Справа № 759/5052/23 Головуючий в суді І інстанції Жмудь В.О.
Провадження № 33/824/2334/2023 Головуючийв суді ІІ інстанції Сушко Л. П.
22 травня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Нечваля Яна Вадимовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 05 квітня 2023 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Первомайськ Республіка Молдова, громадянина Молдови, номер картки фізичної особи - платника податків невідомий, який не працює, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 439143 від 01 березня 2023 року - ОСОБА_1 01.03.2023 об 11 год. 00 хв. керував транспортним засобом «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , та рухався по пр. Перемоги, 139 у м. Києві у стані наркотичного сп'яніння. Огляд проводився у визначеному законом порядку за згоди водія у медичному закладі, що підтверджується висновком лікаря 001505. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 05 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 грн 80 коп..
Не погоджуючись з вказаною постановою, захисник Нечваль Я.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
Вважає, що у даному випадку наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовував тим, що наявний в матеріалах справи висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 є недійсним, оскільки висновок складено з порушенням вимог п. 17, 20 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, а саме висновок медичного огляду складено через 2 дні після проведення огляду ОСОБА_1 , а його копія ОСОБА_1 не видавалась, про що свідчить незаповнений п. 11 висновку «підпис обстеженої особи про ознайомлення з результатами огляду».
Вказував, що інших доказів перебування ОСОБА_1 в стані сп'яніння в матеріалах справи немає, тому вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказував також те, що працівники поліції безпідставно, передчасно та всупереч закону склали щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, а саме на 2 дні раніше, ніж було складено медичний висновок. Вважає, що працівники поліції незалежно від свого бажання не мали права складати щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, не маючи висновку щодо результатів медичного огляду. Зазначає, що дії працівників поліції вважались би законними якщо б протокол про адміністративне правопорушення було складено після отримання медичного висновку.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовував також тим, що працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, тому представник апелянта вважає, що поліцейські грубо порушили норми ст. 266 КУпАП, які регламентують проведення огляду водія на стан сп'яніння, що свідчить про недійсність результатів огляду ОСОБА_3 на стан сп'яніння в силу імперативних норм ч. 5 ст. 266 КУпАП.
Також представник апелянта посилався на правові висновки викладених у постановах Київського апеляційного суду.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 - Нечваля Я.В. підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.
Представник Київської міської прокуратури у судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень представника апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.
Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9.а ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 439143 від 01 березня 2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 01.03.2023 об 11 год. 00 хв. керував транспортним засобом «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , та рухався по пр. Перемоги, 139 у м. Києві у стані наркотичного сп'яніння. Огляд проводився у визначеному законом порядку за згоди водія у медичному закладі, що підтверджується висновком лікаря 001505. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- у висновку КНП "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.03.2023 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у стані наркотичного сп'яніння (опіати-морфін);
- на відеозапису із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР.
Відповідно до постанови КАС ВС у справі №678/991/17 від 15.11.18 року відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення.
Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме - ст. 256 детально регламентує питання, що пов'язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол підписаний особою, яка його склала, ОСОБА_1 , крім того, йому було роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Обставини, зазначені в протоколі узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, на якому відображені події, які відбувалися 01 березня 2023 року за участю ОСОБА_1 ..
Відеозапис свідчить про дотримання працівником поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що на час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП були відсутні відомості, що могли свідчити про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, оскільки висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 складений 03.03.2023 року, проте протокол про адміністративне правопорушення було складено 01.03.2023 року, тобто працівники поліції, не маючи доказів перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, безпідставно та передчасно склали стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення на 2 днів раніше, ніж було складено висновок, апеляційний суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до висновку КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», висновок заповнено 03 березня 2023 року на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001505, складеному о 11 год. 27 хв. 01.03.2023 року. Висновок огляду: ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння (опіати-морфін).
З викладеного вбачається, що 01 березня 2023 року при проведенні огляду ОСОБА_1 лікарем було встановлено у нього ознаки наркотичного сп'яніння, що зафіксовано у акті медичного огляду, на підставі якого, а також результатів лабораторних досліджень, які є в даному випадку обов'язковими та були отримані пізніше, було складено відповідний висновок від 03 березня 2023 року.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, з яких вбачається, що висновок складений 03 березня 2023 року на підставі акта № 001505, який складений 01 березня 2023 року о 11 год. 27 хв. за результатами огляду ОСОБА_1 ..
Отже, з висновку встановлено, що огляд ОСОБА_1 та зразок біологічного середовища для лабораторного дослідження проведено та, відповідно, відібрано в строкивстановлені ч. 4 ст. 266 КУпАП, а тому враховуючи час необхідний для проведення лабораторного дослідження та заповнення висновку за його результатами, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не видавалась копія висновку медичного огляду, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки дане твердження не впливає на те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме перебування 01.03.2023 року у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001505 від 03.03.2023 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки за приписами пункту 1 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів проводиться поліцейським лише за наявності у водіїв ознак алкогольного сп'яніння, в той час, як пунктом 12 цього розділу передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4, розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Посилання представника апелянта в апеляційній скарзі на правову практику, які викладені в постановах Київського апеляційного суду, суд апеляційної інстанції сприймає критично та зазначає, що суд повинен виходити з оціночного критерію та встановлювати обставини щодо кожного конкретного суб'єкта в кожній окремій справі на підставі тих обставин, фактів та доказів, що встановлені судом безпосередньо.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП, крім того санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Святошинського районного суду міста Києва від 05 квітня 2023 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга захисника Нечваля Яна Вадимовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Нечваля Яна Вадимовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 05 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено «23» травня 2023 року.
Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко