Справа № 758/5335/23
3/758/2539/23
Категорія 139
Київ
23 травня 2023 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Головчак М. М. , розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого,
за ч. 5 ст. 122 КУпАП, -
21 квітня 2023 року о 15 год. 30 хв. в м. Києві по пр-т Правди, 45, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись на нерегульованому перехресті з круговим рухом, повернув ліворуч та порушив правила обгонуна дорогах, що мають дві і більше смуги для руху в основному напрямку, чим спричинив створення аварійної обставновки, а саме змусив водія автомобіля марки «Ford» д.н.з НОМЕР_2 різко змінити швидкість.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 14.6е ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП, а саме порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме «sms» повідомленням на номер телефону вказаний у протоколі серії НОМЕР_3 . Клопотань про розгляд справи у його відсутності, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом, не надіслав.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні правопорушника на підставі наявних у справі доказів.
За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи. Підлягають з'ясуванню питання про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Рішення по справі приймається на підставі доказів досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Вина доводиться даними, які зазначені в протоколі по справі про адміністративне правопорушення, поясненням та відеозаписом події.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів і документом, що офіційно засвідчує факт неправомірних дій, має бути складений уповноваженою на те особою та має містити поряд з даними про особу правопорушника і інші відомості необхідні для вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані, окрім іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, у якому повноважною особою зазначаються усі необхідні відомості для подальшого прийняття судом рішення у справі. Протокол складається у кожному випадку виявлення адміністративного правопорушення, крім випадків, передбачених статтею 258 цього Кодексу, та повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
За наведених підстав, у матеріалах справи достатньо доказів, для доведення вини ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, не проявив належної зацікавленості в результатах розгляду своєї справи, протилежного доказам, наявних в матеріалах справи не навів, тому сукупність доказів, наданих суду, підтверджує факт порушення ним п. 14.6е Правил дорожнього руху України.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведені докази в їх сукупності, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, яка повністю доведена у судовому засіданні, суд накладає стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії, у виді штрафу у розмірі вісімдесяти п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно Закону України «Про судовий збір» до стягнення також підлягає судовий збір в сумі 536 грн 80 коп.
На підставі ч. 5 ст. 122 КУпАП, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі вісімдесяти п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1 445 (одна тисяча чотириста сорок п'ять) грн 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя М. М. Головчак