23 травня 2023 року справа №360/7789/21
м. Дніпро
Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Блохін А.А., розглянув апеляційну скаргу Лугансько-Павлоградського зонального відділу військової служби правопорядку на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року у справі № 360/7789/21 за позовом ОСОБА_1 до Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга по справі № 360/7789/21/21 від Лугансько-Павлоградського зонального відділу військової служби правопорядку на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1).
Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Відповідно до ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
За приписами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З додатків апеляційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення суду прийнято судом першої інстанції 18 лютого 2022 року.
З апеляційною скаргою до суду першої інстанції відповідач звернувся 04 травня 2023 року.
Тобто, апеляційна скарга подана з грубим порушенням строку на апеляційне оскарження рішення, встановленого КАС України.
Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні та з метою виконання вимог директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 17.09.2022 № Д-194/ДСК, наказу начальника військової служби правопорядку у Збройних силах України - начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України від 28.09.2022 № 195дск Луганський зональний відділ Військової служби правопорядку було переформовано у Лугансько-Павлоградський зональний відділ військової служби правопорядку, відповідно до бойового розпорядження був повністю переведений у постійну підвищену бойову готовність.
Проте, суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання виходячи з наступного.
Апелянтом оскаржується рішення суду першої інстанції від 18.02.2022 року.
Згідно картки обліку вихідних документів Донецького окружного адміністративного суду, копію оскаржуваного судового рішення 18.02.2022 направлено на адресу апелянта.
В єдиному державному реєстрі судових рішень повний текст оскаржуваного рішення суду опубліковано 21.02.2022.
Апеляційну скаргу направлено на адресу апеляційного суду 04.05.2023, тобто через п'ятнадцять місяців після ухвалення оскаржуваного судового рішення.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Судом враховано висновки в постанові Верховного суду від 03 листопада 2022 року у справі № 560/15534/21.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Доводи апеляційної скарги не виправдовують безпідставність порушення суб'єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення (процесуальна поведінка), та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Стосовно доводів апелянта, що Лугансько-Павлоградський зональний відділ військової служби правопорядку, відповідно до бойового розпорядження був повністю переведений у постійну підвищену бойову готовність, суд зазначає, що згідно наказу від 28.09.2022 № 195дск Луганський зональний відділ Військової служби правопорядку було переформовано у Лугансько-Павлоградський зональний відділ військової служби правопорядку, проте апелянтом не надано доказів, які б свідчили про неможливість оскаржити судове рішення у цій справі до вказаної дати.
Апеляційний суд зазначає, що апелянтом не надано належних доказів на підтвердження того, що військовослужбовці, які відповідають за правову роботу з 24.02.2022 безперервно виконували завдання з протидії збройної агресії Російської Федерації проти України, та брали безпосередню участь у бойових діях.
Крім того, апелянт зазначає, що 09.02.2023 року за вх. № 629 на адресу Лугансько-Павлоградського зонального відділу військової служби правопорядку надійшов лист Луганського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 разом із копією оскаржуваного рішення від 18.02.2022 року, проте апеляційну скаргу подано тільки 04.05.2023 року, що, на переконання апеляційного суду, не свідчить про те, що скаржником вжиті невідкладні заходи подання апеляційної скарги вчасно.
Загалом, після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного судового рішення апеляційну скаргу подано через значний проміжок часу, а саме, більше ніж через рік.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити апелянту у задоволені клопотання та надати апелянтові термін для подання заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних причин пропуску строку та наданням відповідних доказів.
Відповідно до ст.ст.169, 298 КАС України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних підстав його пропуску, якщо такі є та наданням доказів на їх підтвердження.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і заявнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ч.2, 5 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За приписами частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Лугансько-Павлоградського зонального відділу військової служби правопорядку на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року у справі № 360/7789/21 - залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання ухвали.
Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.А. Блохін