ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 367/3123/21
провадження № 2/753/871/23
03 травня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Король Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
ОСОБА_3 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 22 червня 2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,передано за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 жовтня 2020 року між сторонами укладений договір позики грошових коштів на суму 15 000 грн., відповідно до умов якого позивач передав відповідачу кошти у зазначеній сумі до 31 жовтня 2020 року. На підтвердження укладення договору позики та його умов, позичальником, відповідачем у справі, видано позивачу розпису, у якій зафіксовано умови позики та посвідчено факт отримання ним визначеної грошової суми. Однак, у встановлені договором строки, відповідач не повернув суму позики, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість з урахуванням інфляційної складової боргу, трьох відсотків річних та пені у розмірі 16 166,13 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 09 січня 2023 року, суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судовому засіданні.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Крім того, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав. Про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 жовтня 2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір позики, згідно умов якого позивачем було надано відповідачу позику в сумі 15 000 грн., які відповідач зобов'язався повернути до 31 жовтня 2020року. На підтвердження укладення договору позики та його умов позичальник видав позикодавцю розписку від 26 жовтня 2020 року.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідач умов договору позики у визначений строк не виконав, внаслідок чого перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 15 000 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
А згідно зі стст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. А згідно зі ст. 625 цього Кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У правовій позиції Верховного суду України від 07.09.2016 року у справі № 6-1412цс16, зазначено, що згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З урахуванням викладеного, вимоги позову про стягнення 3% річних на користь позивача в розмірі 213,08 грн. за період з 01 листопада 2020 року по 22 квітня 2021 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.
Крім того, позивач має право на отримання інфляційних втрат за період користування відповідачем коштами, який визначив грошове зобов'язання у національній валюті - гривні, оскільки внаслідок інфляційних процесів відбулося знецінення національної валюти України, що завдало шкоди позивачу. Таким чином з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню інфляційні втрати за період вказаний вище період в розмірі 953,05 коп.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, врахувавши те, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним договором, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись стст. 625, 1046, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, стст. 10, 12, 13, 81, 83, 141, 178, 258, 263, 265, 268, 273, 279, 354-356 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 15 000 грн. в рахунок стягнення заборгованості за договором позики від 26.10.2020 року, 953 грн. 05 коп. інфляційних втрат, 213 грн. 08 коп. 3%-річних, 908 грн. судового збору, а всього 17 074 грн. 13 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дарницького районного суду м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення, а учаснику справи, якому не було вручене повне заочне рішення в день його проголошення - протягом 20 днів з дня вручення його повного тексту заочного рішення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Суддя :