Справа № 11-cc/824/2729/2023 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 761/8026/23
17 травня 2023 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора першого відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2023 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.03.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 за матеріалами кримінального провадження № 42021000000001343, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364. ч. 1 ст. 111 КК України про арешт майна.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.03.2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про накладення арешту на майно задовольнити.
Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження прокурор зазначає, що з копією оскаржуваної ухвали ознайомився 06.04.2023 року, подана апеляційна скарга відповідно до трекінг повідомлення 11.04.2023 року, просить поновити строк на апеляційне оскарження.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною і такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Слідчим суддею, відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно в оскаржуваній ухвалі вказав, що у особи якої вилучене таке майно - ОСОБА_7 та жодній іншій службовій чи юридичній особі не оголошено про підозру.
При цьому, звертаючись з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене у ОСОБА_7 , прокурор у своєму клопотанні чітко зазначив, що метою накладення арешту у даному випадку є лише забезпечення збереження речових доказів.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі, пояснення представника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження, та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42021000000001343 від 23.06.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 197-1. Ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням зазначено, що акціонерне товариство «ДАК Українські поліметали» створене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про створення Державної акціонерної компанії «Українські поліметали» від 28.03.1998 № 373 з метою реалізації державної програми «Золото України», а саме на вищевказаній земельній ділянці площею 41,7 га на території Закарпатської області, зокрема:
Колишній голова Державної служби геології та надр України ОСОБА_9 (займав посаду у 2014-2015 роках), через підконтрольних йому осіб, має безпосередній вплив на незаконні видобування і збут золота та бурштину.
ОСОБА_9 перебуваючи у дружніх та партнерських відносинах з ОСОБА_10 , який у 2016 році займав посаду т.в.о. голови Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра) та його дружиною ОСОБА_11 , яка є діючим директором Департаменту фінансово-господарської діяльності Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Міністерство економіки), створив протиправну схему заволодіння та контролю над діючим золотоносним родовищем, що знаходиться біля села Мужієво Берегівського району Закарпатської області та має однойменну назву - Мужіївське родовище.
З метою реалізації своїх протиправних задумів, ОСОБА_9 спільно з подружжям ОСОБА_12 організував групу з підконтрольних йому осіб, до складу якої входять ОСОБА_13 (адвокат), ОСОБА_14 (фінансист) та ОСОБА_15 (підконтрольний директор Avellana Gold Ltd).
Наразі, компанія Avellana Gold Ltd розмістила виробничу фабрику по видобутку золота на території Мужіївського родовища, експортний збут якого здійснюється незаконно у вигляді відходів до Румунії, а видобування здійснюється з використанням ртутних методів, що призводить до екологічної катастрофи всього регіону.
З метою відведення від себе уваги, ОСОБА_9 оформив Avellana Gold Ltd на громадянина Сполучених Штатів Америки - ОСОБА_16 , який де-факто повністю підконтрольний ОСОБА_9 про, що також свідчать щомісячні виплати у розмірі 6 000 $ США, які ОСОБА_15 за дорученням ОСОБА_9 відправляє через ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 ) на рахунки Брайана Севіджа.
Слід відзначити, що Брайан Севідж одружений на громадянці рф - Людмилі Севідж, а також є акціонером та співробітником ООО «Амур Мінерале», що займається розробленням родовища на сході рф та заснована холдингом «Русская Медная Компания» та співпрацею з спецслужбами ФСБ рф.
Крім того, в подальшому ОСОБА_9 скориставшись своїми корупційними зв'язками, через підконтрольного арбітражного керуючого ОСОБА_18 намагається заволодіти особливо цінною та вагомою для держави земельну ділянку загальною площею 41,7 га, яка рахується в оренді вищезгаданого збанкрутілого ТОВ «Закарпатполіметали» та в надрах якої знаходяться поклади корисних копалин вартістю понад 100 млрд. грн.
Досягнення мети ОСОБА_18 за вказівкою ОСОБА_9 незважаючи на рішення Верховного Суду від 15 квітня 2020 року за справою № 907/801/17(16/89) та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2019 справа за № 16/89, яким усунено від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ «Закарпатполіметали», уклав з Берегівською районною державною адміністрацією договір № 1158 від 30.06.2020 про розірвання діючого договору оренди державної земельної ділянки площею 41,7 га не маючи на те повноважень.
Для розширення свого впливу на українські родовища, ОСОБА_9 пролобіював призначення підзвітної та підконтрольної собі людини ОСОБА_19 на посаду виконуючого обов'язки генерального директора у вже згаданого Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Українські поліметали», яке являється засновником ТОВ «Закарпатполіметали».
Наразі АТ «ДАК «Українські поліметали» в особі підконтрольного ОСОБА_19 сприяє у протиправному використанні та подальшій передачі у приватну власність ОСОБА_9 та його оточенню 41,7 га земель, що рахуються землями державної власності, які перебувають в оренді ТОВ «Закарпатполіметали».
Крім того, з появою ОСОБА_19 сфера впливу ОСОБА_9 на видобування корисних копалин також розширилась, про що свідчить призначення на посаду директора Дочірнього підприємства «Укрбурштин» Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Українські поліметали» ОСОБА_20 , який вже притягувався до відповідальності співробітниками СБУ і прокуратури за вимагання хабаря. Так за керівництва ОСОБА_20 (підконтрольного та підзвітного ОСОБА_9 та ОСОБА_19 ) ДП «Укрбурштин» зупинило свою діяльність та знаходиться в стані банкрутства.
Враховуючи отримання контролю над ДП «Укрбурштин» (ЄДРПОУ 13970836), якому було видано спецдозвіл на геологічне вивчення надр, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (бурштину) ділянки Олексіївка Сарненського району Рівненської області, загальною площею 1027 га, ОСОБА_9 та його угрупування здійснюють незаконне видобування бурштину, який в подальшому також як і золото з Мужіївського родовища, експортують під виглядом промислових відходів.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_21 , за адресою: АДРЕСА_1 , однак під час проведення вказаної слідчої дії було отримано інформацію про те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за вказаною адресою, залишив місце проведення обшуку та може зберігати вибухові речовини.
Крім того, відповідно до інформації ГУ КЗКІДЗНД СБ України ОСОБА_7 може вчиняти дії з метою приховування доказів вчинення розслідуваних у вказаному кримінальному провадженні злочинів шляхом знищення мобільних телефонів та комп'ютерної техніки, уникати участі у слідчих діях.
У зв'язку із наявною інформацією та поведінкою ОСОБА_7 , який намагався залишити прибудинкову територію за вказаною адресою та не реагував на вимоги слідчого залишатися на місці проведення слідчої дії, останнього було затримано в порядку ст. 208 КПК України та здійснено його особистий обшук, в ході якого виявлено та вилучено записну книжку синього кольору та мобільний телефон Apple Iphone 12 з сім-картою НОМЕР_3 .
04.03.2023 року прокурор першого відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся з клопотанням до Шевченківського районного суду м. Києва про арешт майна на тимчасово вилучене в ході проведення 03.03.2023 року особистого обшуку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 майно, а саме: записну книжку синього кольору та мобільний телефон Apple Iphone 12 з сім-картою НОМЕР_3 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.03.2023 року залишено без задоволення клопотання слідчого.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
Також, положенням ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як свідчать матеріали, надані до суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Натомість колегія суддів погоджується з доводами сторони обвинувачення, що записна книжка синього кольору та мобільний телефон Apple Iphone 12 з сім-картою НОМЕР_3 є предметом кримінального правопорушення, а відтак відповідає вимогам ст. 98 КПК України.
Всупереч доводам представника, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення існує необхідність у збереженні вищезазначеного майна, оскільки вказані речі з високою ймовірністю можуть бути використані органом досудового розслідування.
На підставі викладеного, посилання слідчого судді на те, що органом досудового розслідування не було доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки прокурором надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України, на підставі чого є правомірним накладення такого виду обтяження як арешт.
Крім цього, колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а тому з метою збереження доказів у даному кримінальному провадженні, вважає за необхідне накласти арешт на вказане у клопотанні прокурора майно.
Таким чином, доводи прокурора є слушними щодо того, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, яка підлягає скасуванню, а тому висновки слідчого судді щодо відсутності достатніх правових підстав для арешту майна не відповідають як матеріалам судового провадження так і вимогам КПК України.
Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.
З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування майна в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на майно.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити прокурору першого відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2023 року.
Апеляційну скаргу прокурора першого відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2023 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 за матеріалами кримінального провадження № 42021000000001343, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364. ч. 1 ст. 111 КК України про арешт майна, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 за матеріалами кримінального провадження № 42021000000001343, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364. ч. 1 ст. 111 КК України про арешт майна, - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 42021000000001343, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2021 року, на записну книжку синього кольору та мобільний телефон «AppleIPhone» 12 з сім-картою НОМЕР_3 , яке було вилучене під час особистого обшуку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2
__________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3