СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/8554/23
пр. № 3/759/4089/23
24 травня 2023 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ФОП, РНОКПП: в матеріалах справи відсутній, проживає за адресою: АДРЕСА_1 - за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
10.05.2023 до Святошинського районного суду м. Києва з Управління патрульної поліції Національної поліції України в м. Києві надійшла справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , 18.04.2023 року приблизно о 13:30 год., керуючи транспортним засобом - автомобілем марки "Фольксваген", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в м. Києві по просп. Берестейський, 89, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем "Хавал", д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився попереду, що призвело до пошкодження зазначених транспортних засобів, чим порушив п 10.1 ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнав.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, співставивши пояснення учасників ДТП, приймаючи до уваги пошкодження автомобілів та механізм їх утворення, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху та ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності підтверджується, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №024873 від 18.04.2023 року, схемою ДТП та письмовими поясненнями учасників ДТП.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
При таких обставинах, суддя приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя вважає за необхідне гр. ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції інкримінованої статті.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 40-1, 283 КУпАП з правопорушника слід стягнути 536,80 грн. судового збору.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 33-35, 40-1, 124, 283, 284 КУпАП, -
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850.00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень нуль копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість ) грн. 80 коп.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя Н.Д. Бабич