23 травня 2023 року справа № 580/990/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України ім. генерал-майора Ігоря Момота (ВЧ НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
03 лютого 2022 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України ім. генерал-майора Ігоря Момота (ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом засідання житлової комісії Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора І. Момота (військова частина НОМЕР_2 ), в частині відмови позивачу в наданні грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення;
2) зобов'язати житлову комісію Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора І. Момота (військова частина НОМЕР_2 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 02.12.2019 щодо надання згоди на отримання грошової компенсації за належне йому та членам його сім'ї для отримання жиле приміщення, відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 09.09.2015 № 728 та прийняти рішення про її задоволення.
Позовна заява мотивована тим, що позивача звільнено з військової служби в запас у зв'язку з закінченням строку контракту. Вказав, що вислуга позивача на військовій службі становить більше 20 років, власного житла він, та члени його сім'ї не мають, а тому має право на одержання житла для постійного проживання. Оскаржуваним рішенням йому відмовлено у наданні грошової компенсації та зазначено, що п. 2 Порядку № 728 поширюється на осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі, та членів їх сімей, а позивач був звільнений з військової служби за пунктом «а»( у зв'язку з закінченням строку контракту) тому відсутні правові підстави для виплати грошової компенсації. Позивач не погоджується з вказаним рішенням, оскільки відповідно до витягу з наказу начальника Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота № 250-ос від 26.06.2018 його звільнено з військової служби в запас, а тому він належить до кола осіб, на яких розповсюджується дія частини 9 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п.2 Порядку №728.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.03.2022 зупинено провадження у даній справі до припинення в Україні воєнного стану.
Відповідач надіслав до суду відзив, в якому щодо задоволення позовних вимог заперечив. Обгрунтовуючи відзив на позовну заяву зазначив, що Порядок №728 не поширюється на осіб звільнених у зв'язку із закінченням строку контракту. Крім того, матеріали справи не містять письмового інформування позивача про настання його черги для отримання виплати грошової компенсації за належне житлове приміщення.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 поновлено провадження у даній справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Відповідно до витягу з наказу начальника Головного центру підготовки особового складу ДПСУ імені генерал-майора І. Момота від 26.06.2018 року № 250-ос ОСОБА_2 , старшого прапорщика (П-015603), контролера-начальника бюро перепусток комендантського відділення, звільненого з військової служби в запас наказом начальника Головного центру підготовки особового складу від 29.05.2018 № 207-ос за пунктом “а” (у зв'язку із закінченням строку контракту) частини 6 статті 26 Закону №2232 з урахуванням підпункту “ї” (які в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) проходять військову службу за контрактом і строк контракту яких закінчився, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу, крім випадків визначених абзацом 2 частини 3 статті 23 Закону) пункту 1 частини 8 статті 26 Закону, з правом носіння військової форми одягу.
Вислуга років станом на 26.06.2018 становить: календарна - 27 років 02 місяці 06 днів; пільгова - 00 років 04 місяці 20 днів; всього - 27 років 06 місяців 26 днів.
Згідно листа Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал - майора Ігоря Момота (в/ч НОМЕР_1 ) від 17.04.2020 року №14/970, ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку за порядковим номером 8, а також перебуває у списках осіб, які потребують першочергового отримання житлових приміщень за порядковим номером 19. На час написання заяви ОСОБА_2 у грудні 2019 року у Головному центрі розподіл житла для постійного проживання - не здійснювався. Житло для постійного проживання у Головному центрі - відсутнє. Додатково повідомлено, що позивач забезпечений відомчою двокімнатною квартирою загальною площею 52 м. кв. за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час в відомчій квартирі проживає 3 особи.
02.12.2019 позивач звернувся із заявою до голови житлової комісії, де повідомив, що згоден на отримання грошової компенсації за належне йому житло, про розмір вказаної компенсації поінформований, претензій майнового чи морального характеру до Державної прикордонної служби України щодо виплати позивачу компенсації чи її розміру не має та не матиме.
04.12.2019 на спільному засіданні командування і житлової комісії Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота під час розгляду питання 11 порядку денного щодо розгляду заяви позивача (за його особистою присутності) щодо надання згоди на отримання грошової компенсації, було додатково вивчені представлені позивачем документи, тому житлова комісія наголосила, що військовослужбовець запасу ОСОБА_2 звільнений з військової служби у запас за підпункт “а” ч.6 ст.26 Закону №2232 (у зв'язку із закінченням контракту). Дія Порядку № 728 поширюється на осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я та у зв'язку зі скороченням або проведенням інших організаційних заходів у разу неможливості використання у військовій службі, та членів їх сімей.
Як наслідок було прийнято спільне рішення про направлення облікової житлової справи позивача зі списками виплати грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення та розрахунком виплати компенсації на розгляд до адміністрації Державної прикордонної служби України, оформлене протоколом № 8.
Вважаючи рішення житлової комісії Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал - майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ) протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року в справі №712/1485/20 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №712/1485/20 від 10.09.2021 зобов'язано житлову комісію Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора І. Момота (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 14321512) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 02.12.2019 року щодо надання згоди на отримання грошової компенсації за належне йому та членам його сім'ї для отримання жиле приміщення, та прийняти рішення про задоволення заяви або відмову у її задоволенні відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 09.09.2015 № 728.
Житлова комісія Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора І. Момота під час розгляду питання 11 порядку денного а саме постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2021 у справі №712/1485/20 зазначено, що дія Порядку № 728 поширюється на: військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 і більше років, та членів їх сімей; особи, звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі, та членів їх сімей; сім'ї військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби; сім'ї померлих осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів. Відповідно до витягу з наказу начальника Головного центру підготовки особового складу ДПСУ імені генерал-майора І. Момота від 26.06.2018 року № 250-ос ОСОБА_2 , старшого прапорщика (П-015603), контролера-начальника бюро перепусток комендантського відділення, звільненого з військової служби в запас наказом начальника Головного центру підготовки особового складу від 29.05.2018 № 207-ос за пунктом “а” (у зв'язку із закінченням строку контракту) частини 6 статті 26 Закону №2232 з урахуванням підпункту “ї” (які в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) проходять військову службу за контрактом і строк контракту яких закінчився, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу, крім випадків визначених абзацом 2 частини 3 статті 23 Закону) пункту 1 частини 8 статті 26 Закону, з правом носіння військової форми одягу. Враховуючи вищевикладене згідно вимог пункту 12 Порядку Житлова комісія Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора І. Момота відмовила прапорщику запасу ОСОБА_2 в наданні грошової компенсації, так як відсутні правові підстави. Рішення оформлене протоколом засідання житлової комісії Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора І. Момота (військова частина НОМЕР_2 ) №6 від 30.09.2021.
Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 року №2011-XII, в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2011-XII), передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 9 статті 12 Закону №2011-XII передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартиро-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Порядок визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №728 “Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян” (далі - Порядок №728) установлює механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах, а у разі їх розформування - у військових комісаріатах та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях), за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.
Відповідно до пункту 2 Порядку дія його поширюється на:
- військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 і більше років, та членів їх сімей;
- осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі, та членів їх сімей;
- сім'ї військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби;
- сім'ї померлих осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів.
Суд звертає увагу, що диспозиція даної статті передбачає право на отримання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для декількох категорій осіб:
- військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 і більше років, та членів їх сімей, тобто осіб, які перебувають на військовій службі та мають відповідну вислугу років;
- осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі, та членів їх сімей, тобто тих осіб які звільненні в запас (тобто до граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби) та у відставку (якщо військовослужбовець досяг граничного віку перебування в запасі/військовому резерві або за висновком ВЛК визнаний непридатним до військової служби), проте підставами такого звільнення визначено: вік, стан зборов та скорочення штату або проведення інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі;
- третя категорія осіб, це сім'ї військовослужбовців.
Отже, право на отримання спірної грошової компенсації положення частини 9 статті 12 Закону №2011-XII пов'язують саме із причиною звільнення у запас або у відставку, при цьому наведено вичерпний перелік таких причин:
-за віком;
-станом здоров'я;
-скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі.
При цьому, з огляду на вичерпний перелік причин звільнення, розширеному тлумаченню він не підлягає.
Як було вказано вище, згідно витягу з наказу начальника Головного центру підготовки особового складу ДПСУ імені генерал-майора І. Момота від 26.06.2018 №250-ос, ОСОБА_2 звільнено з військової служби в запас наказом начальника Головного центру підготовки особового складу від 29.05.2018 р. №207-ос за пунктом “а” (у зв'язку із закінченням строку контракту) частини 6 статті 26 Закону №2232 з урахуванням підпункту “ї” (які в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) проходять військову службу за контрактом і строк контракту яких закінчився, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу, крім випадків визначених абзацом 2 частини 3 статті 23 Закону) пункту 1 частини 8 статті 26 Закону, з правом носіння військової форми одягу. Вислуга років станом на 26.06.2018 становить: календарна - 27 років 02 місяці 06 днів; пільгова - 00 років 04 місяці 20 днів; всього - 27 років 06 місяців 26 днів, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що норми Порядку № 728 на позивача не розповсюджуються.
Вказані обставини свідчать, що відповідач відмовивши позивачу у виплаті спірної допомоги, діяв у відповідності та на підставі Закону, у зв'язку із чим спірне рішення є правомірним.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а відповідач не надав доказів понесення судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 6, 14, 242-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Валентина ТИМОШЕНКО