Справа № 752/9685/23
Провадження №: 1-кп/752/1712/23
24.05.2023 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
під час проведення у залі судового засідання у місті Києві відкритого підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 12023100010000775 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , громадянина України який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України,
У зв'язку з тим, що складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, 24.05.2023 в судовому засіданні проголошено її вступну та резолютивну частини.
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_6 , 16.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 та ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2023 за № 12023100010000775, а також реєстр матеріалів досудового розслідування.
Також до суду було подано клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого від 22.05.2023 з додатками.
У підготовчому засіданні уповноважений прокурор підтримала вказане клопотання, просила продовжити тримання обвинуваченого під вартою на 60-т діб, вказала на ризики, які обґрунтовують необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу, а саме: ризик переховування від суду та ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, які вбачаються зважаючи на аналіз особи ОСОБА_4 , зокрема наявності у нього судимості, відсутності міцних соціальних зв'язків, наявністю висунутих проти нього обвинувачень у вчиненні ряду інших кримінальних правопорушень за обвинувальними актами, які наявні у провадженні Голосіївського районного суду міста Києва, а також з суті пред'явлених звинувачень - крадіжки в умовах воєнного стану, що вчинені повторно.
Захисник та обвинувачений проти задоволення клопотання заперечували. Захисник просив суд зважити на те, що висунуті проти його підзахисного обвинувачення є безпідставними, адже злочинів ОСОБА_4 не чинив (за обвинуваченням по ч. 4 ст. 185 КК України - телефон не викрадав, а хотів повернути власнику за винагороду, адже це була знахідка, за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України - у МАФі хотів переночувати, мети крадіжки не мав), тобто його поведінку кваліфіковано неправильно. На переконання захисника ризики, про які йдеться у клопотанні прокурора, можуть бути убезпечені обранням для ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Обвинувачений підтримав прокурора, сказав, що домашній арешт або ж особисте зобов'язання для нього становитиме достатній запобіжний захід, просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Заслухавши сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті (переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується).
Як з'ясовано судом ОСОБА_4 був затриманий на стадії досудового розслідування і станом на час проведення підготовчого судового засідання відносно нього діє запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 26.05.2023 до 13:50 включно із визначенням застави, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розглядаючи питання запобіжного заходу та доцільність його продовження, суд враховує обставини кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_4 , їх чисельність, сутність, ступінь їх тяжкості та кваліфікацію, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Також суд зважає на особу обвинуваченого, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, має непогашену судимість. Крім того на увагу суду заслуговує увагу й та обставина, що на розгляд до суду Голосіївською окружною прокуратурою міста Києва передано два обвинувальні акти, один у липні 2022, інший у березні 2023 років обидва на ч. 1 ст. 309 КК України. Описані відомості можуть свідчити про високі ризики криміногенних потреб у обвинуваченого та, відповідно, відсутність бажання ставати на шлях виправлення.
На переконання суду описані прокурором ризики, а саме: можливість переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, зокрема з огляду на відсутність постійного легального джерела доходу, дійсних соціальних зв'язків, соціально-емоційної прив'язки до м. Києва. Так, з відповідей обвинуваченого на запитання суду з'ясовано, що він проживав з батьками за місцем реєстрації, працював з батьком, здійснюючи авторемонтні роботи, останній час (декілька місяців) до затримання у березні 2023 року працював на станції технічного обслуговування. Наразі його батьки перебувають за кордоном, вони виїхали через бойові дії та хворобу батька.
Поряд з цим на уточнюючи запитання суду щодо його зайнятості та роду занять, обвинувачений доповнив, що 26.02.2022 став на службу до лав Збройних Сил України, приймав участь у визволенні Київської області і вже у квітні 2022 року перебував у госпіталі, і, з того часу фактично військову службу не несе, посилається на те, що він не має зв'язку зі своєю Військовою частиною НОМЕР_1 . При цьому, у свій час клопотав перед судом про зупинення судового провадження до звільнення його з військової служби у кримінальному провадженні, обвинувальний акт у якому надійшов до Голосіївського районного сулу міста Києва у липні 2022 року.
Аналіз відповідей ОСОБА_4 на запитання свідчить про їх певну неузгодженість між собою.
Описане вище становить собою фактори, які дають підстави вважати, що усні завіряння про достатність запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи домашнього арешту для ОСОБА_4 , які він проголошував, не несуть у собі переконливості і чесності.
При цьому, суд враховує, що з 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у державі запроваджено воєнний стан, тривають бойові дії, працівники правоохоронних структур несуть посилену службу та залучені до заходів із забезпечення обороноздатності держави, що дає підстави вести мову про відсутність гарантій належного контролю за дотриманням обвинуваченим умов відбуття іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, у разі задоволення відповідного клопотання захисту.
Також суд зважає на усталену практику Європейський суд з прав людини, який неодноразово вказував на те, що наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей і тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу. Зазначена інституція зазначає, що суд своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
За наведених обставин суд вважає за можливе продовжити для обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, адже на переконання суду менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, як-то домашній арешт чи особисте зобов'язання, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, які випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та забезпечать його належну процесуальну поведінку.
З мотивів, за яких суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання прокурора, доводи захисника та вимоги обвинуваченого про застування особистого зобов'язання та домашнього арешту, відхиляють.
Крім того, суд відхиляє можливість вжиття відносно обвинуваченого особистої поруки, оскільки жодних заяв з цього приводу до суду не надходило.
Керуючись ст. 177, 314, 315, 372, 395 КПКУкраїни, суд
1. Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб до 22.07.2023 включно.
2. Відлік строку запобіжного заходу рахувати з 24.05.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 24.05.2023 о 17:45.
Суддя ОСОБА_1