про залишення позовної заяви без руху
24 травня 2023 року справа № 580/3918/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/3918/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
22.05.2023 вх. №19848/23 ОСОБА_2 (представник позивача - адвокат Єрьоміна В.А. згідно ордеру від 02.05.2023 серії АН 1158982) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати у пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 01.10.2021 № ФР 48409 виданої станом на 05.03.2019 відповідно до вимог ст. 43, 63 Закону №2262 та постанови КМУ №704;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області з 01.04.2019 перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 01.10.2021 № ФР 48409 виданої станом на 05.03.2019 відповідно до вимог ст. 43, 63 Закону №2262 та постанови КМУ №704 та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Від позивача вимагається обґрунтувати, що він має право і що це право було порушене (Яку роль має відігравати суд в обранні ефективного способу захисту / https://zib.com.ua/ua/155532-chi_povinen_sud_obirati_efektivniy_sposib_zahistu_zamist_poz.html).
Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі №9901/35/19 особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право.
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб'єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Відповідно до п. 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач у порушення п.4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України не зазначив про захист якого саме права просить, позивач не обирає формалізований спосіб захисту відповідно до п.4 ч. 1 статті 5 КАС України, позаяк у разі протиправності дій - наслідок утриматися від дій.
Верховний Суд у справі № 640/16224/19 (провадження № К/9901/22967/20) зазначає, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб. Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (висновки у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, у справі №910/7164/19).
Позивач не надає розпоряджень про призначення пенсії і попередні перерахунки пенсії та доводів про незгоду/оскарження попередніх довідок/здійснених перерахунків. Позивач не обгрунтував у позові дотримання форми звернення про перерахунок з доказом про отримання додатків і розпискою за встановленим Порядком у контексті обгрунтування бездіяльності відповідача під час застосування Порядку №3-1, Порядку від 21.12.2022 №28-2 за критеріями згідно з ч.2 ст.2 КАС України, отримавши лист-відповідь без прийняття індивідуального акта - рішення, позаяк надав заяву без відмітки про отримання відповідачем. Позивач не окреслює дати власної обізнаності/поважних причин необізнаності з висновками суду у справі №826/3858/18 щодо дії нормативно- правового акта у часі - п.3 Постанови КМУ №103, а також постанови КМУ №988 у контексті права на позов з обгрунтуванням доказами застосування строку згідно якої частини ст.51 Закону №2262. Тривалість і правила обчислення строку звернення особи до суду визначаються за тими правилами, що були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.
Представник позивача до позовної заяви додає заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, де покликається (як на підставу для поновлення строку звернення до суду щодо здійснення перерахунку та виплати з 01.12.2019) введення Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 режиму воєнного стану в Україні, проте така обставина не є поважною.
Верховний Суд 24.09.2019 у справі № 420/6389/18 зазначив: поважними причинами визнаються лише такі обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду та пов'язані з дійсними істотними перешкодами. Велика Палата Верховного Суду у справі №990/115/22 зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг строків звернення до суду з позовами.
У клопотанні представником позивача не наведені обґрунтування, що би свідчили про те, що причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом зумовлені введенням Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 режиму воєнного стану в Україні.
Представник позивача до позовної заяви додає ордер на підставі договору про надання правової допомоги від 28.10.2022 б/н, де зазначається, що договором повноваження адвоката не обмежується, проте самого договору від 28.10.2022 з метою перевірки твердження до позовної заяви не додає.
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору.
Згідно з ч. 2, 4 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАСУкраїни, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом «Про судовий збір». Доказів наявності обставин для звільнення від сплати судового збору позивач не надав (посвідчення).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями. Згідно із ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2023 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня 2684 грн. За подання до суду позову немайнового характеру, що подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, - 2684,00 грн, належний до сплати судовий збір за подання цієї позовної заяви складає 1073,60 грн за вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 5, 19, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обгрунтування змісту і характеру порушеного права позивача/протиправного втручання відповідачем у яке право і з якої дати допущено обраним відповідачем; обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду у контексті строків виплати згідно ст.51 Закону №2262; обгрунтування обраного способу захисту згідно ст.5 КАС України, доказу сплати судового збору чи докумет на підтвердження обставин для звільнення від сплати судового збору.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА