22 травня 2023 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 357/8368/22
номер провадження №22-ц/824/6125/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,
учасники справи: заявник ОСОБА_1 ,
заінтересована особа ОСОБА_2 , представник заінтересованої особи Проценко О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року /суддя Орєхова О.І./
за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті, -
15 вересня 2022 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції ( м. Київ ), мотивуючи тим, що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( далі - Заявник) є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер (загинув) ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 - задоволено. Встановлено факт смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце смерті село Довгеньке Харківської області, Україна, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 28 років. /а.с. 24-29/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення скасувати, відмовивши у встановленні факту.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема заявником не надано переконливих доказів, які б достовірно підтверджували обставини смерті ОСОБА_1 . Вказувала, що акт про настання смерті від 07.09.2022 року, з якого вбачається, що 14.06.2022 року близько 06.00 під час штурму противником спостережного пункту «Акації» поблизу населеного пункту Долина, від отриманого поранення, несумісного з життям загинув старший солдат ОСОБА_4 не може бути достатнім та достовірним доказом відповідно до статей 77,78,79,80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів, оскільки в ньому не вірно зазначено населений пункт де загинув ОСОБА_4 , оскільки він загинув поблизу населеного пункту Довгеньке Харківської області, а не поблизу населеного пункту Долина. Даний акт спростовується також витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 109 від 30.06.2022 р., в якому було вказано, що 14 червня 2022 року підрозділами військової частини НОМЕР_1 , виконання бойового завдання відбувалось поблизу населеного пункту Довгеньке Харківської області. Окрім того до матеріалів справи не було долучено ні лікарського свідоцтва про смерть (форми N 1 Об/о) ні фельдшерської довідки про смерть. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Заявником не надано письмової відмови органів реєстрації актів цивільного стану в реєстрації факту смерті ОСОБА_4 . Вказувала, що 13.01.2023 за результатами проведеної експертизи 30.12.2022 року було встановлено особа трупа під реєстраційним номером 2573/НЕ від 17.10.2022, як ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до вище зазначеного, 14.01.2023 було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ОСОБА_1 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів. Вказував, що після винесення оскаржуваного рішення 17.10.2022 року знайшли тіло його сина. Після чого була проведена судова молекулярна-генетична експертиза та висновок експерта №2272 від 30.12.2022 року підтвердив, що загиблий військовослужбовець його син. Водночас, на момент подання заяви про встановлення факту смерті та до моменту вступу рішення в законну силу, матеріали містять достатньо доказів та не суперечать новим встановленим обставинам, а тому, оскаржуване рішення прийняте на законних на те підставах. При тому, наголошував, що права його невістки, ОСОБА_2 , жодним чином не були порушені, оскільки, в апеляційній скарзі апелянт не вказує, як саме суд першої інстанції вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, в чому полягає незаконність рішення відносно неї.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з відмовою у задоволенні заяви про встановлення факту на підставі наступного.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наявним в матеріалах справи повторним свідоцтвом про народження ОСОБА_4 .
З вказаного свідоцтва про народження вбачається, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ( а. с. 5 ).
З Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( по строковій частині ) за № 41 від 06.04.2022 року, відповідно до Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 69/2022, ОСОБА_4 , призваний Білоцерківським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Київської області зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на котлове забезпечення з обіду 06 квітня 2022 року (а. с. 6 ).
Відповідно до Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 50 від 13.04.2022 р. старший солдат ОСОБА_4 призначений на посаду номера обслуги 3 гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 та вважається таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 2 730 гривень на місяць, шпк «солдат», ВОС-НОМЕР_4. Встановлено виплачувати премію та надбавку (а.с. 7).
Відповідно до Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 113 від 15.06.2022 р. (по стройовій частині) старший солдат ОСОБА_4 , номера обслуги гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки в/ч НОМЕР_1 був виключений з котлового забезпечення з сніданку 16 червня 2022 року при військовій частині НОМЕР_2 , в зв'язку з тим, що станом на 15 червня 2022 року з об'єктивних причин місце перебування якого невідоме до прийняття судом рішення про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим або до закінчення перебування у зазначених умовах і повернення до підрозділу, в якому він проходив військову службу (а.с. 8).
Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 109 від 30.06.2022 р. "Про визнання безвісно відсутнім військовослужбовців під час участі в воєнних діях", наказано зарахувати безвісно відсутнім старшого солдата ОСОБА_4 , номера обслуги гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки в/ч НОМЕР_1 з 15 червня 2022 року у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 до часу його прибуття ( а. с. 9 ).
У вказаному Витягу зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 підрозділами військової частини НОМЕР_1 , під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Довгеньке Харківської області, внаслідок ворожого обстрілу (авіаційний, артилерійський, танковий обстріл) в результаті якого військовослужбовець такий як: старший солдат ОСОБА_4 , номер-обслуги гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , до розташування військової частини НОМЕР_1 після бою не повернувся, що підтверджується рапортом капітана ОСОБА_6 , командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 від 15 червня 2022 року.
З акту про настання смерті від 07.09.2022 року вбачається, що 14.06.2022 року близько 06.00 під час штурму противником спостережного пункту «Акації» поблизу населеного пункту Долина, від отриманого поранення, несумісного з життям загинув старший солдат ОСОБА_4 від отриманого поранення, несумісне з життям. Відповідно до сповіщення командира військової частини НОМЕР_1 № 815/124 від 16.06.2022 року тіло залишилося на полі бою на території захопленою противником ( а. с. 10 ).
Звертаючись до суду з вищевказаною заявою, заявник ОСОБА_1 просив встановити факт смерті його сина ОСОБА_4 , оскільки надані ним документи у своїй сукупності підтверджують вказані обставини.
Розглядаючи дану цивільну справу суд першої інстанції керувався наступними нормами права.
У відповідності з ч. ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відомості про смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064.
Згідно з ст.7 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Суд першої інстанції вважав що для проведення державної реєстрації смерті у заявника є об'єктивні перешкоди.
На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заяву ОСОБА_1 необхідно задовольнити, оскільки її вимоги обґрунтовані, не спростовані та підтверджені належним і допустимими доказами.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції не враховано положення статті 46 ЦК України про те, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Правовий режим воєнного стану триває по теперішній час. У зв'язку з чим, оголошення фізичної особи померлою може бути лише після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій (за загальним правилом) або після спливу шести місяців (у виключних випадках).
Водночас, у червні 2022 року заявнику стало відомо про загибель сина, станом на 15 червня 2022 року з об'єктивних причин місце перебування якого було невідоме.
Заявник звернувся до суду у вересні 2022 року, тобто зі спливом трьох місяців після виникнення та встановлення обставин зникнення сина.
Після винесення оскаржуваного рішення 17.10.2022 року знайшли тіло його сина.
Крім того, вже після ухвалення судом рішення, 13.01.2023 за результатами проведеної експертизи 30.12.2022 року було встановлено особа трупа під реєстраційним номером 2573/НЕ від 17.10.2022, як ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до вище зазначеного, 14.01.2023 було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Отже, суд першої інстанції, порушивши норми ст. 46 ЦК України, передчасно прийняв рішення, фактично замінивши належним чином здійснену реєстрацію смерті вже після ухвалення рішення.
Крім того, апеляційний суд додатково наголошує на тому, що судом першої інстанції належним чином не встановлено коло зацікавлених осіб, зокрема, в разі, якщо спір стосується отримання соціальних гарантій - виплат, не залучено Міністерство оборони України, не визначено до юрисдикції якого суду відноситься спір.
Таким чином, з огляду на наявні процесуальні порушення, рішення суду підлягає скасуванню, у задоволенні заяви необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки заявник звільнений від сплати судового збору відповідно до ЗУ «Про судовий збір», судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції компенсуються ОСОБА_2 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року - задовольнити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року - скасувати.
У задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті, - відмовити.
Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції компенсувати ОСОБА_2 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: