17 травня 2023 року м. Київ
Справа №357/4197/22
Провадження № 22-ц/824/6336/2023
Резолютивна частина постанови оголошена 17 травня 2023 року
Повний текст постанови складено 19 травня 2023 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Карпенка В.Р.
сторони: позивач ОСОБА_1 ,
відповідачі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, Державне підприємство «Білоцерківський завод «Еталон»
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон» про розірвання трудового договору з ініціативи працівника, стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпусток, вихідної допомоги та листків непрацездатності,
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон» про розірвання трудового договору з ініціативи працівника, стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпусток, вихідної допомоги та листків непрацездатності.
Позов мотивований тим, що у період з 20 квітня 2011 року ОСОБА_1 прийнята на посаду заступника головного бухгалтера ДП «Білоцерківський завод «Еталон»,
а з 20 травня 2011 року переведена на посаду головного бухгалтера цього підприємства.
У зв'язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю та умов колективного договору в частині невиплати заробітної плати з листопада 2021 року, позивачем 05 січня 2022 року подано заяву про звільнення з 10 січня 2022 року. Враховуючи відсутність на ДП «Білоцерківський завод «Еталон» директора або особи, яка б виконувала його обов'язки, заяву про звільнення адресовано до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, оскільки саме наказом РВ ФДМУ від 17 грудня 2021 року було звільнено із займаної посади виконуючого обов'язки директора ДП «Білоцерківський завод «Еталон» ОСОБА_2 .
У відповідь на вказану заяву РВ ФДМУ роз'яснено про компетенцію директора
ДП «Білоцерківський завод «Еталон» щодо звільнення працівників.
18 січня 2022 року позивач повторно направила до РВ ФДМУ заяву про звільнення з 31 січня 2022 року на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України, однак останній повідомив про вжиття заходів щодо призначення директора заводу.
Позивачка вважала протиправною бездіяльність Фонду щодо не призначення директора заводу, тому, з урахування заяви про збільшення позовних вимог, просила:
1) визнати незаконною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях;
2) припинити трудові відносини позивача шляхом розірвання трудового договору за частиною третьою статті 38 КЗпП України;
3) зобов'язати ДП «Білоцерківський завод «Еталон» видати наказ про звільнення головного бухгалтера ОСОБА_1 з 31 січня 2022 року;
4) стягнути з ДП «Білоцерківський завод «Еталон» на користь ОСОБА_1
151 621,43 грн, з яких 44 721,44 грн - заробітна плата, 63 181,14 грн - вихідна допомога, 30 404,01 грн- грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки, 6 052,20 грн - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, 7 262,64 грн - оплата дванадцяти днів тимчасової непрацездатності за рахунок фонду соціального страхування України та середній заробіток за весь час затримки по день прийняття рішення судом у цій справі.
Звертаючись до суду, позивачка також вказувала про пропуск нею строку звернення до суду, однак просила поновити цей строк посилаючись на військовий стан.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду. Вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2022 року витребувано від ДП «Білоцерківський завод «Еталон» належним чином засвідчені документи: 1) довідку про заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 за період з листопада по грудень 2021 року, січень 2022 року; 2) інформацію про кількість днів невикористаної основної та додаткової відпустки; 3) штатний розпис
ДП «Білоцерківський завод «Еталон» на 2021 рік; 4) наказ ДП «Білоцерківський завод «Еталон» від 05 листопада 2021 року № 15 про покладення виконання обов'язків директора на головного бухгалтера; 5) довідку про заробітну плату головного бухгалтера за 2021 рік; 6) табель обліку робочого часу за січень 2022 року; 7) посадову інструкцію головного бухгалтера; 8) наказ про надання щорічної відпустки від 01 липня 2021 року
№ 13к; 9) наказ про заохочення на честь Міжнародного жіночого дня 8 Березня від
05 березня 2021 року № 3к; 10) наказ про надання щорічної додаткової відпустки від
13 квітня 2021 року № 8к; 11) наказ про залучення до роботи у вихідні дні працівників бухгалтерії від 10 червня 2021 року № 12к; 12) наказ про заохочення від 02 липня
2021 року № 15к; 13) табелі обліку використання робочого часу за січень-лютий 2021 року та січень 2022 року.
У липні 2022 року ДП «Білоцерківський завод «Еталон» подало відзив, в якому зазначено про відсутність керівника заводу у січні 2022 року, призначення такого на конкурсній основі та оголошення 28 січня 2022 року про пошук претендентів на посаду виконуючого обов'язків керівника ДП «Білоцерківський завод «Еталон». 10 травня
2022 року на посаду в.о. керівника ДП «Білоцерківський завод «Еталон» на період дії військового стану призначено ОСОБА_3 . Після призначення керівник телефонував ОСОБА_1 та направляв лист для вирішення питання про її звільнення, передачі документів, з інших питань, однак позивач не реагувала та з 01 лютого 2022 року без будь-яких причин не виходила на роботу, про що складені відповідні акти та службові записки. Вказано про розрахунково-платіжні відомості заробітної плати позивача за листопад - грудень 2021 року та січень 2022 року, у яких вказано кардинально різні суми посадових окладів ОСОБА_1 , нарахування яких, на думку ДП «Білоцерківський завод «Еталон», суперечить законодавству. Представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити повністю.
У липні 2022 року Фонд подав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив про те, що наказом Фонду від 17 грудня 2021 року № 1314 в.о. директора
ДП «Білоцерківський завод «Еталон» звільнено із займаної посади 31 грудня 2021 року,
а працівники ДП «Білоцерківський завод «Еталон», в тому числі й позивач, відмовились від покладення на них виконання обов'язків директора заводу, тому Фонд наказом від
31 грудня 2021 року № 1360 створило комісію з передачі документів та матеріалів
ДП «Білоцерківський завод «Еталон». Вказано про отримання 11 січня 2022 року заяви ОСОБА_1 від 05 січня 2022 року про звільнення, однак звільнення головного бухгалтера є компетенцією директора/в.о. директора та виходить за межі компетенції Регіонального відділення як суб'єкта управління підприємством. 12 січня 2022 року листом повідомлено позивача про неможливість її звільнення з роботи. Натомість,
25 січня 2022 року на адресу Регіонального відділення надійшла заява позивача від
18 січня 2022 року про звільнення за власним бажанням в зв'язку з невиконанням законодавства про працю, яке повторно розглянуто як звернення. Представник відповідача вказував, що 28 січня 2022 року, 07 лютого 2022 року, 14 лютого 2022 року та 21 лютого 2022 року на офіційному сайті Регіонального відділення розміщувались оголошення про пошук претендентів на посаду виконуючого обов'язків директора ДП «Білоцерківський завод «Еталон», однак керівника вдалось призначити лише у травні 2022 року.
У липні 2022 року ОСОБА_1 , подала відповідь на відзив ДП «Білоцерківський завод «Еталон» на позовну заяву, в обґрунтування якої зазначено, що відсутність директора не спростовує факт невиконання законодавства про працю та умов колективного договору щодо виплати заробітної плати, а відповідно до пункту 10.6 Статуту Підприємства, РВ ФДМУ може вирішувати будь-які питання діяльності Підприємства, при цьому більше ніж чотири місяці на ДП «Білоцерківський завод «Еталон» не призначається директор чи виконуючий його обов'язки. Вказано про відсутність доказів, що спростовують наявність заборгованості по заробітній платі.
У липні 2022 року ОСОБА_1 подала відповідь на відзив РВ ФДМУ на позовну заяву, в обґрунтування якої повторно зазначено, що подання нею заяви про звільнення до Фонду зумовлене відсутністю директора ДП «Білоцерківський завод «Еталон», а свою бездіяльність щодо її незвільнення Регіональне відділення виправдовує тим, що працівники ДП «Білоцерківський завод «Еталон» не надали згоду на виконання обов'язків директора.
Рішенням Білоцерківський міськрайонний суд Київської області від 11 січня
2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до РВ ФДМУ, ДП «Білоцерківський завод «Еталон» про розірвання трудового договору з ініціативи працівника, стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпусток, вихідної допомоги та листків непрацездатності задоволено частково.
Стягнено з ДП «Білоцерківський завод «Еталон» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 44 721,44 грн та оплату за 10 днів тимчасової непрацездатності в розмірі 6 052,20 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що ДП «Білоцерківський завод «Еталон» не виплатило ОСОБА_1 заробітну плату нарахованої за листопад - січень 2022 року в розмірі 44 721,44 грн., а відтак вказану сума підлягає стягненню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в іншій частині, суд першої інстанції зробив висновок про те, що ОСОБА_1 подала заяву про звільнення особі неуповноваженій на її звільнення - Регіональному відділенню ФДМ. До свого роботодавця ДП «Білоцерківський завод Еталон» позивач із заявами про звільнення не зверталась. З огляду на вказаний висновок суду, не підлягають до задоволення вимоги ОСОБА_1 , як похідні, про стягнення: вихiдної допомоги, передбаченої статтею 44 КЗпП України у розмірі 63 181,14 грн, грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки у розмірі 30 404,01 грн та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день прийняття рішення судом.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності та дванадцяти днів тимчасової непрацездатності за рахунок фонду соціального страхування України, суд виходив з того, що обов'язок з оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця. У той же час, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується Фондом. З огляду на відсутність спору про розміри належних ОСОБА_1 сум оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині їх стягнення.
08 лютого 2023 року ОСОБА_1 подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2023 року в частині щодо відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки суд встановив, що відповідач допустив заборгованість з виплати заробітної плати, чим порушив законодавство про працю, а тому позивач має право подати заяву про звільнення згідно частини третьої статті 38 КЗпП України. Заявник вказує, що подання нею заяви від 05 січня 2022 року та повторної заяви від 18 січня 2022 року про звільнення до РВ ФДМ, а не до ДП «Еталон» пов?язане з відсутністю директора і виконуючого обов?язки директора понад чотири місяці. Заява до цього часу не розглянута. У матеріалах справи відсутній наказ про виконання обов?язків директора підприємства відповідно до розподілу функціональних обов?язків між керівництвом підприємства. Заявник вказує, що іншого способу, ніж подання заяви до РВ ФДМУ не було.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 14 лютого 2023 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 лютого 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до РВ ФДМУ, ДП «Білоцерківський завод «Еталон» про розірвання трудового договору з ініціативи працівника, стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпусток, вихідної допомоги та листків непрацездатності.
Витребувано з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області матеріали цивільної справи № 357/4197/22 за позовом ОСОБА_1 до РВ ФДМУ, ДП «Білоцерківський завод «Еталон» про розірвання трудового договору з ініціативи працівника, стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпусток, вихідної допомоги та листків непрацездатності.
10 березня 2023 року матеріали справи № 357/4197/22 за позовом ОСОБА_1 до РВ ФДМУ, ДП «Білоцерківський завод «Еталон» про розірвання трудового договору з ініціативи працівника, стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпусток, вихідної допомоги та листків непрацездатності надійшли до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 березня 2023 року справу призначено до розгляду з викликом учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги.
Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях Амельченко Ю.В. проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
Від відповідача ДП «Білоцерківський завод «Еталон» надійшла заява, в якій підприємство заперечувало проти доводів апеляційної скарги та просили розглядати справи без участі ДП «Білоцерківський завод «Еталон».
Колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача ДП «Білоцерківський завод «Еталон»
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише
у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 січня
2023 року оскаржується в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до РВ ФДМУ, ДП «Білоцерківський завод «Еталон» про визнання бездіяльності незаконною, розірвання трудового договору з ініціативи працівника, компенсації за невикористані дні відпусток, вихідної допомоги, оплати 12 днів тимчасової непрацездатності та середнього заробітку за весь час затримки по день прийняття рішення судом.
В іншій частині рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2023 року не оскаржується, а тому відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України судом апеляційної інстанції не переглядається.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Встановлено, що ОСОБА_1 20 квітня 2011 року прийнята на посаду заступником головного бухгалтера ДП «Білоцерківський завод «Еталон» та 20 травня 2021 року переведена на посаду головного бухгалтера вказаного підприємства, що також вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12 травня 2003 року.
05 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях із заявою про звільнення з роботи з 10 січня 2022 року за власним бажанням у зв'язку
з невиконанням законодавства про працю, умов колективного договору (невиплата заробітної плати з листопада 2021 року по теперішній час) на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України та виплату компенсації за невикористану відпустку за період
з 20 квітня 2020 року по 10 січня 2022 року в кількості 44 календарних дні.
У відповідь на вказану заяву, листом від 12 лютого 2022 року № 50-05.01-105 Регіональне відділення повідомило ОСОБА_1 , що відповідно до підпункту 10.7.33 Статуту ДП «Білоцерківський завод «Еталон» звільнення працівника за власним бажанням не погоджується Регіональним відділенням, це відноситься до компетенції директора ДП «Білоцерківський завод «Еталон».
18 січня 2022 року ОСОБА_1 повторно звернулась до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях із заявою про звільнення з роботи з 31 січня 2022 року за власним бажанням у зв'язку
з невиконанням законодавства про працю, умов колективного договору (невиплата заробітної плати з листопада 2021 року по теперішній час) на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України, виплату компенсації за невикористану відпустку за період
з 20 квітня 2020 року по 10 січня 2022 року в кількості 45 календарних днів та в зв'язку
з відсутністю керівника ДП «Білоцерківський завод «Еталон».
28 січня 2022 року листом Регіональне відділення вказало, що здійснює свою діяльність на підставі Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, затверджене наказом Фонду державного майна України від 12 серпня 2019 року № 810, не має права втручатись
у поточну господарську діяльність господарських товариств, установ та організацій та про вжиття невідкладних заходів щодо призначення директора ДП «Білоцерківський завод «Еталон».
31 січня 2022 року листом Регіонального відділення ОСОБА_1 повідомлено про наказ, яким затверджено оголошення про пошук претендентів на посаду виконуючого обов'язки керівника ДП «Білоцерківський завод «Еталон», яке розміщено на офіційному сайті Регіонального відділення.
ДП «Білоцерківський завод «Еталон» є юридичною особою за основним видом економічної діяльності 26.51 виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації.
11 жовтня 2021 року наказом Фонду державного майна України № 1793 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях передано функції з управління майном ДП «Білоцерківський завод «Еталон» та 19 листопада 2021 року наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях № 1200 затверджено нову редакцію Статуту вказаного підприємства.
Відповідно до пункту 1.1. Статуту ДП «Білоцерківський завод «Еталон», завод
є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та належить до сфери управління Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (Суб'єкт управління Підприємством).
Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, самостійно розробляє і затверджує штатний розклад (розпис), визначає фонд оплати праці та встановлює форми, системи і розміри оплати праці власних працівників та ін. (пункти 4.1, 4.7, 4.13 Статуту).
Згідно з пунктом 10.2 Статуту управління діяльністю Підприємства здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається цим Статутом та чинним законодавством України.
Виконавчим органом Підприємства (одноосібним) є директор (пункт 10.3 Статуту).
Суб'єкт управління Підприємства та директор діють в межах своїх повноважень та компетенції, що визначається цим Статутом та законодавством (пункт 10.4 Статуту).
Пунктом 10.6 Статуту передбачено, що суб'єкт управління Підприємством може вирішувати будь-які питання діяльності підприємства.
При цьому, до виключної компетенції директора Підприємства відноситься прийняття рішень про прийняття на роботу в Підприємство та звільнення з роботи працівників Підприємства, з урахуванням вимог підпункту 18 пункту 10.16 Статуту,
а також вирішує інші питання трудових відносин із працівниками Підприємства (підпункт 15 пункт 10.16 Статуту).
Підпунктом 18 пункту 10.16 Статуту передбачено погодження із суб'єктом управління Підприємством призначення та звільнення керівників та їх заступників дочірніх підприємств, філій, представництв, відділень, інших відокремлених підрозділів,
в тому числі заступників (в т.ч. першого) директора Підприємства, головного бухгалтера, начальника юридичного відділу/управління/департаменту, керівників виробничих структурних підрозділів та функціональних структурних підрозділів Підприємства.
До виключної компетенції суб'єкта управління Підприємством віднесено право призначення виконуючого обов'язки директора, у разі відсутності директора, в тому числі на час перебування директора у відпустці, відрядженні та не призначення ним особи, яка тимчасово буде виконувати обов'язки директора, починаючи з першого дня відсутності.
У разі тимчасової непрацездатності директора його обов'язки виконує особа, яку призначає суб'єкт управління Підприємства, а у разі не призначення суб'єктом управління Підприємством такої особи, його обов'язки виконує особа відповідно до розподілу функціональних обов'язків між керівництвом Підприємства (пункт 10.7.9 Статуту).
Відповідно до пункту 10.7.33 Регіональне відділення здійснює погодження призначення та звільнення (крім випадків звільнення працівника за власним бажанням або за згодою сторін) директором Підприємства керівників та їх заступників дочірніх підприємств, філій, представництв, відділень, інших відокремлених підрозділів, в тому числі заступників (в т.ч. першого) директора Підприємства, головного бухгалтера, начальника юридичного відділу/управління/департаменту, керівників виробничих структурних підрозділів та функціональних структурних підрозділів Підприємства.
З 31 грудня 2021 року звільнено в.о. директора ДП «Білоцерківський завод «Еталон» Хомош Т. М. та затверджено склад комісії щодо прийняття документів та матеріалів від вказаної особи, що підтверджується наказами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 17 грудня 2021 року № 1314 та від 31 грудня 2021 року № 1360.
Наказами Регіонального відділення від 28 січня 2022 року № 100, від 07 лютого
2022 року № 122, від 14 лютого 2022 року № 142 та від 21 лютого 2022 року № 162 затверджено оголошення про відбір претендентів на посаду виконуючого обов'язки керівника ДП «Білоцерківський завод «Еталон».
З 10 травня 2022 року наказом Регіонального відділення від 04 травня 2022 року
№ 186-во призначено ОСОБА_3 виконуючим обов'язки директора
ДП «Білоцерківський завод «Еталон» та передано йому документи та матеріали Підприємства.
Наказом ДП «Білоцерківський завод «Еталон» від 10 травня 2022 року № 2
(зі змінами) створено комісію про проведення службового розслідування для з'ясування причин відсутності ОСОБА_1 на робочому місці.
В матеріалах справи містяться численні акти про відсутність головного бухгалтера заводу ОСОБА_1 на робочому місці в період з 01 лютого 2022 року по 27 червня
2022 року, складені працівниками Підприємства.
10 травня 2022 року наказом ДП «Білоцерківський завод «Еталон» № 01-К призначено виконуючим обов'язків директора вказаного підприємства ОСОБА_4 з 10 травня 2022 року до закінчення воєнного стану.
Службовою запискою головного інженера Підприємства ОСОБА_5 10 травня 2022 року до новопризначеного керівника заводу доведено інформацію про відсутність головного бухгалтера на роботі.
12 травня 2022 року на адресу ОСОБА_1 ДП «Білоцерківський завод «Еталон» направлено лист № 12-05 щодо з'ясування обставин відсутності її на робочому місці
з 01 лютого 2022 року по теперішній час.
Актами від 20 травня 2022 року, 25 травня 2022 року та 26 травня 2022 року членами трудового колективу ДП «Білоцерківський завод «Еталон» зафіксовано відсутність ОСОБА_1 на роботі та вдома.
В матеріалах справи містяться листи Київської обласної державної адміністрації
від 17 січня 2022 року № 199/04/26.07.01-2022 та Регіонального відділення від 19 січня 2022 року № 50-08-195, що підтверджують наявність заборгованості по заробітній платі
в ДП «Білоцерківський завод «Еталон».
З наказу ДП «Білоцерківський завод «Еталон» від 05 листопада 2021 року № 15 вбачається про виконання ОСОБА_1 обов'язків директора заводу на період відпустки ОСОБА_2 у листопаді 2021 року.
З 08 січня 2022 року по 21 січня 2022 року, а також з 24 січня 2022 року по 31 січня 2022 року ОСОБА_1 хворіла та перебувала на лікарняних, що підтверджується лікарняними № 2335133-2004505858-1, № 2335133-2004638418-1,
№ 2335133-2004801083-1 (номер випадку непрацездатності 2335133) та
№ 2713486-2005151988-2 (номер випадку непрацездатності 2713486).
Відповідно до розрахунково-платіжної відомості № 00000011 за листопад
2021 року, ОСОБА_1 відпрацьовано 22 дні та нараховано до виплати за тарифними ставками 25 650,91 грн.
Відповідно до розрахунково-платіжної відомості № 00000012 за грудень 2021 року, ОСОБА_1 відпрацьовано 22 дні та нараховано до виплати за тарифними ставками
16 470 грн.
Відповідно до розрахунково-платіжної відомості № 00000001 за січень 2022 року, ОСОБА_1 відпрацьовано 3 дні та нараховано до виплати за тарифними ставками
2 600,53 грн.
Вказане співпадає з даними довідки ДП «Білоцерківський завод «Еталон» від
04 січня 2022 року № 3.
За даними обліку використання робочого часу ДП «Білоцерківський завод «Еталон» за січень 2022 року, ОСОБА_1 працювала 3 робочих дні.
Згідно з зустрічною довідкою ДП «Білоцерківський завод «Еталон» від 28 вересня 2022 року, сума заборгованості ОСОБА_1 по заробітній платі за період з листопада 2021 року по січень 2022 року становить 15 697,50 грн, яка розрахована відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік».
В матеріалах справи містяться доповідні записки ОСОБА_1 від 05 січня
2022 року та від 18 січня 2022 року на адресу Регіонального відділення щодо поточних проблемних питань підприємства у зв'язку з відсутністю керівника Підприємства.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від 01 листопада 2022 року, відсутні відомості щодо сум доходів нарахованих
ОСОБА_1 за результатами 4 кварталу 2021 року.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв?язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Частиною першою статті 233 КЗпП України (станом на час звернення з позовом) передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (частина друга статті 233 КЗпП України).
Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згiдно зi статтею 94 КЗпП України роботодавець зобов'язаний регулярно виплачувати працівникам заробітну плату.
Відповідно до частини першої статі 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.
Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці. (частина п'ята статті 97 КЗпП України).
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів (ч. 1 ст. 115 КЗпП України).
Під час розгляду справи судом встановлено порушення ДП «Еталон» законодавства про працю в частині невиплати ОСОБА_1 заробітної плати нарахованої за листопад - січень 2022 року в розмірі 44 721,44 грн, яку суд першої інстанції стягнув рішенням від 11 січня 2023 року, яке в цій частині не оскаржується.
А відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною третьою статті 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Вiдповiдно до статті 44 КЗпП України при припиненнi трудового договору внаслiдок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору, (статi 38 i 39 КЗпП України) працiвниковi виплачуєтъся вихiдна допомога у розмiрi, передбаченому колективнии договором, але не менше тримiсячного середнього заробiтку.
Згідно із статтею 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно із статтею 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З матеріалів справи відомо, що скориставшись своїм правом, передбаченим частиною третьою статті 38 ЦПК України, ОСОБА_1 подала заяву про звільнення, яку направила до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, оскільки, на її думку, саме наказом РВ ФДМУ від
17 грудня 2021 року було звільнено із займаної посади виконуючого обов'язки директора ДП БЗ «Еталон» ОСОБА_2 .
За Статутом ДП «Білоцерківський завод Еталон» саме до компетенції директора Підприємства відноситься питання прийняття рішення про звільнення з роботи працівників Підприємства та вирішення інших питань трудових відносин із працівниками Підприємства. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях здійснює лише погодження звільнення працівників Підприємства, в тому числі головного бухгалтера. При цьому, у разі відсутності директора Підприємства, Регіональне відділення зобов'язане призначити виконуючого обов'язки директора Підприємства, а у разі відсутності такої особи, його обов'язки виконує особа відповідно до розподілу функціональних обов'язків між керівництвом Підприємства.
28 січня 2022 року, 07 лютого 2022 року, 14 лютого 2022 року та 21 лютого
2022 року на офіційному сайті Регіонального відділення розміщувались оголошення про пошук претендентів на посаду виконуючого обов'язків директора ДП «Білоцерківський завод Еталон», тобто відповідачем вчинялись дії щодо вирішення вказаного питання.
Таким чином, хоч Регіональне відділення і повинне було призначити виконуючого обов'язки директора Підприємства на період його відсутності, однак Статутом ДП «Білоцерківський завод Еталон» прямо передбачено, що у разі відсутності такої особи, його обов'язки виконує особа відповідно до розподілу функціональних обов'язків між керівництвом Підприємства.
Натомість, ОСОБА_1 подала заяву про звільнення особі неуповноваженій на її звільнення - Регіональному відділенню ФДМ. До свого роботодавця ДП «Білоцерківський завод Еталон» позивач із заявами про звільнення не зверталась, що не заперечується позивачем, а тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання незаконною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, припинення трудових відносин позивача шляхом розірвання трудового договору за частиною третьою статті 38 КЗпП України та зобов'язання Підприємства видати наказ про звільнення головного бухгалтера ОСОБА_1 з 31 січня 2022 року.
З огляду на вказаний висновок суду також не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 , як похідні, про стягнення: вихiдної допомоги, передбаченої статтею 44 КЗпП України у розмірі 63 181,14 грн, грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки у розмірі 30 404,01 грн та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день прийняття рішення судом.
Аргументи апеляційної скарги вказаний висновок не спростовують, доказів того, що ОСОБА_1 зверталась до ДП «Еталон» із заявою про розірвання трудового договору і їй відмовлено у цьому, позивачем не надано.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення оплати дванадцяти днів тимчасової непрацездатності за рахунок фонду соціального страхування України.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 23 вересня 1999 року
№1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон) Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
Згідно із статтею 19 Закону право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з страхових випадків, передбачених законом.
Частиною другою статті 22 Закону встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє зробити висновок про те, що перші п?ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів роботодавця, а вже починаючи із шостого дня тимчасової непрацездатності такий обов?язок покладено на Фонд.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами у цій справі ОСОБА_1 визначила Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та ДП «Білоцерківський завод «Еталон».
Вимог до Фонду ОСОБА_1 не заявляла, відповідачем у справі його не визначала.
Позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
З огляду на те, що ОСОБА_6 пред?явила вимоги про стягнення компенсації листками непрацездатності за період починаючи з 6 (шостого) дня перебування на лікарняному не до Фонду, а до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та ДП «Білоцерківський завод «Еталон», які не є належними відповідачами у справі, позов в цій частині позовних вимог задоволенню не підлягає.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального
і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2023 року - без змін, оскільки підстав для скасування судового рішення немає.
Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2023 року - без змін, розподіл судових витрат Київським апеляційним судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. частково.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 січня
2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна
17 травня 2023 року м. Київ
Справа №357/4197/22
Провадження № 22-ц/824/6336/2023
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Карпенка В.Р.
сторони: позивач ОСОБА_1 ,
відповідачі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, Державне підприємство «Білоцерківський завод «Еталон»
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон» про розірвання трудового договору з ініціативи працівника, стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпусток, вихідної допомоги та листків непрацездатності,
Відповідно до вимог ч.6 ст.259, ч.6 ст.268, ст. 383 ЦПК України, суд проголошує вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови буде виготовлено протягом 5 днів.
Суд, -
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. частково.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 січня
2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О. І. Шкоріна