22 травня 2023 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 356/365/13-ц
номер провадження №22-ц/824/6077/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 05 січня 2023 року /суддя Дудар Т.В./
за заявою ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, боржник: ОСОБА_1 , третя особа: Березанський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
У жовтні 2022 до суду звернулася представник ОСОБА_2 адвокат Чередніченко Н.В. із заявою про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 05 січня 2023 року заяву задоволено. Постановлено поновити ОСОБА_2 пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа № 356/365/13-ц від 27 листопада 2014, виданого Березанським міським судом Київської області у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 159 860 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот шістдесят) гривень, що еквівалентно 20 000 (двадцяти тисячам) доларів США на момент звернення до суду, до виконання. Видати дублікат виконавчого листа № 356/365/13-ц від 27 листопада 2014, виданого Березанським міським судом Київської області у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 159 860 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот шістдесят) гривень, що еквівалентно 20 000 (двадцяти тисячам) доларів США на момент звернення до суду. /т. 1 а.с. 200-203/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати, відмовивши у вимогах заяви.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що заявник отримала виконавчий лист від 27.11.2014 року та подала його до Березанського відділу державної виконавчої служби на виконання. У заяві заявник не заперечує того факту, що вона протягом тривалого часу, а це - 7 (сім) років, не отримала стягнуті в судовому порядку кошти, а тільки в 2022 році звернулася до виконавчої служби з заявою про надання інформації про стан виконавчого провадження. Вказував, що виконавче провадження перебувало на виконанні сім місяців, що повністю відповідає вимогам статті 30 ЗУ «Про виконавче провадження», водночас, заявниця не довела об'єктивні обставини, які заважали їй протягом семи років реалізувати своє право на справедливий суд та виконання рішення суду. Саме не виявлення заявником належного інтересу до виконання рішення, ухваленого на її користь і підтверджують матеріали справи у взаємозв'язку з ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на момент винесення рішення суду, але не взяті судом до уваги. Крім того, вказував, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувана отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Таких поважних причин заява не містить.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, шляхом направлення електронних листів, вказаних у матеріалах справи, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з відмовою у задоволенні заяви, на підставі наступного.
Судом встановлено, що рішенням Березанського міського суду Київської області від 11.11.2013, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 05 лютого 2014 року, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_3 , заборгованість за договором позики в розмірі 159 860 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот шістдесят) гривень, що еквівалентно 20 000 (двадцяти тисячам) доларів США на момент звернення до суду. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_3 , в рахунок відшкодування судових витрат 1 598 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто вісім) гривень 50 копійок (а.с. 88-89; 106-108).
Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 11.10.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Березанського міського управління юстиції у Київській області, 11.10.2013 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, про що зроблено 11.10.2013 відповідний актовий запис за № 141. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу: ОСОБА_3 (а.с. 136).
На виконання рішення суду 27 листопада 2014 року Березанським міським судом Київської області видано виконавчий лист, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 127-128), який був отриманий 27.11.2014 ОСОБА_3 (зворотній бік обкладинки справи).
19.01.2015 державний виконавець відділу ДВС Березанського міського управління юстиції у Київській області Юхименко М.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 356/365/13-ц, виданого 27.11.2014 Березанським міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування судових витрат 1598,50 грн (а.с. 131).
З інформаційної довідки ВП-спецпідрозділ по виконавчому провадженню № НОМЕР_3 від 20.09.2022 вбачається, що вказане виконавче провадження має статус завершеного. 19.01.2015 було відкрито виконавче провадження з примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 заборгованості за договором позики в розмірі 159860 грн. 13.08.2015 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна) (а.с. 129-130).
20.09.2022 ОСОБА_2 звернулася до Березанського відділу ДВС у Броварському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) із заявою про надання для ознайомлення матеріалів виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3 про стягнення з ОСОБА_1 боргу за договором позики в розмірі 159860 грн (а.с. 137).
На зазначену заяву начальник Березанського відділу ДВС у Броварському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) С.М. Іораш надала відповідь про те, що станом на 20.09.2022 виконавчий лист № 356/365/13-ц, виданий 27.11.2014 Березанським міським судом Київської області 13.08.2015 постановою державного виконавця був повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна) та надіслано стягувачу простою кореспонденцією. Станом на 20.09.2022 вищезазначений виконавчий лист повторно на примусове виконання до Березанського відділу ДВС у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не надходив (а.с. 126).
Відповідно до заяви начальника Березанського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Іораш С.М. від 04.11.2022, у відділі відсутні матеріали виконавчого провадження та не видається можливим надати їх до суду, оскільки відповідно до Наказу Міністерств юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах виконавчої служби та приватними виконавцями» виконавчі провадження після їх завершення зберігаються три роки.
Задовольняючи вимоги заяви, суд першої інстанції вказував на те, що як вбачається з оглянутих судом матеріалів справи, останні не містять доказів того, що постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу та виконавчий документ направлялися на адресу стягувача та були нею отримані.
Судом встановлено, що стягувач ОСОБА_2 , отримавши виконавчий лист у межах строку, визначеного Законом України «Про виконавче провадження», пред'явила його до виконання до відповідного відділу ДВС.
За цим виконавчим документом державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, проводилися виконавчі дії.
13.08.2015 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна).
На переконання суду першої інстанції ОСОБА_2 в силу об'єктивних обставин не мала можливості слідкувати за здійсненням виконавчих дій, оскільки обґрунтовано розраховувала на добросовісне виконання державними виконавцями своїх обов'язків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», постанову про повернення виконавчого документа та оригінал виконавчого документа стягувач не отримувала.
Обов'язковість виконання рішення суду, яке набрало законної сили, закріплено в ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ЦПК України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Зважаючи на викладене вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання стягувачем пропущений з поважних причин.
Також суд першої інстанції вважав, що наявні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого документа.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є поважність причин пропуску такого строку. Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавством не визначено, а тому суд дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.
Так, встановлено, що заява на виконання рішення суду подана стягувачем в січні 2015 року, жодних дій після цього не вчинено аж до вересня 2022 року, тобто протягом більш ніж шести років.
Встановлено, що рішення суду не виконується взагалі, навіть частково.
Водночас, жодних обґрунтованих обставин чому стягувач протягом шести років не звертається за його виконанням, нею в заяві не зазначено.
Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (ст. ст. 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.
Сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання, законодавець визначив, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання, таким чином забезпечив рівність сторін виконавчого провадження.
Отже, апеляційний суд доходить висновку, що оскільки стягувач мала можливість протягом встановленого законом строку використовувати права, надані законом, контролювати процес стягнення, робити відповідні запити та інше, проте, вона не вживала жодних активних дій задля реалізації своїх прав протягом більш ніж шести років, строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання поновленню не підлягає, як і видача його дубліката.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати.
Апелянт звільнений від сплати судового збору, а отже, ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню 536,80 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 05 січня 2023 року - задовольнити.
Ухвалу Березанського міського суду Київської області від 05 січня 2023 року - скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, боржник: ОСОБА_1 , третя особа: Березанський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, - відмовити.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:
Стягнути з ОСОБА_2 /реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 / на користь держави 536,80 грн.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: