"24" травня 2023 р.
м. Київ
справа № 755/14995/18
провадження № 2/755/143/23
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши письмове клопотання позивача ОСОБА_1 про зміну порядку розгляду справи, подане в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора - приватного нотаріуса Швець Руслана Олеговича, треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», Державна іпотечна установа, про визнання рішення протиправним та скасування реєстрації права власності,
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора - приватного нотаріуса Швець Руслана Олеговича, третя особа: Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», про визнання рішення протиправним та скасування реєстрації права власності.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29 вересня 2020 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора - приватного нотаріуса Швець Руслана Олеговича, треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», Державна іпотечна установа, про визнання рішення протиправним та скасування реєстрації права власності.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 листопада 2021 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора - приватного нотаріуса Швець Руслана Олеговича, треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», Державна іпотечна установа, про визнання рішення протиправним та скасування реєстрації права власності до розгляду та набрання законної сили судового рішення у цивільній справі № 755/15646/21 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», Державної іпотечної установи, третя особа: державний реєстратор - приватний нотаріус Швець Руслан Олегович, про визнання договору відступлення права вимоги в частині зворотного відступлення права вимоги недійсним.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями в порядку статті 33 ЦПК України 01 травня 2023 року головуючим суддею по справі визначено суддю Галагана В.І.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 травня 2023 року прийнято матеріали справи до провадження; відновлено провадження у справі та постановлено подальший розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін.
Позивачем ОСОБА_1 до суду подано письмове клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін, мотивуючи заяву тим, що справа має для позивача важливе значення, має бути зупиненою, оскільки так постановлено ухвалою суду від 25 листопада 2021 року.
Вивчивши матеріали поданої заяви, ураховуючи позицію обох сторін спірних правовідносин, суд дійшов наступного.
Згідно ч. 2, 4, 6 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Відповідно до ч. 4 статті 274 Цивільного процесуального кодексу України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;
2) щодо спадкування;
3) щодо приватизації державного житлового фонду;
4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;
5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. (ч. 2 ст. 274 ЦПК України)
Як убачається із змісту ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 04 травня 2023 року судом при визначенні порядку розгляду справи ураховано предмет її розгляду, який не належить до переліку справ, що підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження ( ч. 4 ст. 274 ЦПК України), ураховано немайновий характер справи, оскільки предмет спору є визнання протиправним та скасування рішення відповідача, а не саме право власності на нерухоме майно, та ураховуючи належність справи до категорії справ незначної складності, яку за правилами статей 19, 274, 279 ЦПК України доцільно розглянути у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін, роз'яснивши учасникам судового розгляду їх процесуальні права, відповідно до статті 274 ЦПК України.
Учасниками справи подано письмові заяви по суті позову.
Процесуальні строки розгляду справи, визначені законом, порушено.
ЄСПЛ неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Так, у рішенні від 25 квітня 2002 року ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Варела Ассаліно проти Португалії» («Varela Assalino v. Portugal», заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. Заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, згідно практики Верховного Суду, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
З огляду на викладене та ураховуючи підстави звернення позивача із заявою про зміну порядку розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача, оскільки вищезазначена цивільна справа, яка має немайновий спір, віднесена до категорії справ незначної складності, для яких пріоритетним є швидке їх вирішення та постановлений судом порядок розгляду справи передбачений положенням ч. 2 ст. 274 ЦПК України.
Крім того, слід зазначити, що порядок розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без виклику/повідомлення сторін не є порушенням процесуальних прав учасників справи щодо реалізації ними захисту процесуальних прав та дотримання принципу диспозитивності, оскільки судом відповідно до закону надано можливість учасникам справи надати письмові заяви по суті позову та письмові докази на підтвердження заявлених фактів. При цьому норма щодо спрощеного порядку розгляду справи є прийнятою відповідно до закону, є чинною.
Керуючись ст.ст. 19, 274, 277, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Письмове клопотання позивача ОСОБА_1 про зміну порядку розгляду справи, подане в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора - приватного нотаріуса Швець Руслана Олеговича, треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», Державна іпотечна установа, про визнання рішення протиправним та скасування реєстрації права власності, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: В.І. Галаган