаданська область РФ.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) в редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Закон № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону (абзац 1 частини 2 статті 27 Закону № 1058-IV).
Закон №1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).
Відповідно до п. «а» ст. 56 Закону №1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини 1 статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;
За частиною 5 статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до частини 6 статті 114 Закону № 1058-IV, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку - 50 років, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Робота позивача в спірний період передбачена Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Матеріали справи свідчать, що трудова книжка позивача містить достатні дані для визначення зазначеного періоду в якості пільгового стажу без надання відповідних довідок, а саме записи про роботи з повним робочим днем у шахті (підземлею) та відмітками про проведення атестації умов праці.
Також позивачем надавались довідки підприємства, які підтверджували спірний період роботи на пільгових умовах.
Адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.
Аналогічна правова позиція міститься у п. 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18).
Щодо посилання відповідача у спірному рішенні, як підставу не врахування спірних періодів роботи, на приписи законодавства про необхідність підтвердження проведення атестації робочих місць, суд зазначає, що законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її несвоєчасне проведення або неповне проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10.07.2018 по справі №227/545/17.
Також, такий висновок суду ґрунтується на правовій позиції Великої палати Верховного Суду, викладеній у справі №520/15025/16-а, у якій Велика палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, згідно особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
Щодо позовних вимог щодо зарахування період роботи з 11.12.2018 по 13.05.2019 як прохідника ТОВ «Горняк-Плюс» Магаданська область до пільгового стажу позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до основних положень Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, членами якої є Україна та Російська Федерація, Уряди держав-учасниць цієї Угоди, керуючись статтями 2, 4 Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав, виходячи з необхідності захисту прав громадян в області пенсійного забезпечення, усвідомлюючи, що кожна держава-учасниця Співдружності повинна нести безпосередню відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, визнаючи, що держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які придбали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди, визнаючи необхідність неухильного дотримання зобов'язань за міжнародними угодами, укладеними СРСР по питань пенсійного забезпечення.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року визначено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасників цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 4 Угоди передбачено, що Держави-учасниці Угоди проводять політику гармонізації законодавства про пенсійне забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 6 Угоди для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди.
Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України “Про міжнародні договори України” чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Зі змісту наведених норм слідує, що пенсія призначається за нормами законодавства країни, де проживає особа, а стаж, набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав, зараховується до пільгового у разі, якщо такий стаж взаємно визначений Сторонами.
Згідно зі статтею 2 Федерального Закону Російської Федерації від 17 грудня 2001 року “Про трудові пенсії в Російській Федерації” (далі - Закон №173-ФЗ) страховий стаж це загальна тривалість періодів праці і (або) іншої діяльності, протягом яких були сплачені страхові внески до Пенсійного фонду Російської Федерації, а також інші періоди, зараховані в страховий стаж, враховуються при визначенні права на трудову пенсію.
Частиною 3 статті 3 Закону №173-ФЗ встановлено, що іноземні громадяни і особи без громадянства, які постійно проживають в Російській Федерації, мають право на трудову пенсію на рівних з громадянами Російської Федерації, за винятком випадків, встановлених федеральним законом або міжнародним договором Російської Федерації. э
Відповідно до статті 10 Закону №173-ФЗ страховий стаж включає періоди роботи і (або) іншу діяльність, які були здійснені на території Російської Федерації особами, зазначеними в частині першій статті 3 цього Закону, за умови, що страхові внески до Пенсійного фонду Російської Федерації були сплачені за ці періоди. э
Згідно з частинами 1 та 2 статті 13 Закону №173-ФЗ при розрахунку страхового стажу періоди трудового та (або) інших видів діяльності, передбачені статтями 10 і 11 цього Закону, до реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону “Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі загальнообов'язкового пенсійного страхування”, підтверджуються документами, виданими в установленому порядку роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами. э При розрахунку страхового стажу періоди трудового та (або) інших видів діяльності, передбачені статтями 10 і 11 цього Закону, після реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону “Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов'язкового пенсійного страхування”, підтверджуються на підставі відомостей з індивідуального (персоніфікованого) обліку.
Суд зазначає, що професії (посади) позивача, за якими він працював у спірні періоди, відносяться до Списку №1.
Матеріали справи свідчать, що відповідний спеціальний (пільговий) стаж роботи позивача за Списком у спірні періоди підтверджується записами в трудовій книжці.
Підставою для не зарахування спірних періодів роботи позивача у Російській Федерації було відсутність даних про підтвердження сплати страхових внесків.
За приписами частини 6 статті 20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частини 12 статті 20 Закону України №1058).
Згідно із пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Зокрема частиною 1 статті 4 Закону України №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.
Згідно із частиною 2 статті 25 Закону України №2464-VI, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (пункт 171.1 статті 171).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов'язкових страхових внесків не повинна порушувати права особи на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у виді заробітної плати покладені на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Колегією суддів враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17 липня 2019 року (справа № 144/669/17) та від 20 березня 2019 року (справа № 688/947/17), згідно якої несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку сплати страхових внесків.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а (2а/208/245/16).
Таким чином, враховуючи те, що єдиною підставою для не зарахування спірних періодів роботи позивача у Російській Федерації було відсутність даних про підтвердження сплати страхових внесків відповідно до Угоди, суд першої інстанції з цих підстав дійшов вірного висновку, що відповідачем необґрунтовано не зараховано до стажу спірні період роботи.
Щодо посилання апелянта на ненадання до заяви від 13.05.2021 за № 1202 уточнюючої довідки, суд зазначає, що трудова книжка позивача містить достатні дані для визначення зазначеного періоду в якості пільгового стажу без надання відповідних довідок.
Також, відповідач у відповідності до вимог законодавства мав можливість витребувати у позивача додаткові докази що підтверджують стаж та витребувати необхідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб для оформлення пенсії, однак суду не надано інформації щодо витребування таких доказів, чим, на думку суду, відповідач порушив права позивача на належне підтвердження стажу для отримання пенсії.
Щодо рішенням суду в частині зобов'язання саме Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 13.05.2021 (дня звернення із відповідною заявою) перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 26.10.1992 по 10.01.1993, з 20.09.1996 по 05.01.2015, з 11.12.2018 по 13.05.2019, із виплатою різниці суми недоотриманої пенсії; суд зазначає наступне.
За ст. 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (ч.5 ст.45 Закону №1058-IV).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (зі змінами внесеними Постановою Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України») (далі - Порядок №22-1).
Згідно п. 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
За п. 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно п. 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Згідно з пояснювальною запискою Фонду до проекту Постанови № 25-1 Указом Президента України від 04.09.2019 року №647/2019 «Про деякі заходи із забезпечення надання якісних публічних послуг» для забезпечення належної реалізації прав осіб y сфері надання адміністративних послуг передбачено забезпечення Кабінетом Міністрів України, зокрема, спрощення процедури надання та отримання послуг. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 року № 681 «Про оптимізацію надання адміністративних послуг у сфері пенсійного забезпечення» визначено перелік державних реєстрів, відомості з яких враховуються органами Пенсійного фонду при зверненні осіб за призначенням, перерахунком, поновленням, припиненням, продовженням виплати пенсій, надбавок, допомог, доплат та компенсацій або переведенням з одного виду пенсії на інший.
У зв'язку з цим постала необхідність у приведенні актів Пенсійного фонду України у відповідність до вимог чинного законодавства Єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства, централізована прозора система контролю за процесами призначення та перерахунків пенсій, мінімізація корупційних ризиків, зумовлених особистими контактами з громадянами, попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, оптимізація навантаження на працівників, розширення способів звернень до територіальних органів Пенсійного фонду України стало результатом запровадження принципу екстериторіальності щодо призначення пенсії.
Таким чином, впровадження принципу екстериторіальності передбачає опрацювання заяв про призначення пенсій будь-яким з територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає заявник.
Як зазначалось, позивач звернувся з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, як структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за принципом екстериторіальності прийняло рішення яким від 14.05.2021 відмовило в призначенні пенсії відповідно до ст. 114 Закону Закон №1058.
У подальшому пенсія ОСОБА_1 призначена з 23.09.2021 на підставі заяви позивача від 23.09.2021.
Суд не приймає посилання апелянта на те, що заява розглядалась спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, які 28.09.2021 прийняли рішення № 124150002952 про призначення позивачу з 23.09.2021 пенсії, оскільки матеріали справи містять лише протокол Рубіжанського об'єднаного управління ПФУ прийнятий за результатами розгляду заяви позивача від 23.09.2021. Рішення від 28.09.2021 № 124150002952 про призначення позивачу з 23.09.2021 пенсії апелянтом не надано.
Оскільки у межах цієї справи позивач оскаржував саме рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 14.05.2021 №124150002952 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Враховуючи вказані вимоги Закону та Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області.
Згідно з пояснювальною запискою Фонду до проекту Постанови № 25-1 Указом Президента України від 04.09.2019 року №647/2019 «Про деякі заходи із забезпечення надання якісних публічних послуг» для забезпечення належної реалізації прав осіб y сфері надання адміністративних послуг передбачено забезпечення Кабінетом Міністрів України, зокрема, спрощення процедури надання та отримання послуг. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 року № 681 «Про оптимізацію надання адміністративних послуг у сфері пенсійного забезпечення» визначено перелік державних реєстрів, відомості з яких враховуються органами Пенсійного фонду при зверненні осіб за призначенням, перерахунком, поновленням, припиненням, продовженням виплати пенсій, надбавок, допомог, доплат та компенсацій або переведенням з одного виду пенсії на інший.
У зв'язку з цим постала необхідність у приведенні актів Пенсійного фонду України у відповідність до вимог чинного законодавства Єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства, централізована прозора система контролю за процесами призначення та перерахунків пенсій, мінімізація корупційних ризиків, зумовлених особистими контактами з громадянами, попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, оптимізація навантаження на працівників, розширення способів звернень до територіальних органів Пенсійного фонду України стало результатом запровадження принципу екстериторіальності щодо призначення пенсії.
Таким чином, впровадження принципу екстериторіальності передбачає опрацювання заяв про призначення пенсій будь-яким з територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає заявник.
У даному випадку спірне рішення про відмову в призначенні пенсії прийнято саме Головним управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області.
З огляду на неналежне виконання визначеним Пенсійним органом повноважень щодо розгляду заяви позивача, це потягло за собою порушення прав позивача на відповідне пенсійне забезпечення.
Оскільки подана позивачем заява з документами по суті розглядалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області і рішення про відмову у призначенні пенсії приймалось саме ним, апеляційний суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права у даному випадку є зобов'язання саме Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, що обумовлює помилковість висновків суду першої інстанції, оскільки, судом не вірно визначено суб'єкта владних повноважень.
Щодо посилання апелянта на необґрунтоване стягнення судом першої інстанції судових витрат, суд зазначає наступне.
За ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, оскільки позовні вимоги задоволені, судом обґрунтовано стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати понесені ним.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 р. у справі № 360/7738/21 - задовольнити частково.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 р. у справі № 360/7738/21 - змінити.
Змінити в абзац четвертий резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 р. у справі № 360/7738/21 виклавши його в наступній редакції:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.05.2021 року та здійснити перерахунок пенсії з 13.05.2021 зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 26.10.1992 по 10.01.1993, з 20.09.1996 по 05.01.2015, з 11.12.2018 по 13.05.2019 із виплатою різниці суми недоотриманої пенсії.»
В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 р. у справі № 360/7738/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 24 травня 2023 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді А.В. Гайдар
І.В. Геращенко