Справа № 758/9096/22
Категорія 9
15 травня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Головчака М. М.,
за участю секретаря судового засідання - Губенко О. М., позивача - ОСОБА_1 , та її представника адвоката -Волошина О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської Ради, Головного управління територіального управління юстиції у м.Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Назарчук Наталія В'ячеславівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на спадкову квартиру,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київської міської Ради, Головного управління територіального управління юстиції у м.Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Назарчук Наталія В'ячеславівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на спадкову квартиру, в якій просить: встановити факт проживання однією сім'єю як падчерці зі ОСОБА_2 , з липня 1988 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за нею в порядку спадкування за законом, як спадкоємця четвертої черги, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 49,51 кв. м., житловою площею 28.00 кв. м. В обґрунтування позову вказує, що з липня 1988 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 вона проживала з ОСОБА_2 однією сім'єю як падчериця.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її вітчим - ОСОБА_2 , з яким її матір ОСОБА_3 перебувала у шлюбі з 01 липня 1988 року по 02 липня 2019 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати - ОСОБА_3 .
Під час спільного проживання вони були пов'язані спільним побутом, мали спільні доходи та витрати, вели спільне господарство.
Після смерті ОСОБА_2 , залишилась спадщина у вигляді двохкімнатної ізольованої квартири жилою площею 28,0 кв. м, загальною площею 49,51 кв. м, розташована за адресою АДРЕСА_2 , що належала спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 21 серпня 1996 року, засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нізонцевою С.Г. за реєстровим № 1379, та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно 29 серпня 1996 р. за № 1319.
Всі витрати на лікування, організацію та проведення поховання були понесені нею.
Після смерті ОСОБА_2 вона у встановлений законом строк, а саме в жовтні 2021 року, звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Назарчук Н.В. для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки у спадкодавця інших спадкоємців немає.
Однак у прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті вітчима ОСОБА_2 було відмовлено оскільки, вона не являється спадкоємцем за законом, заповіту спадкодавець не складав, а факт проживання зі спадкодавцем однією сім'єю повинен встановити суд.
Оскільки вона проживала з померлим однією сім'єю більше п'яти років, інших спадкоємців немає, просила задовольнити позов.
Позивачка та її представник в судовому засіданні позов підтримали.
Представник відповідача - Київської міської ради в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, надіслав до суду відзив на позов, просив справу розглядати в його відсутність.
Представник відповідача - Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, якою просить розглядати справу в його відсутність.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Назарчук Н.В. в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, враховуючи належне повідомлення відповідачів та третьої особи про час розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу в їх відсутності.
Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачам був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 18 жовтня 2022 року відкрито провадження в справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
23 грудня 2022 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача Київської міської ради, в якому останній зазначив, що слід відмовити в задоволенні позову, оскільки відсутня постанова нотаріуса про відмову у відкритті спадкової справи.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або
припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
З цього законодавчо сформульованого поняття сім'ї випливає, що ознаками сім'ї є зокрема, спільне проживання, спільний побут та ведення спільного господарства.
В пункті 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство.
Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередньо родинних зв'язках.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, тощо.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Стаття 1222 ЦК України передбачає, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1268 цього Кодексу, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Отже, предмет доказування при розгляді справ про встановлення факту проживання однією сім'єю передусім складає сукупність обставин, що є згідно із законом основними ознаками сім'ї, спільне проживання, пов'язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов'язків.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 21 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, при вирішенні спору про права на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 Сімейного Кодексу про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 - спадкодавець перебував у шлюбі з ОСОБА_3 - матір'ю позивачки, з 01 липня 1988 року по 02 липня 2019 року, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Спадкова квартира була придбана спадкодавцем під час шлюбу з матір'ю позивачки 21 серпня 1996 року.
Позивачка зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 з 21 квітня 2005 року.
В спадковій квартирі були зареєстровані та мешкали ОСОБА_2 вітчим позивачки; ОСОБА_3 - дружина ОСОБА_2 , - мати позивачки ОСОБА_1 ; та донька позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - з 12.04.2012.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки - ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 вітчим позивачки - спадкодавець.
Відповідно до наданих позивачкою квитанцій витрати на поховання ОСОБА_2 несла позивачка.
З наданих суду квитанцій про оплату квартирної плати та комунальних послуг вбачається, що вказані витрати несла також позивачка.
Свідок ОСОБА_5 - сусідка позивачки та спадкодавця, в судовому засіданні зазначала, що позивачка проживала і проживає в спірній квартирі з 1996 року. Вона неодноразово бувала в спірній квартирі, бачила позивачку та її чоловіка, спадкодавця, матір позивачки, доньку позивачки. Знає, що вони жили дружно, спільно вели домашнє господарство, оскільки спадкодавець був пенсіонером і пенсія у нього була невелика, більшу частину сімейного бюджету витрачала позивачка.
Свідок ОСОБА_6 - подруга позивачки, в судовому засіданні зазначала, що декілька років проживала в спірній квартирі разом з позивачкою, її дитиною, спадкодавцем та матір'ю позивачки. Бачила, що вони вели спільне господарство. Більшу частину витрат на утримання сім'ї несла позивачка.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
За змістом ст. ст. 77 - 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
В пункті 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12..06.2009 року « Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Виходячи з викладеного та надані позивачкою докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість її вимог у частині спільного проживання однією сім'єю більше 33 років до смерті спадкодавця, з липня 1988 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Виходячи з цього, суд вважає обґрунтованими і вимоги позивачки в частині визнання за нею права на спадщину після смерті ОСОБА_2 та визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом як спадкоємиці четвертої черги.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 1215, 1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1222, 1223, 1258, 1264, 1268, 1270 ЦК України, ст. 3 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2009 року № 7, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю понад п'ять років та визнання права власності на спадкову квартиру - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з липня 1988 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом, як спадкоємиці четвертої черги, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 49,51 кв. м., житловою площею 28.00 кв. м.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М. М. Головчак