Номер провадження 2-а/754/75/23
Справа №754/3489/23
Іменем України
22 травня 2023 року Деснянський районний суд м.Києва в особі головуючого-судді Скрипки О.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Управління патрульної поліції у м.Києві про скасування постанови, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що постановою поліцейського взводу 2 роти 3 батальйону № 1 полку № 2 (з ОЛБ) УПП у м.Києві ДПП Жигайло Н.О. серії ААД № 029242 від 08.03.2023 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного стягнення у розмірі 510,00 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП за те, що 08.03.2023 року о 21.20 год. в м.Києві, Дніпровський р-н, пр-т Соборності, 14, він здійснював рух реверсивною смугою, позначеною дорожньою розміткою 1.9 при вимкненому реверсивному світлофорі, розташованому над смугою, чим порушив вимоги п.8.7.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.122 ч.2 КУпАП.
Зазначену постанову позивач вважає необґрунтованою, безпідставною та такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства. Так, позивач зазначає про те, що він не порушував вимог п.8.7.4 ПДР України щодо руху по смузі проїзної частини, напрямок руху на якій може змінюватись на протилежний. Крім того, в той час по смузі руху попереду його автомобіля рухався автопоїзд, який зміщувався із зниженням швидкості, створював відповідну перешкоду для попутного руху і аварійну обстановку. Він, запобігаючи зіткнення з попутним автопоїздом, маневрував, але ж не мав на меті навмисного порушення ПДР України та не вчиняв правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Також, розгляд справи відбувався на місці з порушенням його права на захист, без об"єктивного з'ясування всіх обставин та без допиту свідка створення йому під час руху аварійної ситуації. В оскаржуваній постанові не наведено жодного доказу вини, а лише зазначено, що до постанови додається відеозапис з відео реєстратора 70 mai Dash cam.
З наведених підстав позивач вважає, що його вина не підтверджується належними доказами, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності, в зв'язку з чим просить суд скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва Скрипки О.І. від 21.03.2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до ст. 263 КАС України. Відповідачу надано строк (15 днів) для подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
03.04.2023 року до суду надійшов відзив представника відповідача Кубрака О.І. на позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що правомірність дій поліцейського та наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявним відеозаписом з автомобільного відео реєстратора, яким зафіксовано, як транспортний засіб позивача здійснює рух реверсивною смугою, позначеною дорожньою розміткою 1.9. Також, вказаним відеозаписом спростовуються доводи позивача, викладені у позові, оскільки автопоїзд був відсутній на момент вчинення правопорушення позивачем. Також, транспортний засіб, що рухався попереду автомобіля позивача, не створював відповідну перешкоду для попутного руху та аварійну обстановку. Відтак, на думку представника відповідача, позивач усвідомлено порушував ПДР. З урахуванням наведеного та вважаючи, що інспектор діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а постанова винесена з дотриманням всіх вимог, встановлених чинним законодавством, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розгляд справи відбувається в перший робочий день судді після перебування у відпустці та закінчення тимчасової непрацездатності.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою поліцейського взводу 2 роти 3 батальйону № 1 полку № 2 (з ОЛБ) УПП у м.Києві ДПП Жигайло Н.О. серії ААД № 029242 від 08.03.2023 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного стягнення у розмірі 510,00 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП за те, що 08.03.2023 року о 21.20 год. в м.Києві, Дніпровський р-н, пр-т Соборності, 14, він здійснював рух реверсивною смугою, позначеною дорожньою розміткою 1.9 при вимкненому реверсивному світлофорі, розташованому над смугою, чим порушив вимоги п.8.7.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.122 ч.2 КУпАП.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001року № 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
Диспозицією ч.2 ст.122 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до п.8.7.4 ПДР України, для регулювання руху транспортних засобів на вулицях, дорогах або по смугах проїзної частини, напрямок руху на яких може змінюватися на протилежний, застосовуються реверсивні світлофори з червоним X-подібним сигналом і зеленим сигналом у вигляді стрілки, спрямованої вниз. Ці сигнали забороняють або дозволяють рух по смузі, над якою вони розташовані.
Основні сигнали реверсивного світлофора можуть бути доповнені жовтим сигналом у вигляді стрілки, нахиленої по діагоналі вниз праворуч, увімкнення якого забороняє рух по смузі, позначеній з обох боків дорожньою розміткою 1.9, і інформує про зміну сигналу реверсивного світлофора та необхідність перестроювання на смугу руху праворуч.
При вимкнених сигналах реверсивного світлофора, що розташований над смугою, позначеною з обох боків дорожньою розміткою 1.9, в'їзд на цю смугу заборонено.
Пунктом 34.1 ПДР України визначено, що розмітка 1.9 - позначає межі смуг руху, на яких здійснюється реверсивне регулювання; поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (при вимкнених реверсивних світлофорах) на дорогах, де здійснюється реверсивне регулювання.
Останнім абзацем цього пункту визначено, що лінію 1.9, що розміщена ліворуч, при вимкнених реверсивних світлофорах, перетинати забороняється.
Щодо наданих відповідачем доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд зазначає про таке.
Відповідачем на підтвердження вчинення позивачем порушення ПДР надано відеозапис. Суд зауважує, що в постанові зазначено про наявність відеозапису, а також посилання на прилад, на який був здійснений цей відеозапис.
Отже, наданий відповідачем відеозапис на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, який переглянутий під час судового розгляду, може вважатися належним та допустимим доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності містить посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
Таким чином, оскаржувана постанова містить посилання на технічний запис, за допомогою якого здійснено відеозапис, що спростовує доводи скаржника про недотримання відповідачем встановлених частиною третьою статті 283 КУпАП вимог до змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення.
З матеріалів долученого представником відповідача до відзиву відеозапису спростовуються твердження позивача, викладені у позові.
Так, в обґрунтування вимог позивач вказує на те, що він не порушував вимог п.8.7.4 ПДР України щодо руху по смузі проїзної частини, напрямок руху на якій може змінюватись на протилежний. Крім того, в той час по смузі руху попереду його автомобіля рухався автопоїзд, який зміщувався із зниженням швидкості, створював відповідну перешкоду для попутного руху і аварійну обстановку. Він, запобігаючи зіткнення з попутним автопоїздом, маневрував, але ж не мав на меті навмисного порушення ПДР України та не вчиняв правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
В той же час, з відеозапису вбачається, що в момент руху автомобіля позивача на проїзній частині був відсутній автопоїзд. Натомість, у крайній лівій смузі, що є прилеглою до реверсивної смуги, знаходився легковий автомобіль, який рухався зі сталою швидкістю, жодних маневрів не здійснював та не гальмував і жодним чином не створював перешкоди позивачу та аварійної обстановки. Натомість, позивач рухався зі значною вищою швидкістю і фактично здійснив маневр обгону цього автомобіля, здійснивши виїзд на смугу реверсивного руху, що знаходилась ліворуч, при вимкненому сигналі реверсивного світлофору, чим порушив вищенаведені пункти ПДР України.
Вищевикладене повністю спростовує доводи позивача про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи зазначене та з урахуванням положень ст.77 КАС України, суд вважає, що оскаржувана постанова не підлягає скасуванню в зв'язку з доведенням вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, ст.122 ч.2, 245, 251, 268, 280 КУпАП, ЗУ «Про дорожній рух», суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Управління патрульної поліції у м.Києві про скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: