Ухвала від 23.05.2023 по справі 755/6181/23

Справа №:755/6181/23

Провадження №: 2/755/3762/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"23" травня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шаповаленко Анатолій Іванович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юр-Капінос Андрій Євгенійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалка Роман Олегович, про визнання недійсними договорів дарування та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва 09.05.2023 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шаповаленко Анатолій Іванович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юр-Капінос Андрій Євгенійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалка Роман Олегович, про визнання недійсними договорів дарування та витребування майна з чужого незаконного володіння, яка 12.05.2023 передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

У відповідності до вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України судом витребувана інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів, яка надійшла у провадження головуючого судді - 22.05.2023.

Як убачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд:

1.Визнати недійсним договір дарування від 24.96.2010 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленко А.І. та зареєстрований у реєстрі за № 3725, за яким ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0500 га, кадастровий номер: 8000000000:66:507:0012, що розташована на АДРЕСА_1 .

2.Витребувати із володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0.0500 га, кадастровий номер: 8000000000:66:507:0012, що розташована на АДРЕСА_1 .

3.Визнати недійсним договір дарування від 13.01.2014 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юр-Капіносом А.Є. та зареєстрований у реєстрі за № 194, за яким ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2 .

4.Витребувати із володіння ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 .

5.Стягнути з відповідачів судові витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 .

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

У відповідності до п.п. 3, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За приписами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Звертаючись до суду із позовною заявою, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру та дві позовні вимоги майнового характеру, та з урахуванням проведених позивачем розрахунків сплачено судовий збір у розмірі 1 984,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1, 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду: позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу; позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», установлено у 2023 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 2023 року - 2 684 гривні.

За нормою ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За таких обставин, позивачу, виходячи з ціни позову, слід доплатити судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру, з урахуванням вже сплаченого судового збору - 162,40 грн. (1073,60*2-1984,80=162,40), про що надати суду відповідні підтверджуючі документи, або ж надати документи, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Щодо сплати судового збору за дві позовні вимоги майнового характеру, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем не виконано приписи п.п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки не зазначено ціну позову, втім позов підлягає грошовій оцінці, при цьому до суду не надано обґрунтованого розрахунку вартості майна, відповідних належних доказів на обґрунтування вартості майна.

Зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно з визначеною у них дійсною вартістю майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб'єкта оціночної діяльності.

Як роз'яснено в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Крім того, у ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що звіт про оцінку майна є документом, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Як роз'яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 № 11, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Таким чином, позивачу необхідно визначити ціну позову, виходячи з дійсної (ринкової) вартості нерухомого майна на момент звернення до суду, яка повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи, ін.) та сплатити судовий збір за ставками встановленими ЗУ «Про судовий збір».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду: позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», установлено у 2023 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 2023 року - 2 684 гривні.

Оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження реальної вартості майна на момент пред'явлення позову, то суд позбавлений можливості зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

У відповідності до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Таким чином, позивачу слід надати докази на підтвердження реальної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову та виходячи з цього сплатити судовий збір згідно з вимогами наведеного законодавства України, а у випадку, якщо на момент пред'явлення позову встановити точну ціну позову неможливо, судовий збір попередньо визначається судом у сумі 13 420,00 грн, що відповідає 5 розмірам прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідні документи, що підтверджують сплату судового збору, або ж документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, позивачу слід надати суду.

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - №UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суддя дійшов висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шаповаленко Анатолій Іванович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юр-Капінос Андрій Євгенійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалка Роман Олегович, про визнання недійсними договорів дарування та витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху.

Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж п'ять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.

Суддя:

Попередній документ
111072931
Наступний документ
111072933
Інформація про рішення:
№ рішення: 111072932
№ справи: 755/6181/23
Дата рішення: 23.05.2023
Дата публікації: 26.05.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; дарування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (28.07.2023)
Дата надходження: 09.05.2023
Предмет позову: про визнання договорів дарування та витребування майна з чужого незаконного володіння