Справа № 11-cc/824/3067/2023 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 761/13919/23
17 травня 2023 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор», апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27 квітня 2023 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_9 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_10 , ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.04.2023 року задоволено клопотання старшого слідчого 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_11 погоджене прокурором - заступником начальника третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою до 25.06.2023 року включно, з визначенням розміру застави в сумі 40 000 000 (сорок мільйонів )гривень, із визначенням обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі її внесення щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, на утриманні перебуває неповнолітня дитина, працюючого в інституті МОУ на посаді слухача, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подали кожний окремо апеляційні скарги, з внесеними доповненнями в яких просили скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.04.2023 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою або зменшивши розмір застави.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник ОСОБА_6 зазначає, що ухвала слідчого судді постановлена із неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 не містить посилання на матеріали, які підтверджують обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність ризиків. Посилання на докази, які обґрунтовують підозру, а також надані докази, дають підстави дійти висновку, що підозра не обґрунтована належними та допустимими доказами.
Хмельницький раніше не судимий, має постійне місце проживання, в якому проживає разом із родиною, не має шкідливих звичок, крім того, колишня служба останнього характеризує виключно позитивно, як офіцера, який має високі морально-ділові якості та тривалий строк присвятив службі народу України та державі.
Клопотання слідчого та додані докази не містять відомостей, які б свідчили про виключний випадок визначення розміру застави, у зв'язку із чим дана застава на теперішній час не може бути внесена підозрюваним, оскільки є надмірно завищеною.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги з доповненнями захисник ОСОБА_7 зазначає, що підозра є необґрунтованою, що підтверджується наступним. Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, який очолював ОСОБА_8 забезпечує виключно організацію та проведення централізованих публічних закупівель та закупівель для забезпечення потреб ЗСУ. Контроль за якістю товару на відповідність нормативній або технічній документації та умовам договорів здійснює Центральне управління контролю якості Міністерства оборони України, яке не підпорядковане ОСОБА_8 .
Підозрюваний усіляко сприяв досудовому розслідуванню до моменту оголошення йому про підозру, маючи на меті перешкоджати досудовому розслідуванню міг неодноразово знищити сховати, спотворити необхідну документацію, чого не було зроблено. Крім того, наразі останній не має доступу до приміщень Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, оскільки обіймає посаду слухача академії Міністерства оборони України, фактично відсторонений від займаної посади.
Визначена підозрюваному застава є непомірною для нього, майновий стан ОСОБА_8 жодним чином не свідчить про наявність у нього таких фінансових статків. Орган досудового розслідування не наводить у повідомленні про підозру тверджень про корисливість поведінки підозрюваного, або факт отримання ним будь-якої матеріальної вигоди від вчинення кримінального правопорушення, або особисте матеріальне збагачення в результаті вчиненого, участь в розподілі якихось матеріальних статків.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, у провадженні ГСУ СБ України перебувають матеріали кримінального провадження №42022000000000687 від 09.06.2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Органом досудового розслідуванням зазначено, що 07.03.2022 року у т.в.о. директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України ОСОБА_8 , з мотивів корисливих та хибно зрозумілих інтересів служби, виник злочинний умисел на закупівлю значної кількості бронежилетів невідповідного класу захисту та комплектності за цінами значно вище ринкових. Задля втілення злочинного умислу ОСОБА_8 , використовуючи своє службове становище, діючи в порушення вимог нормативних документів, тобто всупереч інтересам служби, в невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 07.03.2022 року, підшукав як співучасників невстановлених осіб, в тому числі службових осіб і працівників Міністерства оборони України та Збройних Сил України, яким доручив підготувати проект договору поставки на закупівлю вказаних бронежилетів. При цьому, ОСОБА_8 мав проконтролювати, щоб зміст договору дозволив придбати вказане майно із порушенням вимог вищевказаних нормативних документів, шляхом не зазначення в умовах договору та специфікації до нього класу захисту бронежилетів та їх комплектності, що дозволяло прийняти їх на облік ЗСУ та унеможливлювало проведення претензійної роботи. В подальшому, ОСОБА_8 доручив співучасникам підшукати відповідного постачальника та провести із ним перемовини, підготувати та надати на підпис від імені Міністерства оборони України договір поставки та відповідні фінансові документи, необхідні для здійснення Міністерством оборони України оплати за умовами договору.
Таким чином, досягнувши згоди щодо спільного плану вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_8 та невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, вступили у попередню змову на вчинення злочину групою осіб.
У подальшому, діючи згідно попередньо розробленого плану, невстановлена на даний час особа, визначила необхідного постачальника, а саме «DUMA ENGINEERING GROUP S.L.», про що поінформувала ОСОБА_8 .
В свою чергу ОСОБА_8 , приблизно 07.03.2022 року реалізуючи свій злочинний умисел, будучи військовою службовою особою, та діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, у період часу з 08 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., перебуваючи в м. Києві за адресою: пр. Повітрофлотський, 6, зловживаючи своїм службовим становищем, доручив своїм підлеглим скласти договір поставки, у якому зміст договору умисно викласти таким чином, що вказані бронежилета стало б за можливе придбати із порушенням вимог нормативних документів, не зазначаючи в умовах договору та специфікації до нього клас захисту бронежилетів та їх комплектності, що в подальшому призводило б до прийняття їх на облік ЗСУ та унеможливлювало би проведення претензійної роботи.
На виконання доручення ОСОБА_8 , невстановленими особами з числа працівників Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України підготовлено проект договору поставки № 07-03/1 від 07.03.2022 та Специфікацію до нього (Додаток 1).
При цьому, не встановлені на даний час працівники Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, у розділі «предмет договору» замість відомостей про найменування, асортимент, кількість, ціну, інші необхідні особливості поставки, зробили посилання на Додаток 1 - Специфікацію. В розділі «якість товару» зазначили, що постачальник гарантує його високу якість, а оригінали на її підтвердження направлятимуться разом з товаром. У розділі «ціна товару та порядок розрахунків» також зроблено посилання на Додаток 1 - Специфікацію. У розділі «відповідальність сторін» зазначено, що покупець має право відмовитись від приймання товару (його частини) у разі недотримання постачальником умов договору та/або Специфікації, зокрема кількості та якості продукції. У той же час, у Додатку 1 - Специфікації до договору поставки № 07-03/1 від 07.03.2022 відомості щодо кількості і якості визначені лише у вигляді пункту 1 «найменування товару» та пункту 2 «кількість», у яких лише вказано наступне - носії для пластин IV рівня в кількості 2850 шт. та набір з 4 пластин (передня, задня та 2 бічні) в кількості 2850 шт.
Викладення відомостей в договорі та Специфікації без зазначення у ньому інформації про клас бронежилетів надавало можливість придбати дане майно, прийняти його на облік ЗСУ та унеможливлювало проведення претензійної роботи.
В той же день, ОСОБА_8 , будучи військовою службовою особою Міністерства оборони України, продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на виконання заздалегідь розробленого злочинного плану, діючи за попередньою змовою групою осіб, у період часу з 08 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., перебуваючи в м. Києві за адресою: пр. Повітрофлотський, 6, на підставі довіреності від 29.12.2021 № 220/302/д, особисто підписав від імені Міністерства оборони України договір поставки з «DUMA ENGINEERING GROUP S.L.» № 07-03/1 від 07.03.2022 року та Специфікацію до нього на загальну суму 3 809 365 Євро, що становить 133 327 775 грн.
В подальшому, на підставі заяви № 18 від 13.03.2022 Міністерством оборони України за допомогою AT «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - AT «Укрексімбанк») здійснено купівлю іноземної валюти у сумі З 809 365 Євро шляхом списання коштів на її придбання у сумі 133 327 775 грн. з рахунку Міністерства оборони України НОМЕР_1 , відкритому у Державній казначейській службі, на підставі платіжного доручення Х° 286/3/2243 від 13.03.2022. Вказані грошові кошті в іноземній валюті у загальній сумі 3 809 365 Євро зараховані на рахунок клієнта НОМЕР_2 - Міністерства оборони України, відкритого в AT «Укрексімбанк».
Надалі, відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 18 від 13.03.2022 з рахунку Міністерства оборони України Х° НОМЕР_2 , відкритий у AT «Укрексімбанк», на користь «DUMA ENGINEERING GROUP S.L.» - на рахунок № НОМЕР_3 списані та зараховані грошові кошти в якості попередньої оплати у розмірі 100% у сумі 3 809 365 Євро, що еквівалентно 133 327 775 грн.
На виконання вищевказаного Договору на речовий склад військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ) 08.04.2022 та 11.04.2022 поставлено та обліковано речове майно - «носій для пластин IV рівня» у кількості 2850 шт. та «набір з 4 пластин» (передня, задня та 2 бічні) у кількості 2850 шт., ринкова вартість яких, згідно висновку судової товарознавчої експертизи військового майна № СЕ-19-22/23646-ВМ від 22.08.2022 складає 25 531 725 грн.
20.04.2023 року старший слідчогий 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_11 за погодженням з прокурором - заступником начальника третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_8 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.04.2023 року задоволено клопотання старшого слідчого 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_11 погоджене прокурором - заступником начальника третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою до 25.06.2023 року включно, з визначенням розміру застави в сумі 40 000 000 (сорок мільйонів )гривень, із визначенням обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі її внесення щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.
За змістом ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених ст.184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, вважає доводи апеляційних скарг захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 необґрунтованими, невмотивованими та такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п.110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі», тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, яка - незважаючи на презумпцію невинуватості - переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства, при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя, всупереч доводам захисників, дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України,що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
Зважаючи на практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку
про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень.
Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри, що підтверджується на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в матеріалах клопотання.
Крім цього, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що доводи захисників стосовно необґрунтованості підозри ОСОБА_8 не знайшли свого підтвердження, а відтак не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винною у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, та конкретні обставини кримінального провадження.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що заявлені ризики з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують на теперішній час. Органом досудового розслідування в достатній мірі доведено продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризиків переховуватися від органу досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто про існування обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, при цьому достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах клопотання відсутні.
На підтвердження своїх висновків про наявність вказаних ризиків слідчий суддя навів змістовні доводи, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.
Отже, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_8 даних про його особу в сукупності, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя обґрунтовано продовжив ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 25.06.2023 року.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою.
Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
При визначенні розміру застави до уваги може братися розмір шкоди, що спричинив підозрюваний («Mangouras v. Spain» (GC) п.п. 81, 92, рішення 28.09.2010 року).
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно, з урахуванням та в межах вимог ст. 182 КПК України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 , дані про його особу та наявність ризиків, передбачених п.1, п 5 ст. 177 КПК України, визначив останньому заставу саме у розмірі 40 000 000 (сорок мільйонів гривень), що зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисники просять скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Таким чином, слідчим суддею при розгляді клопотання були повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він довів обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_8 перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість інші доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 176 - 178,182, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27квітня 2023 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_11 погоджене прокурором - заступником начальника третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою до 25.06.2023 року включно, з визначенням розміру застави в сумі 40 000 000 (сорок мільйонів)гривень, із визначенням обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі її внесення, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3