СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/1705/23
ун. № 759/523/23
22 травня 2023 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Кириленко Т.В., розглянувши клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Осіпова О.А. про закриття провадження по справі, перехід до розгляду справи у порядку загального позовного провадження та витребування доказів у цивільній за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
У січні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12.01.2023 року було відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 23-24).
16.03.2023 року від представника відповідачки до суду надійшов відзив на позовну заяву та було заявлено ряд клопотань, зокрема про закриття провадження у справі, про розгляд справи у порядку загального позовного провадження та про витребування доказів (а.с. 66-74).
Клопотання про закриття провадження у справі мотивоване тим, що справа з аналогічним предметом та за участю цих самих сторін із 09.10.2020 року слухається у Франції в суді міста Боневіль. Крім того зазначає, що позивач уже звертався із аналогічним позовом до Святошинського районного суду м. Києва і його позовні вимоги рішенням суду першої інстанції були задоволені, однак постановою Київського апеляційного суду від 13.09.2022 року зазначене рішення було скасовано та ухвалено нове, яким у позові відмовлено.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Як вбачається із матеріалів справи, у суді міста Боневіль у Франції із 2020 року дійсно перебувала справа про розірвання шлюбу за участю цих сторін, однак рішенням цього суду від 22.10.2021 року вказану справу, на підставі цивільно-процесуального законодавства Франції, було виключено із реєстру у зв'язку із неявкою сторін (а.с. 102-103).
Крім цього судом встановлено, що позивач дійсно вже звертався до Святошинського районного суду м. Києва із позовом про розірвання шлюбу, який рішенням суду першої інстанції було задоволено, однак постановою Київського апеляційного суду від 13.09.2022 року зазначене рішення було скасовано, а у позові - відмовлено з підстав того, що судом першої інстанції було порушено положення ЦПК України щодо визначення підсудності у справі, сторонами якої є громадяни України, що постійно проживають за її межами, а саме позивач не звертався до Верховного Суду із відповідної заявою про визначення підсудності у поряду ст. 29 ЦПК України. Крім цього колегією суддів було зазначено, що відмова у позові мотивована відсутністю у суду апеляційної інстанції повноважень для направлення справи до Верховного Суду для визначення підсудності в порядку ст. 29 ЦПК України (а.с. 55-60).
Відповідно до ст. 29 ЦПК України, підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було надано суду ухвалу Верховного Суду від 19.10.2022 року у якій, в порядку ст. 29 ЦПК України, підсудність було визначено за Святошинським районним судом м. Києва (а.с. 15-16).
Таким чином, суд дійшов висновку що обставини, які слугували підставою для скасування рішення, відпали, оскільки представник позивача у визначений законом спосіб звернулась до Верховного Суду, який за результатами розгляду її заяви визначив підсудність за Святошинським районним судом м. Києва.
Так, суд, враховуючи належне виконання представником позивача вимог цивільно-процесуального законодавства та мотиви, які були покладені в основу постанови Київського апеляційного суду м. Києва від 13.09.2022 року, вважає, що законних підстав для закриття провадження по справі немає.
В обґрунтування свого клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження представник відповідачки зазначає, що позивач намагається протиправно втрутитись у судовий процес, що триває на території Франції, також ставить під сумнів наявність у позивача громадянства України та реєстрації у м. Києві, а також зазначає, що має сумніви у дійсному волевиявленні позивача у цій справі про розірвання шлюбу.
Враховуючи викладене представник відповідача простить проводи розгляд справи у порядку загального позовного провадження із викликом сторін.
Як вже встановлено судом, провадження по справі про розірвання шлюбу за участю сторін у суді міста Боневіль у Франції закінчено у порядку, визначеному цивільно-процесуальним законодавством Франції.
Стосовно сумнівів представника відповідача стосовно наявності у позивача громадянства України слід зазначити, що вказана обставина була встановлена зазначеною вище ухвалою Верховного Суду від 19.10.2022 року, оскільки мала суттєве значення для розгляду заяви представника позивача про визначення підсудності.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Щодо наявності реєстрації, то відповідно до відомостей відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської РДА, вбачається, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із 27.01.2022 року і по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 22).
Також представник відповідачки зазначає, що має сумніви стосовно дійсного волевиявлення позивача у цій справі, однак не зазначає, чим обґрунтовані такі сумніви та на підставі чого він робить такий висновок, а тому суд не приймає до уваги доводи представника відповідачки та не вбачає підстав для розгляду справи у порядку загального позовного провадження.
Крім цього представник відповідачки заявив клопотання про витребування доказів, а саме копію паспорта громадянина України позивача, відомості про перебування позивача на консульському обліку, про перебування позивача на військовому обліку, про факт перетину позивачем державного кордону України. Також просив витребувати у позивача підтвердження факту надання представнику позивача повноважень звертатись від його імені із позовом про розірвання шлюбу.
Враховуючи усе вищезазначене суд не вбачає підстав для задоволення цього клопотання, оскільки всі перелічені докази представник відповідачки просить витребувати для оспорення підсудності цієї справи за Святошинським районним судом м. Києва, однак, як зазначалось вище, підсудність цієї справи була визначена Верховним Судом. Також суд не вбачає підстав для витребування у позивача підтвердження надання повноважень своєму представнику звертатись до суду із позовом про розірвання шлюбу, оскільки представником відповідача не було надано жодних доказів, які б свідчили про протилежне.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82,89, 255 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотань представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Осіпова О.А. про закриття провадження по справі, перехід до розгляду справи у порядку загального позовного провадження та витребування доказів у цивільній за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляції на рішення в наданій справі.
Суддя Т.В. Кириленко