ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7946/23
провадження № 1-кс/753/1698/23
"17" травня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дарницького УПГУНП у м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12023100020001750 внесеного до ЄРДР від 15.05.2023, про обрання міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня - спеціальна, працює ТОВ «Фора», не одружений, на утриманні осіб не має, державні нагороди та пільги відсутні, не інвалід, не депутат, на обліку у лікаря нарколога психіатра не перебуває, раніше не судимого зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України-
17.05.2023 слідчий СВ Дарницького УПГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням погодженим з прокурором Дарницької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосовування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, якому оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
В обґрунтування зазначеного клопотання слідчий зазначив, а прокурор в судовому засіданні підтримав, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, підтверджується заявою про вчинення злочину, протоколами допиту свідка, затримання, огляду місця події, іншими матеріалами у їх сукупності.
Також мають місце ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може переховуватися від органів досудового розслідування, у зв'язку із суворістю покарання; незаконно впливати на свідків, потерпілу, з метою зміни ними викривальних показів.
Захисник підозрюваного пояснив, що не заперечує проти задоволення клопотання та просив зобов'язати слідчого перевірити факти побиття підозрюваного під час затримання працівниками правоохоронних органів та вжити заходів щодо медичного освідування підозрюваного.
Підозрюваний пояснив, що не мав наміру на заволодіння чужим майном, мала місце сварка та штовханина із матір'ю співмешканки підозрюваного під час якої підозрюваний відмахуючись від жінки, зірвав ланцюг з її шиї, після чого вийшов на вулицю та сів неподалік будинку, щоб заспокоїтись, приблизно через 30 хв., повернувся до квартири, де мав місце конфлікт, повернути ланцюг, який весь час перебував у нього у руці, біля дверей валявся хрестик від ланцюга, але не віддав через те, що одразу був затриманий працівниками поліції, які не вислухали його, а відразу почали бити. Підозрюваний просив обрати йому запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, оскільки працює охоронцем у магазині «Фора», до будь якої відповідальності раніше не притягувався, умислу на грабіж не мав, сварка мала місце на побутовому конфлікті.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає останнє обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Обґрунтована підозра у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (IlgarMammadov проти Азербайджану, § 88; Erdagoz проти Туреччини, § 51; Fox, Campbell і Hartley проти Сполученого Королівства, § 32).
Оцінюючи докази підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення на даний час є достатні підстави вважати, що остання є обґрунтованою.
При встановленні наявності ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя не може орієнтуватися лише на суворість можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko проти Росії, § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev проти Молдови, § 58). Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання (Sulaoja проти Естонії, § 64).
ОСОБА_4 згідно ч. 5 ст. 12 КК України підозрюється у тяжкому злочині, раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, офіційно працює. Враховуючи зазначене вбачається, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки. Зазначене свідчить про те, що суворість покарання може спонукати підозрюваного на ухилення від відповідальності, зокрема шляхом переховування від правоохоронних органів, проте такий ризик не має високого ступеня. Крім того, обґрунтовування вказаного ризику лише суворістю покарання не є достатнім з точки зору міжнародної судової практики.
Наявність ризику того, що підозрюваний, може незаконно впливати на свідків та потерпілого, з метою зміни ними показів та уникнення кримінальної відповідальності, не може бути визнано на даній стадії процесу (Jarzynski проти Польщі, § 43), оскільки прокурором не обґрунтовано ймовірність існування останнього.
Згідно ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбаченістаттею 194 цього Кодексу.
Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
В судовому засіданні прокурор не навів аргументів про те, що належну процесуальну поведінку підозрюваного не можливо забезпечити шляхом застосування особистого зобов'язання.
Враховуючи вище наведене, а також інші обставини згідно ст. 178 КПК України, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього є надто обтяжливим та не співмірним із встановленим ризиком та ступенем його вірогідності і вважає, що у даному випадку виконання підозрюваним процесуальних обов'язків цілком забезпечить запобіжний захід особисте зобов'язання.
Крім того, слідчий суддя вважає, що слідчий який розслідує дане кримінальне правопорушення повинен вжити заходів для перевірки доводів підозрюваного щодо застосування до нього невиправданого фізичного насильства з боку працівників правоохоронних органів під час затримання. Також враховуючи те, що запобіжний захід підозрюваного не пов'язаний із ізоляцією, слідчий суддя вважає, що підозрюваний може самостійно звернутися до медичної установи щодо фіксації тілесних ушкоджень, тому покладати обов'язок щодо вжиття таких заходів на слідчого є недоцільним.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 193-196, 206, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадження.
Повідомити підозрюваного письмово під розпис про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням запобіжного заходу на період досудового розслідування покласти на слідчого.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1