24 травня 2023 року справа №200/2280/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2022 року у справі № 200/2280/22 (головуючий І інстанції Кониченко О.М.) за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (далі - відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії з незарахування при призначенні пенсії за віком довідок про пільгову роботу та заробітну плату; зобов'язати здійснити призначення пенсії відповідно ст. 114 Закону України № 1058-ІV та статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» відповідно до заяви від 03.11.2021 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи повний день гірником під землею періоди роботи згідно записів трудової книжки, а саме:
- з 01.09.1980 року по 21.12.1983 року навчання в ГорПТУ «102» за спеціальністю електрослюсар підземний;
- з 26.12.1983 року по 09.10.1984 року електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем;
- з 21.10.1984 року по 26.10.1986 року служба в рядах Радянської Армії;
- з 01.12.1986 року по 01.04.1988 року електрослюсарем четвертого розряду підземним з повним робочим днем у шахті;
- з 01.04.1988 року по 19.03.1992 року у зв'язку з введенням нових тарифних умов оплати праці установлено професію електрослюсаря підземного з повним робочим днем на шахті та присвоєно 4 розряд;
- з 19.03.1992 року по 24.07.1994 року встановлено 5 розряд електрослюсаря підземного з повним робочим днем;
- з 06.09.1994 року по 28.04.1995 року в ЖЕУ № 11 електрослюсарем 4 розряду;
- з 28.04.1995 року по 22.07.1997 року слюсарем сантехніком 3 розряду;
- з 03.11.1997 року по 29.08.2000 року слюсарем з ремонту котельного обладнання четвертої ділянки;
- з 07.09.2000 року по 20.03.2002 року електрослюсарем ПП «ЯСПІС»;
- з 29.06.2002 року по 28.09.2002 року електрослюсарем будівельним 2 розряду будівельно-монтажної ділянки № 2 при ВАТ «Державна холдингова компанія «Донбасшахтобуд»;
- з 13.03.2003 року по 01.06.2004 року електрослюсарем будівельним 2 розряду в СМУ № 2;
- з 12.07.2004 року по 03.09.2004 року слюсарем-сантехніком 3 розряду в СМУ № 3;
- з 09.11.2009 року по 01.06.2014 року електрослюсарем 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;
- з 01.06.2014 року по 02.02.2016 року електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті;
- зобов'язати провести розрахунок пенсії з урахуванням довідок: № 1375 від 13.04.2021 року, № 1378 від 13.04.2021 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2022 року, з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 07.10.2022 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії ГУПФУ в м. Києві щодо незарахування позивачу при призначенні пенсії за віком довідок про пільгову роботу та заробітну плату;
- зобов'язано відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки, а саме: з 01.09.1980 року по 21.12.1983 року - навчання в МПТУ «102» за спеціальністю електрослюсар підземний; з 26.12.1983 року по 09.10.1984 року - робота електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті; з 21.10.1984 року по 26.10.1986 року - служба в рядах радянської армії; з 01.12.1986 року по 01.04.1988 року - робота електрослюсарем 4 розряду підземним з повним робочим днем у шахті; з 01.04.1988 року по 19.03.1992 року - робота електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті; з 19.03.1992 року по 24.07.1994 року - робота електрослюсарем підземним з повним робочим днем 5 розряду; з 01.07.2014 року по 31.10.2014 року - робота електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті;
- зобов'язано відповідача провести розрахунок пенсії позивачу з урахуванням довідок № 1375 від 13.04.2021 року, № 1378 від 13.04.2021 року з 03.11.2021 року;
- в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позову. Апелянт вважає, що відсутні підстави для врахування довідок № 1375 від 13.04.2021 року, № 1378 від 13.04.2021 року з 03.11.2021 року, оскільки видані установою, яка знаходиться на тимчасово окупованій території, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження, тому такі довідки не є дійсними. За матеріалами пенсійної справи стаж позивача на підземних роботах складає 4 роки 7 місяців 23 дні, тому відсутні підстави для призначення мінімального розміру пенсії шахтарям.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058.
Позивач 02.01.2022 року подав заяву про перерахунок пенсії з урахуванням всіх довідок про заробітну плату та зарахування їх до пільгового стажу через веб-портал електронних послуг ПФУ.
Листом ГУПФУ в м. Києві від 31.01.2022 року № 2843-53/М-02/8-2600/22 повідомлено, що загальний страховий стаж позивача складає 31 рік 2 місяці 7 днів, в тому числі додатковий стаж на підземних роботах становить 4 роки 7 місяців 23 дні (періоди з 09.11.2009 року по 31.03.2014 року та 01.04.2014 року по 30.06.2014 року), зарахувати інші періоди роботи на підземних роботах у шахтах відсутні підстави, оскільки відсутні довідки, які підтверджують пільговий характер виконаної роботи із шкідливими умовами праці, дані довідки повинні бути надані установами, які в зазначений термін перемістилася на територію яких, органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, де можливо провести перевірку даної довідки. Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, тобто період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи визначає підприємство шляхом надання уточнюючої довідки у відповідності зі списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві. Перевірка даної довідки є обов'язковою умовою для призначення пенсії. Відповідно до частин 2, 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Таким чином відповідач вважає, що не має підстав врахувати для призначення пенсії довідки №1376, №1377, №1378 від 13.04.2021, №1908 від 21.05.2021, які видані установою, яка в зазначений термін не перемістилася на територію, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (а.с. 63-66).
Згідно трудової книжки НОМЕР_1 позивач:
- № 1 з 01.09.1980 року по 21.12.1983 року навчався в МПТУ №102 за спеціальністю електрослюсар підземний;
- №№ 2-3 з 26.12.1983 року по 09.10.1984 року працював електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті в Ордену Червоного прапору шахті ім. В.І. Леніна РВО з видобутку вугілля «Радянськвугілля» №1;
- № 4 з 21.10.1984 року по 26.10.1986 року проходив службу в радянській армії;
- №№ 5-8, з 01.12.1986 року по 24.07.1994 року працював електрослюсарем підземним 4 та 5 розряду з повним робочим днем в шахті в Ордену Червоного прапору шахті ім. В.І. Леніна РВО з видобутку вугілля «Радянськвугілля» №1;
- №№ 22-23 з 09.11.2009 року по 31.05.2014 року працював електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті в Ордену Червоного прапору шахті ім. В.І. Леніна ;
- №№ 23-24 з 01.06.2014 року по 02.02.2016 року працював електролюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті в ВП «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» (а.с. 20-31).
Проаналізувавши зміст позовних вимог, доводи відзиву відповідача та записи трудової книжки, суд першої інстанції дійшов висновку, що періоди роботи з 09.11.2009 по 01.06.2014 та з 01.06.2014 по 30.06.2014 року загальною тривалістю 4 роки 7 місяців 23 дні, та які позивач вважає спірними, відповідачем зараховано до пільгового стажу позивача відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років».
Враховуючи викладене, доводи позовної заяви в цій частині спростовано матеріалами адміністративної справи.
В цій частині рішення суду сторонами не оскаржено.
Період військової служби з 21.10.1984 року по 26.10.1986 року підтверджується військовим квитком НОМЕР_2 від 21.10.1984 року, виданим Горняцьким районним військовим комісаріатом м. Макіївки Донецької області (а.с. 33-44).
Період навчання з 01.09.1980 року по 23.12.1983 року в середньому МПТУ №102 м. Макіївки Донецької області за спеціальністю електрослюсар підземний підтверджується дипломом НОМЕР_3 , виданим 23.12.1983 року (а.с. 32).
В довідці філії «Шахта «Калинівська-Східна» ДУП так званої «днр» «Макіїввугілля» №1375 від 13.04.2021 року зазначено заробітну плату позивача за період 1988-1994 роки (а.с. 45).
Згідно довідки Філії «Шахта «Калинівська-Східна» ДУП так званої «днр» «Макіїввугілля» №1376 від 13.04.2021 року, в період з 26.12.1983 року по 09.10.1984 року позивач працював повний робочий день в Ордену Червоного прапору шахті ім. В.І. Леніна за професією електрослюсар підземний, що віднесена до Списку №1, відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 (а.с. 47).
Згідно довідки Філії «Шахта «Калинівська-Східна» ДУП так званої «днр» «Макіїввугілля» №1377 від 13.04.2021 року, в період з 01.12.1986 року по 24.05.1990 року позивач працював повний робочий день в Ордену Червоного прапору шахті ім. В.І. Леніна за професією електрослюсар підземний, що віднесена до Списку №1, відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, в період з 25.05.1990 року по 24.07.1994 року позивач працював повний робочий день в Ордену Червоного прапору шахті ім. В.І. Леніна за професією електрослюсар підземний, що віднесена до Списку №1, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 (а.с. 50).
Згідно довідки Філії «Шахта «Калинівська-Східна» ДУП так званої «днр» «Макіїввугілля» №1908 від 21.05.2021 року, в періоди з 02.01.2012 року по 31.12.2015 року та з 01.01.2016 року по 02.02.2016 року позивач працював повний робочий день в ВП «Шахта «Калинівська-Східна» за професією електрослюсар підземний, що віднесена до Списку №1, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 (а.с. 48-49).
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу позивач:
- з листопада 2014 року відомості про місце роботи позивача, про нарахування заробітної плати та страхових внесків в системі персоніфікованого обліку відсутні;
- згідно відомостей по спеціальному стажу періоди роботи позивача з 2010 року по жовтень 2014 року обліковуються за кодами обліку спецстажу ЗПЗ014А1.
За п. 1 Додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 454 (далі - Порядок №454): під кодом ЗПЗ014А1 обліковується спеціальний стаж працівників, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
За ч. 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV) періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За ст. 56 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За п. 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Згідно п. 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 року № 383 (далі - Наказ № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками (36-2003-п), не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
За п. 10. Наказу № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Згідно ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній».
За п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, ПКМУ від 11.03.1994 року № 162, ПКМУ від 16.01.2003 року № 36, які були чинні підчас роботи позивача в спірні періоди, професія «електрослюсар підземний» віднесена до Списку №1.
Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення, що узгоджується з правовою позицією Верховного суду в постанові від 21.05.2020 року у справі № 550/927/17.
Отже, коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списками № 1, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці, що узгоджується з правовою позицією Верховного суду в постанові від 20.01.2021 року у справі № 311/2865/13-а.
Позивачем надавались відповідачу уточнюючі довідки, які видані філією «Шахта «Калинівська-Східна» ДУП так званої «днр».
Довідки №№ 1376 та 1377 від 13.04.2021 року підтверджують пільговий стаж роботи позивача набутий за радянських часів, а також за часів дії легітимної української влади на тимчасово окупованій території Донецькій області.
Вказані довідки містять посилання на первинні документи, на підставі яких вони видані.
Суд враховує позицію Верховного суду в постанові від 12.04.2021 року у справі № 219/4550/17, згідно якої якщо уточнююча довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, а підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.
Щодо допустимості та достовірності вказаних довідок суд зазначає, що в даному випадку до вказаних правовідносин підлягають застосуванню «намібійські винятки» Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй у документі Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .
Європейський суд з прав людини розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах Лоізіду проти Туречиини (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать .
В такому випадку, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи «Намібійські винятки», сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих органами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення як громадянину, який працював на роботах зі шкідливими умовами праці.
Судом враховано висновки Верховного суду в постанові від 17 липня 2019 року у справі № 302/757/17-а.
Отже, відповідачем безпідставно не зараховано періоди роботи позивача з 26.12.1983 року по 09.10.1984 року, з 01.12.1986 року по 24.07.1994 року в шахті в Ордену Червоного прапору шахті ім. В.І. Леніна РВО з видобутку вугілля «Радянськвугілля» №1.
Щодо періоду навчання.
За ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Згідно записів трудової книжки №№ 1-2 та диплому позивач приступив до роботи за набутою спеціальністю через три дні після закінчення навчання, період роботи позивача з 26.12.1983 року по 09.10.1984 року, посвідчений записами трудової книжки №№ 2-3 відноситься до пільгового стажу за Списком №1.
З огляду на викладене, період навчання позивача з 01.09.1980 року по 23.12.1983 року в середньому МПТУ №102 м. Макіївки Донецької області за спеціальністю електрослюсар підземний безпідставно не зараховано до пільгового стажу позивача.
Щодо військової служби.
За ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За ч. 6 ст. 2 Закону № 2232 одним з видів військової служби є строкова військова служба.
В спірних правовідносинах перебування позивача на військовій службі в радянській армії підтверджується не тільки даними військового квитка, а і записами трудової книжки, зокрема записом № 5, який не містить жодних недоліків.
Крім того, на період проходження позивачем військової служби чинним було Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590.
За п. «к» частини 1 пункту 109 Положення № 590 крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.
При призначені на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти «а» та «б» пункту 16), та пенсії у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах «к» та «л», дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.
Згідно трудової книжки №№ 2-3 позивач працював з 26.12.1983 року по 09.10.1984 року електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті, та згідно записів №№ 5-8 з 01.12.1986 року по 24.07.1994 року позивач працював електрослюсарем підземним 4 та 5 розряду з повним робочим днем в шахті.
Таким чином, період строкової військової служби має бути зарахований до пільгового стажу позивача на відповідних умовах.
Щодо незарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 01.07.2014 року по 02.02.2016 року у ВП «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля».
За ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно ч. 1 ст. 21 Закону № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
За ч. 2 ст. 21 Закону № 1058-IV на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.
Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються Пенсійним фондом.
За п. 2 ч. 3 ст. 21 Закону № 1058-IV персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості в частині персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат:
- код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті) страхувальника (платника);
- рік, за який внесено відомості; розмір страхового внеску за відповідний місяць;
сума сплачених страхових внесків за відповідний місяць;
- страховий стаж;
- кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць;
- ознака особливих умов праці, що дають право на пільги в системі пенсійного забезпечення;
- сума заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць.
За ч. 5 ст. 21 Закону № 1058-IV персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
За індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) з 01.11.2014 року вони не містять інформації визначеної п. 2 ч. 3 ст. 21 Закону № 1058, зокрема, відомостей про страховий та пільговий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат, що свідчить про припинення ВП «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» надання такої інформації до органів Пенсійного фонду.
ДП «Макіїввугілля» (код ЄДРПОУ 32442295) станом на теперішній час на територію підконтрольну легітимній українській владі перереєстроване (02088, місто Київ, вул. Промислова, будинок 10), проте, надані позивачем документи видані на тимчасово непідконтрольній території.
Вказане дає підстави для висновку, що під час роботи на вказаному підприємстві з 01.11.2014 року позивач не приймав участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в порядку, установленому законодавством України.
Комплексно дослідивши встановлені обставини справи в контексті правових норм, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно не зараховано до пільгового (страхового) стажу роботи позивача періоди роботи з 01.11.2014 по 02.02.2016 року в ВП «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля».
Такий висновок суду кореспондує постанові від 20 листопада 2019 року по справі №200/5886/19-а Першого апеляційного адміністративного суду.
Поряд з цим, належність періоду роботи позивача з 01.07.2014 року по 31.10.2014 року в ВП “Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» до пільгового підземного стажу за Списком №1 підтверджується записами трудової книжки.
З огляду на викладене, суд встановив, що відповідачем безпідставно не зараховано низку періодів роботи позивача до пільгового стажу за Списком №1.
Дискреційні повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, в даному випадку зарахування до пільгового стажу спірних періодів, що свідчить про те, що за законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.
Враховуючи фактичні обставини даної справи, питання зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача не може бути віднесено до дискреційних повноважень органу пенсійного фонду з огляду на приписи чинного пенсійного законодавства.
На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправними дій ГУПФУ в м. Києві щодо незарахування позивачу при призначенні пенсії за віком довідок про пільгову роботу та заробітну плату; зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки, а саме: з 01.09.1980 року по 21.12.1983 року - навчання в МПТУ «102» за спеціальністю електрослюсар підземний; з 26.12.1983 року по 09.10.1984 року - робота електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті; з 21.10.1984 року по 26.10.1986 року - служба в рядах радянської армії; з 01.12.1986 року по 01.04.1988 року - робота електрослюсарем 4 розряду підземним з повним робочим днем у шахті; з 01.04.1988 року по 19.03.1992 року - робота електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті; з 19.03.1992 року по 24.07.1994 року - робота електрослюсарем підземним з повним робочим днем 5 розряду; з 01.07.2014 року по 31.10.2014 року - робота електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті; зобов'язаня відповідача провести розрахунок пенсії позивачу з урахуванням довідок № 1375 від 13.04.2021 року, № 1378 від 13.04.2021 року з 03.11.2021 року .
Отже, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2022 року у справі № 200/2280/22 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 24 травня 2023 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв