ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7011/23
провадження № 2-з/753/65/23
"24" травня 2023 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Колесник О.М. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, про встановлення способу участі батька у вихованні та утриманні дитини
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, про встановлення способу участі батька у вихованні та утриманні дитини.
22 травня 2023 року до Дарницького районного суду м. Києва представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову шляхом зобов'язання ОСОБА_3 забезпечувати побачення ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за тимчасовим графіком: щосереди та щочетверга з 14.00 години до 16.00 години; щоп'ятниці з 13.00 години до 15.00 години; щонеділі з 16.00 години до 18.00 години з можливістю коригування годин побачень за попередньою домовленістю матері з батьком з урахуванням відвідувань дитиною гуртків, занять, басейну.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що позивач звернувся до Служби у справах та сім'ї Дарницької районної у м Києві адміністрації із заявою щодо визначення способів участі батька у вихованні дитини. Відповідно до розпорядження №515 від 23 листопада 2022 року позивачу було визначено спосіб участі батька у вихованні дитини, встановивши йому графік спілкування з дитиною щотижня з 15.00 години до 15.00 години середи. Однак відповідач створює перешкоди у спілкуванні з дитиною, забороняє особисті зустрічі та спілкування, що призведе до втрати емоційних контактів між ними.
Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно з приписами ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, однією із причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст.149 ЦПК України.
З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Частиною 1 ст.150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.
Зокрема, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
При цьому, згідно з ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
У контексті правила про те, що заходи забезпечення позову не можуть бути тотожними задоволенню заявлених позовних вимог необхідно звернутися до норм матеріального права в межах існуючих правовідносин.
Статтею 159 СК України передбачено: якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому із батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного із батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Системний аналіз норм процесуального та матеріального права дає підстави стверджувати, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення графіка зустрічей із дитиною, по суті вирішує спір, який має ініціюватися окремо. Отож, зазначений вид забезпечення позову розглядається як порушення вимог процесуального законодавства, оскільки стає по суті підміною рішення суду.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 грудня 2018 року у цивільній справі № 727/3856/18, від 20 лютого 2020 року у цивільній справі №754/4437/18, у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 9 вересня 2019 року у цивільній справі № 607/10896/19, які відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховуються судами при застосуванні відповідних норм права.
При цьому відповідно до статті 19 СК України при розгляді таких спорів обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який відповідно до пункту 73 постанови Кабінету Міністрів України «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» від 24 вересня 2008 року № 866 у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, у разі можливості з іншими родичами дитини, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи щодо забезпечення проведення оцінки потреб батьків з метою встановлення здатності матері, батька виконувати обов'язки щодо виховання дитини та догляду за нею. До уваги беруться ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини.
Наведені вище дії орган опіки та піклування вчиняє як при розв'язанні спору у суді про участь у вихованні дитини одним із батьків, що проживає окремо, так і у позасудовому порядку, у результаті чого приймається відповідне розпорядження.
Відтак, зважаючи на ймовірні перепони у спілкуванні між дитиною та одним із батьків, законом передбачено можливість встановлення графіка зустрічей із дитиною у позасудовому порядку шляхом звернення до органу опіки та піклування, де встановленню графіка зустрічей передуватиме комплекс дій, визначений законом, на який є посилання вище.
Таким чином, при аналізі норм чинного законодавства вбачається більш вірогідним порушення прав та законних інтересів усіх учасників судового процесу та недотримання норм процесуального законодавства у частині застосування інструменту забезпечення позову про який просить позивач.
Аналізуючи матеріали справи і доводи заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, що відповідає змісту ч. 10 ст. 150 ЦПК України.
Посилання позивача на практику Верховного Суду, яка викладена в постанові від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19, постанові від 04 квітня 2018 року у справі № 344/16653/16, суд не бере до уваги, так як у цих справах суди забезпечували позови, предметом яких було визначення місця проживання дитини, а не встановлення способу участі батька у вихованні дитини, крім того, фактичні обставини у цих справах є іншими.
Керуючись статтями 149, 150, 153, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, про встановлення способу участі батька у вихованні та утриманні дитини - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
СУДДЯ КОЛЕСНИК О.М.