ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7855/23
провадження № 1-кс/753/1677/23
"19" травня 2023 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 12023100020001724,
15.05.2023 до слідчого судді надійшло клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , про накладення арешту на автомобіль марки «Hyundai Ioniq» н.з. НОМЕР_1 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить АТ «Райффайзен Банк Аваль».
На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що в провадженні слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження № 112023100020001724, внесене до ЄРДР 12.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.05.2023 приблизно о 19-10 год., за адресою: м. Київ, перехрестя вул. А.Ахматової та пр. П.Григоренка водій автомобіля марки «Hyundai Ioniq» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 , при виконанні маневру повороту праворуч здійснив наїзд на ОСОБА_7 , який переїздив проїзну частину по регульованому пішохідному переході зправа на ліво відносно руху автомобіля на самокаті, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, ЗТГК, СГМ, перелом нижньої третини правої гомілки та госпіталізований до лікарні. Автомобіль марки «Hyundai Ioniq» н.з. НОМЕР_1 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 на праві приватної власності належить АТ «Райффайзен Банк Аваль».В ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди встановлено, що на вказаному автомобілі містяться сліди даної дорожньо-транспортної пригоди. Постановою слідчого від 12.05.2023 автомобіль марки «Hyundai Ioniq,» н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом в рамках даного кримінального провадження. З огляду на те, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту зазначеного майна, як речових доказів, може призвести до невідворотних наслідків, що перешкодить кримінальному провадженню, у зв'язку з необхідністю у призначенні експертиз, слідчий просить накласти на нього арешт.
В судовому засіданні слідчий вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити його з викладених у ньому мотивів.
Представник власника автомобіля не заперечував проти накладення арешту, просив автомобіль на час досудового розслідування передати власнику на відповідальне зберігання, зобов'язувався надати його експертам для проведення необхідних експертиз.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню за наступних підстав.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ст. 84 КПК України).
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (ст. 132 КПК України).
Зокрема п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду (ч. 2 ст. 168 КПК України).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
З огляду на зазначені вимоги закону, слідчий суддя приходить до висновку про те, що вказане вилучене майно відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.
Окрім того, слідчим у клопотанні наведено вагомі доводи, які свідчать, що тимчасово вилучені речі, мають відношення до кримінального провадження, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.
Зважаючи на те, що слідчим доведено необхідність накладення арешту на вилучені речі, як речові докази у кримінальному провадженні, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, слідчий суддя вважає, що подане клопотання підлягає задоволенню, оскільки документи додані до клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів, до того ж, будь-яких негативних наслідків, які можуть негативно позначитися на інтересах власника майна та інших осіб від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Водночас, з огляду на позицію представника власника майна, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За інформацією слідчого у кримінальному провадженні планується призначити експертизу.
Водночас, прокурором не надано слідчому судді будь-яких доказів того, що власник майна може приховати, пошкодити, знищити даний транспортний засіб, у разі передання автомобіля на відповідальне зберігання, після проведення необхідних експертиз у вказаному кримінальному провадженні, а тому слідчий суддя приходить до висновку про можливість передати автомобіль марки «Hyundai Ioniq» н.з. НОМЕР_1 на відповідальне зберігання власнику майна після проведення необхідних експертиз у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-174, 309, 376 КПК України
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль «Hyundai Ioniq», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить АТ «Райффайзен Банк Аваль», заборонивши розпорядження та користування зазначеним майном.
Автомобіль «Hyundai Ioniq», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 залишити на зберіганні в органі досудового розслідування на спеціальному штрафмайданчику за адресою: м. Київ, вул. Г.Хоткевича, 20-Б.
Після проведення необхідних експертиз у кримінальному провадженні № 12023100020001724 від 12.05.2023 передати автомобіль марки «Hyundai Ioniq», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 на відповідальне зберігання власнику майна - АТ «Райффайзен Банк».
Попередити власника майна про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали оголошено 23.05.2023 о 13-45 год.