Справа № 11-cc/824/3004/2023 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 757/16226/23-к
17 травня 2023 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з використанням відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор» в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2023 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2023 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_10 , погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24.06.2023 року включно, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Калинівка, Васильківського району, Київської області, громадянина України, одруженого, такого, що має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючого директором ТОВ «Біг Бен Фінанс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу.
Як вважає сторона захисту, оскаржувана ухвала є необґрунтованою та ухваленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства України, а висновки суду, викладені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим така ухвала підлягає скасуванню.
Мотивуючи апеляційні вимоги зазначає, що під час розгляду клопотання слідчий суддя не встановив чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Захисник зазначає також, що не встановлено наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і на які вказує сторона обвинувачення і не встановлено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того як стверджує апелянт слідчим суддею не враховано та не надано правової оцінки обставинам, передбаченим ст. 178 КПК України, на які посилалась сторона захисту та необґрунтовано відмовлено у визначенні розміру застави.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12022000000000707 від 28.07.2022 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, підозрою ОСОБА_11 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, підозрою ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.
25.04.2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.
25.04.2023 року старший слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_10 за погодженням із прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
27.04.2023 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва задоволено клопотання слідчого та застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24.06.2023 року включно, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею не дотримані в повній мірі.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя перевірив, що в матеріалах провадження є достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України. Вагомість даних щодо причетності підозрюваного до вчинення зазначеного кримінального правопорушення доведена прокурором та сумнівів щодо їх достатності не викликала.
Системний аналіз норм КПК України та практики ЄСПЛ свідчить про наявність в КПК України понять, які відповідають різним стандартам доказування (переконання) - достатніх підстав (доказів), обґрунтованої підозри, поза розумним сумнівом.
Стандарт достатніх підстав (доказів) використовується в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, мети постановлення тих чи інших процесуальних рішень, вчинення процесуальних дій та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчим суддею, судом (наприклад, статті 157, 163, ч. 5 ст. 234, 260 КПК України), так і слідчими, прокурорами (зокрема, статті 134, 271, 276 КПК України).
Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має бути співмірним зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/бо можуть бути пов'язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Враховуючи, що стандарт достатніх підстав (доказів) є нижчим ніж стандарту обґрунтованої підозри, для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, доказів, які пов'язують підозрюваного до кримінального правопорушення, достатньо аби виправдати подальше розслідування та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Мюррей проти Сполученого Королівства).
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними доказами.
Зокрема причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень на даному етапі досудового розслідування підтверджується: протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколом огляду ноутбуку ОСОБА_13 від 13.04.2023 року4 протоколом огляду сайтів ТОВ «ФК «Інвестстандарт» та ТОВ «Біг Бен Фінанс» від 22.03.2023 року; протоколом огляду ноутбуку ОСОБА_13 від 29.03.2023 року; протоколом огляду відеозапису обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 від 01.04.2023 року; протоколом огляду блокнота ОСОБА_12 ; протоколом огляду телефону ОСОБА_14 від 02.03.2023 року; протоколом огляду телефону ОСОБА_15 від 21.03.2023 року; протоколом огляду телефону ОСОБА_16 від 09.03.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 01.08.2022 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_18 від 01.11.2022 року; протоколами впізнання за участю потерпілого ОСОБА_18 від 16.11.2022 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_19 від 02.12.2022 року; протоколами впізнання за участю потерпілого ОСОБА_19 від 02.12.2022 року; протоколами допиту та впізнання потерпілою ОСОБА_20 від 26.12.2022 року; протоколами за результатами проведення НСРД від 29.11.2022 року, 19.12.2022 року та 08.02.2023 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_21 від 08.04.2023 року; протоколом огляду від 17.03.2023 року та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому на даному етапі провадження колегія суддів не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов'язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження, а саме, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
В той же час, всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 196 КПК України, слідчим суддею належним чином не перевірені обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Таке обґрунтування прийнятого рішення про застосування найбільш тяжкого запобіжного заходу, суперечить практиці Європейського суду з захисту прав людини, який неодноразово зазначав, що ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (Буров проти України п. 51).
Суд першої інстанції вірно встановив, що існують ризики заявлені у клопотанні слідчого, проте в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_7 переховувався від органів досудового розслідування та суду, перешкоджав кримінальному провадженню, зокрема здійснював незаконний вплив на свідків або потерпілих у цьому кримінальному провадженні.
При цьому, з урахуванням ризиків, суд обмежився лише посиланням на законодавчі норми кримінального процесуального закону та застосував щодо підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, належним чином не обґрунтувавши прийняте рішення щодо конкретного кримінального провадження та особи підозрюваного.
Слідчому судді, суду необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі «Белевитський проти Росії», пункти 111 - 112 рішення від 1 березня 2007 року).
Хоча національний суд має певну свобод розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (Суомінен проти Фінляндії п. 36).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про те, що прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім безальтернативного тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, є необґрунтованим.
За наведеного, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки та трьох неповнолітніх дітей на утриманні, колегія суддів вважає, що на даний час висновки слідчого судді про необхідність тримання ОСОБА_7 під вартою не відповідають завданням кримінального провадження.
Виходячи з викладеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судової справи, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
З огляду на обґрунтованість підозри у причетності ОСОБА_7 до інкримінованого їй злочину, існуючі ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що на даному етапі досудового розслідування забезпечити його дієвість зможе запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною підозрюваному залишати місце свого проживання, оскільки саме такий запобіжний захід, на переконання колегії суддів, здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього, процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2023 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_10 ,погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24.06.2023 року включно, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_10 , погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 з 22 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби, строком до 24.06.2023 року включно.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у даному кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків покладених судом визначити до 24.06.2023 року включно.
Підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.
Покласти контроль за виконанням ухвали суду на прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора - ОСОБА_8 , а її безпосереднє виконання - на орган Національної поліції України за місцем перебування ОСОБА_7 під домашнім арештом.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде оголошено 22 травня 2023 року о 16 год. 40 хв.
__________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4