Справа № 534/986/23
Провадження №1-кп/534/71/23
24 травня 2023 року м. Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 ,
здійснивши у відкритому судовому засіданні у залі суду підготовче засідання у кримінальному провадженні за №12023175520000116 від 09.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
19.05.2023 до Комсомольського міського суду Полтавської області в порядку ст.291 КПК України надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Згідно з вказаним обвинувальним актом, 08.05.2023 о 23 год 50 хв у приміщенні коридору квартири за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, під час якої у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій раптово виниклий протиправний умисел ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, долонею лівої руки узяв потерпілу за голову та із достатньою силою вдарив ОСОБА_5 лівою частиною голови об стіну коридору та один раз об поличку шафи.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілій згідно висновку судово-медичної експертизи № 459 від 09.05.2023 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу в ділянці голови, яке утворилося від тупого предмету (не менше ніж від одного удару), які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Органами досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України як нанесення умисного легкого тілесного ушкодження.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 надала клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з тим, що примирилась з обвинуваченим та зазначила, що претензій не має.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання потерпілої і просив закрити провадження щодо нього, оскільки вони примирились.
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання не заперечував.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого, потерпілу, вивчивши клопотання, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю з наступних підстав.
Згідно ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо кримінального провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок, злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилась з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Суд враховує те, що підставами для звільнення від кримінальної відповідальності за ст.46 КК України є вчинення цією особою вперше суспільно небезпечного діяння, зокрема, проступку, примирення з потерпілим та відшкодування завданої шкоди.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком
Розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, не встановлено.
У судовому засіданні перелічені підстави, передбачені ст.46 КК України для звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, достовірно встановлені - особа вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, примирилася з потерпілою, надала згоду на звільнення від кримінальної відповідальності, суд прийшов до висновку що клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 № 12, умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим (ст.46 КК України) є вчинення нею вперше кримінального проступку невеликої тяжкості. Судам слід мати на увазі, що потерпілим може бути лише фізична особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду і яку визнано потерпілим відповідно до ч.2 ст.49 КПК України. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст.46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим. Суд має здійснювати його за правилами, встановленими ст.8 КПК України.
У суду не виникло сумнівів у добровільності волевиявлення потерпілої з приводу подання заяви про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.
Таким чином ОСОБА_4 може бути звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Процесуальні витрати, речові докази відсутні.
Керуючись ст. 284, 285, 288, 314, 350 КПК України, ст. 46 КК України, суд
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України у зв'язку із примиренням з потерпілою на підставі ст.46 КК України, а кримінальне провадження №12023175520000116 щодо нього - закрити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після спливу строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.
Суддя ОСОБА_1