1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 17 травня 2023 року, апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2023 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою залишено без задоволення клопотання слідчого СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУ НП У місті Києві ОСОБА_8 погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 22 червня 2023 року та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді.
Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованною.
Зазначає, що підозра необґрунтована, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України недоведені.
Також, слідчим суддею не враховано обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема міцність соціальних зв'язків підозрюваного, його молодий вік, є особою, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, стан здоров'я, раніше не судимий, позитивно характеризується, працевлаштований в ТОВ «Авансіс» на посаді менеджера.
Звертає увагу, що ОСОБА_6 розкаявся у вчиненому і активно сприяє досудовому розслідування та проходить лікування в реабілітаційному центрі.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 01 лютого 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023100100000370, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
21 квітня 2023 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
22 квітня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
22 квітня 2023 року слідчий СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_8 за погодженям із прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вид тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2023 року клопотання слідчого залишено без задоволення та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 22 червня 2023 року та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З ухвали суду та журналу судового засідання убачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного заслухано думку прокурора та захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, всупереч доводам апеляційної скарги.
Оцінюючи доводи та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Незважаючи на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначено у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно прийняти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року)
Доводи сторони захисту, щодо характеризуючи даних про особу підозрюваного, зокрема міцність соціальних зв'язків ОСОБА_6 , його молодий вік, є особою, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, має хронічні захворювання, раніше не судимий, позитивно характеризується, працевлаштований в ТОВ «Авансіс» на посаді менеджера, не є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який в повній мірі забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків.
З огляду на викладене, зазначені доводи та підстави, в яких захисник просив скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2023 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 ,- залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11
Єдиний унікальний № 761/13893/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12
Провадження № 11сс/824/2966/2023 Доповідач ОСОБА_13
Категорія ст.181 КПК України