23 травня 2023 року Чернігів Справа № 620/5384/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Поліщук Л.О.,
при секретарі Костючок В.В.,
за участю представника відповідача Олєйнікової Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,
Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради (далі - позивач, Департамент) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (далі - третя особа, ОСОБА_1 ), про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу від 21.04.2023 у виконавчому провадженні № 71602094.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання рішення суду у справі № 620/7041/21 Департаментом добровільно здійснено перерахунок позивачу розміру грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік з розрахунку п'яти мінімальних пенсій за віком. Відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 № 902 регіональні органи соціального захисту населення узагальнюють отриману від районних органів соціального захисту населення, яким є позивач, інформацію про потребу в бюджетних коштах для забезпечення виконання рішень і не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів подають Мінсоцполітики узагальнену інформацію про потребу в бюджетних асигнуваннях на зазначені цілі в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Так, Департаментом було підготовлено та надано до Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації (далі - Департамент соцзахисту ЧОДА) інформацію щодо потреби в бюджетних асигнуваннях для забезпечення грошових зобов'язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувана за бюджетною програмою за КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду», сума коштів, які підлягають виплаті станом на 07.04.2023 склала 26 534 225,00 тис. грн (включно 7354,00 грн на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 у справі № 620/7041/21). Таким чином, рішення суду не виконано повністю з поважних причин, а отже, вважає, що оскаржувана Постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
У відзиві відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити, оскільки, оцінюючи надані Департаментом докази виконання судового рішення у справі № 620/7041/21, неможливо встановити чи увійшла нарахована сума доплати ОСОБА_1 в загальну суму потреби коштів, чи включено третю особу до Порядку виплати коштів. Вказана сума залишається невиплаченою, а отже, рішення суду є невиконаним без поважних причин. Тому, вважає, що оскаржувана постанова прийнята правомірно.
Пояснень від третьої особи до суду не надійшло.
Ухвалою суду від 11.05.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліку.
Ухвалою суду від 15.05.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.
Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні та занесеною до протоколу судового засідання від 23.05.2023, заяву Департаменту про уточнення позовних вимог повернуто позивачу без розгляду як таку, що подана з порушенням порядку, встановлено КАС України, звернення з відповідною заявою.
В судове засідання позивач та третя особа не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник відповідача заперечувала проти позовних вимог та просила у їх задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
26.10.2021 Чернігівським окружним адміністративним судом видано Виконавчий лист № 620/7041/21 про зобов'язання Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги (а.с. 97).
З огляду на заяву ОСОБА_1 від 18.04.2023 (а.с. 96) на підставі Виконавчого листа від 26.10.2021 № 620/7041/21 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - державний виконавець) прийнято 18.04.2023 Постанову про відкриття виконавчого провадження № 71602094 (а.с. 95), відповідно до якої зобов'язано боржника - Департамент, виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Листом від 19.04.2023 № 03-31/3696 позивач повідомив відповідача, зокрема, про те, що з метою виконання рішення суду Департамент добровільно, до відкриття виконавчого провадження, здійснив перерахунок ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум. Сума допомоги, яку необхідно доплатити становить 7354,00 грн.
Відповідно до пункту 11 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 № 902, Департаментом подано до Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації інформацію про потребу в бюджетних коштах за бюджетною програмою КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду» на забезпечення виконання судових рішень щодо стягнення/виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня на загальну суму 26 534 225,00 грн, що включає 7354,00 грн на забезпечення виконання рішення суду у справі № 620/7041/21. Виплата вказаної допомоги стягувачу у зазначеній справі на виконання судового рішення буде здійснено Департаментом у черговості, яка визначена пунктом 7 Порядку. Таким чином, Департамент вжив належних заходів для вирішення питання фінансування з Державного бюджету на виконання судового рішення. Зазначає, що факт невиконання рішення суду без поважних причин відсутній.
На підтвердження зазначеного додано Перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік на виконання рішення суду від 20.07.2021 у справі № 620/7041/21 та лист Департаменту від 07.04.2023 № 03-35/3271, адресований Департаменту соцзахисту ЧОДА про надання інформації щодо потреби в бюджетних асигнуваннях для забезпечення виконання грошових зобов'язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувачів за бюджетною програмою КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду» (а.с. 89-93).
21.04.2023 державним виконавцем складено Акт про те, що станом на 21.04.2023 рішення суду боржником виконано частково. Рішення не виконано в частині виплати нарахованої суми (а.с. 88).
З огляду на зазначений Акт, 21.04.2023 державним виконавцем у виконавчому провадженні № 71602094 прийнято Постанову про накладення на Департамент (боржника) штрафу у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений виконавцем строк (а.с. 87).
Вважаючи зазначену Постанову протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною першою статті 75 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Так, суд вважає за необхідне зазначити, що 01.01.2013 набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VІ (далі - Закон № 4901-VІ), положення якого встановлюють гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 4901-VІ держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Частиною першою статті 7 Закону № 4901-VI передбачено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Оскільки Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради є державним органом у розумінні статті 2 Закону № 4901-VI, тому рішення має виконуватись відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» з особливостями, визначеними Законом № 4901-VI.
Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4901-VI визначено, що заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника.
Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що виплата нарахованих (перерахованих) соціальних виплат за рішеннями суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження.
Відповідно до частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.
Згідно з частинами першою, другою статті 23 БК України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років; довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов'язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я; середньострокових зобов'язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації (частина перша статті 48 БК України).
Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Забезпечення виконання рішень суду» (далі - бюджетні кошти), для забезпечення виконання рішень суду, прийнятих національними судами, в тому числі про відшкодування моральної шкоди, судових витрат, а також сплати виконавчих витрат і штрафів, накладених державним виконавцем відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» визначає Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 № 902 (далі - Порядок № 902).
Пунктами 3, 4 зазначеного Порядку визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.
Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є Нацсоцслужба та її територіальні органи, регіональні органи соціального захисту населення, районні органи соціального захисту населення, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 902 бюджетні кошти спрямовуються з дотриманням такої пріоритетності напрямів:
1) забезпечення виконання грошових зобов'язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувача (далі - грошове зобов'язання), щодо якого винесено рішення, боржниками у виконанні яких визначено Мінсоцполітики та Нацсоцслужбу, а також відшкодування моральної шкоди та судових витрат, сплати виконавчого збору, витрат і штрафів, накладених державним виконавцем відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження»;
2) забезпечення виконання грошових зобов'язань щодо виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, визначених Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», боржниками у виконанні яких визначено регіональні органи соціального захисту населення, районні органи соціального захисту населення, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат, а також відшкодування моральної шкоди та судових витрат.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 902 черговість виконання рішень визначається боржником за датою їх надходження до боржника, в межах однієї дати - за датою набрання рішенням законної сили, якщо рішення, які виконуються за датою набрання ними законної сили, прийнято стосовно декількох позивачів, - за прізвищами в алфавітному порядку.
У пункті 8 Порядку № 902 визначено, що боржник формує окремі списки за черговістю виконання рішень відповідно до пріоритетності спрямування коштів, визначеної пунктом 5 цього Порядку (далі - списки).
Згідно з пунктом 9 Порядку № 902 розподіл бюджетних коштів між боржниками здійснюється Мінсоцполітики з дотриманням пріоритетності напрямів пропорційно потребі в забезпеченні виконання рішень на підставі інформації, наданої Мінсоцполітики Нацсоцслужбою та регіональними органами соціального захисту населення за встановленою Мінсоцполітики формою.
Регіональні органи соціального захисту населення розподіляють бюджетні кошти між районними органами соціального захисту населення та центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат з дотриманням пріоритетності їх спрямування пропорційно потребі в забезпеченні виконання рішень на підставі інформації, сформованої відповідно до черговості.
Пунктами 11-15 Порядку № 902 передбачено, що районні органи соціального захисту населення та центри з нарахування та здійснення соціальних виплат щомісяця до 5 числа подають регіональним органам соціального захисту населення інформацію про потребу в бюджетних коштах для забезпечення виконання рішень, підготовлену відповідно до пріоритетності з дотриманням черговості їх виконання за встановленою Мінсоцполітики формою.
Регіональні органи соціального захисту населення узагальнюють отриману від районних органів соціального захисту населення та центрів з нарахування та здійснення соціальних виплат інформацію про потребу в бюджетних коштах для забезпечення виконання рішень і не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів подають Мінсоцполітики узагальнену інформацію про потребу в бюджетних асигнуваннях на зазначені цілі в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
Мінсоцполітики після надходження від регіональних органів соціального захисту населення узагальненої інформації про потребу в бюджетних коштах для забезпечення виконання рішень не пізніше ніж протягом трьох робочих днів перераховує бюджетні кошти регіональним органам соціального захисту населення відповідно до розподілу бюджетних коштів у межах помісячного розпису асигнувань.
Регіональні органи соціального захисту населення не пізніше ніж протягом наступного робочого дня перераховують бюджетні кошти на рахунки районних органів соціального захисту населення та центрів з нарахування та здійснення соціальних виплат відповідно до розподілу бюджетних коштів.
Районні органи соціального захисту населення та центри з нарахування та здійснення соціальних виплат протягом трьох робочих днів перераховують бюджетні кошти на рахунки стягувачів, відкриті в установі уповноваженого банку.
Тобто, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня на виконання рішення судів.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 13-32) Департамент як орган соціального захисту населення починаючи з вересня місяця 2021 року щомісяця надавав до регіонального органу соціального захисту населення - Департаменту соцзахисту ЧОДА, інформацію щодо потреби в бюджетних асигнуваннях для забезпечення виконання грошових зобов'язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувачів за бюджетною програмою КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду». Про що відповідач був проінформований листом Департаменту від 19.04.2023 № 03-31/3696, з наданням в якості підтвердження листа від 07.04.2023 № 03-35/3271.
Зокрема, листом від 29.07.2022 № 2392/0/290-22/44 Міністерство соціальної політики України щодо означеного вище питання повідомило Департамент соцзахисту ЧОДА, що у зв'язку з воєнними діями в Україні та з метою ефективного, раціонального використання бюджетних коштів Кабінетом Міністрів України було скорочено видатки загального фонду державного бюджету, зокрема, за бюджетною програмою за КПКВК 2501290 на 73 000,0 тис. грн (а.с. 35-36).
З огляду на вказані вище правові норми та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що оскільки перерахована на виконання рішення суду грошова допомога до 5 травня є виплатою, яка фінансується з державного бюджету, відповідні кошти для виплати стягувачу до позивача (боржника) не надходили від розпорядників вищого рівня - Департаменту соцзахисту ЧОДА та Міністерства соціальної політики України відповідно, тому невиконання рішення суду № 620/7041/21 в цій частині мало місце за наявності поважних причин, які в силу діючого законодавства не залежать від позивача як місцевого (районного) органу соціального захисту.
Тобто, позивач, як боржник у виконавчому провадженні, вжив всі дії та конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/7041/21, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 13-32, 93).
В свою чергу, Постанова державного виконавця про накладення штрафу від 21.04.2023 у ВП № 71602094 не містить обґрунтувань щодо реальної можливості позивача сплатити стягувачу суму перерахованої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік та умисного не вчинення цих дій.
При цьому, щодо посилань відповідача на неможливість встановити чи увійшла нарахована сума доплати ОСОБА_1 в загальну суму потреби коштів, чи включено третю особу до Порядку виплати коштів, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 11 Порядку № 902 форма за якою районні органи соціального захисту населення та центри з нарахування та здійснення соціальних виплат щомісяця подають регіональним органам соціального захисту населення інформацію про потребу в бюджетних коштах для забезпечення виконання рішень встановлюється Мінсоцполітики.
А у випадку сумнівів щодо не включення перерахованої суми допомоги до 5 травня на виконання рішення суду у справі № 620/7041/21 до загальної суми потреби коштів з метою виконання рішень судів державний виконавець відповідно до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
З огляду на викладене, судом враховується, що, як було зазначено вище, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. При цьому, визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Даний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, зазначеною у постановах від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 10.09.2019 у справі № 0840/3476/18, від 19.08.2020 у справі № 140/784/19, від 31.05.2022 у справі № 360/940/20.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною та скасування Постанови державного виконавця від 21.04.2023 у ВП № 71602094 про накладення на Департамент штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене вище, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги чинного законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати Постанову від 21.04.2023 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення на Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради штрафу у виконавчому провадженні № 71602094.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради, вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, 14017, ЄДРПОУ: 43649464.
Відповідач 1: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, просп. Миру, буд. 43, м. Чернігів, 14000.
Відповідач 2: Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, вул. Герасима Кондратьєва, 28, м. Суми, 40003, ЄДРПОУ: 43316700.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Повний текст судового рішення складено 23 травня 2023 року.
Суддя Л.О. Поліщук