1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 10 травня 2023 року апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , кожного окремо, на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 28 березня 2023 року, відносно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Київ, громадянин України, одружений, має на утриманні двох малолітніх та одну неповнолітню дитину, працює в охоронній компанії «Дельта щит» охоронцем по забезпеченню зв'язку, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України,
за участю: прокурора захисників підозрюваного ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 , строк тримання під вартою до 26 травня 2023 року.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати, врахував дані про особу підозрюваного у їх сукупності та прийшов до висновку, що інші більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 28 березня 2023 року та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Захисник ОСОБА_6 також просить поновити строк апеляційного оскарження зважаючи на те, що він з 18 квітня 2023 року залучений у якості захисника ОСОБА_7 .
Окрім того, від захисника ОСОБА_6 надійшли доповнення до апеляційної скарги.
Захисники вважають ухвалу слідчого судді незаконною і необґрунтованою, з огляду на наступне.
Зокрема, зазначають про необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри, зважаючи на те, що в матеріалах провадження відсутні докази, які б вказували про причетність ОСОБА_7 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а наявна інформація в показаннях потерпілого, протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій вказує на те, що потерпілий ОСОБА_11 провокував інших осіб на вчинення злочину, а ОСОБА_12 та ОСОБА_13 відмовились брати участь у протиправних діях.
Захисник ОСОБА_6 вказує, що частина доказів, долучених до клопотання слідчого не є доказами вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, інша частина - не підтвердженні іншими доказами, а протоколи за результатами проведення НСРД отримані у іншому кримінальному провадженні, в порушення ч. 1 ст. 257 КПК України відсутні ухвали слідчого судді про дозвіл на їх використання.
Зауважує, що з аналізу наданих доказів стороною обвинувачення не зафіксовано, що ОСОБА_7 надавав комусь накази, розпорядження, доручення на вчинення кримінальних правопорушень, не здійснював розподіл обов'язків серед інших підозрюваних та інших дій які б свідчили про організацію ним чи керування злочинною організацією, таким чином відсутня подія кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України. Щодо ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України, то захисник вважає відсутніми докази, що підозрюваний особисто вимагав від потерпілих передати йому грошові кошти, чи надавав такі вказівки іншим особам, потерпілий жодних коштів ОСОБА_7 не передавав, про зазначені обставини зазначають лише самі потерпілі у своїх показах, жодних свідків не має, у протоколах НСРД також не зафіксовано. Також, вважає відсутніми докази, що ОСОБА_7 причетний до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України чи надавав комусь вказівки на вчинення такого злочину.
Крім того, захисники вважають, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання заявленим у клопотанні ризикам.
Звертається в апеляційних скаргах увага і на те, що слідчим суддею не надано належної оцінки даним, що характеризують особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей та одну неповнолітню дитину, працевлаштований, самостійно утримує родину, має задовільний майновий стан, гарну репутацію, добровільно залучився до оборони України від військової агресії з боку російської федерації, та має відповідні відзнаки.
Захисники переконані, що тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом, та вважають, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного цілком можливо шляхом застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисників, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг та доповнення до апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Порядок і строки апеляційного оскарження чітко визначено та регламентовано ст. 395 КПК України. Так, згідно з п. 3 ч. 2 вказаної статті апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення, а відповідно до ч. 3 цієї ж статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
З матеріалів судового провадження убачається, що ухвала слідчого судді постановлена 28 березня 2023 року, а підозрюваний ОСОБА_7 залучив захисника ОСОБА_6 лише 18 квітня 2023 року, а тому у даному випадку, колегія суддів вважає за можливе поновити захиснику строк апеляційного оскарження вказаної ухвали.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним управлінням Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 21 серпня 2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021100030002216, у тому числі за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.
01 лютого 2023 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у створенні злочинної організації, керівництві такою організацією; вимаганні передачі чужого майна з погрозою насильства над ними чи їх близькими родичами, пошкодження чи знищення їхнього майна, з погрозою вбивства, з пошкодженням їх майна, вчинене організованою групою в умовах воєнного стану (вимагання), умисному пошкодженні чужого майна вчиненому шляхом підпалу, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.
03 лютого 2023 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01 квітня 2023 року.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 27 березня 2023 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 01 липня 2023 року включно.
22 березня 2023 року до Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 про продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 28 березня 2023 року клопотання слідчого задоволено
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, у порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно з вимогами ст.ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.
Зокрема, слідчий суддя дослідивши клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Всупереч доводам сторони захисту, фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, у клопотанні та доданих до нього матеріалах, станом на день розгляду клопотання слідчим суддею, міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри чогось очевидно безпідставного чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та розгляду кримінального провадження по суті.
Крім того, на даний час не вирішується питання належності чи допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до ст. 89 КПК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження по суті.
Також, колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні слідчим і прокурором доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не відпали та продовжують існувати, і дають підстави для продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою, у тому числі у вигляді домашнього арешту, для запобігання зазначеним ризикам.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, у їх сукупності, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, колегія суддів приходить до висновку про доведеність органом досудового розслідування ризику можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.
Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_7 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
Наведене нівелює доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Посилання захисників на дані, що характеризують особу підозрюваного, не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України і не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку тримання під вартою, оскільки слідчий і прокурор у повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права останнього на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Беззаперечних даних, які б унеможливлювали подальше тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою матеріали судового провадження не містять.
Зважаючи на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства та погрозою його застосування, а також, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 255 КК України, підозрюваному не застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Усі інші обставини, зокрема і наведені в апеляційних скаргах, згідно з вимогами КПК України будуть встановлюватись і перевірятись під час розгляду кримінального провадження по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно з нормами матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, у порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисників, про які йдеться в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає - безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданих апеляційних скарг без задоволення.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити захиснику ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , строк апеляційного оскарження.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 28 березня 2023 року, якою задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 , строк тримання під вартою до 26 травня 2023 року, залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , кожного окремо, - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 752/2126/23 Справа №11-сс/824/2482/2023 Категорія: ст. 199 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_14 Доповідач: ОСОБА_1