Справа №380/10890/23
про залишення позовної заяви без руху
23 травня 2023 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Желік О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Предметом спору є право позивача на виготовлення оновлених довідок про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії з 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, предметом даного адміністративного позову є зобов'язання Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки оформити і надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023.
Відповідно до частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18 та від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України: "…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів."
Виходячи з повідомлених позивачем обставин спору, про порушення свого права на визначення розміру грошового забезпечення з метою обчислення (перерахунку) пенсії він мав довідатись 1 січня відповідного року, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Тож, подавши цю позовну заяву до суду 18.05.2023, позивач пропустив визначений КАС України шестимісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог про складення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 та станом на 01.01.2022.
Суддя встановила, що позивачем до позовної заяви долучено клопотання про поновлення строку звернення до суду. Як на причину пропуску шестимісячного строку звернення до суду позивач посилається на отримання листа-відповіді від ЛОТЦК та СП. Окрім цього, зазначає про введення на території України воєнного стану.
Разом з тим, оцінюючи доводи позивача в контексті поновлення строку звернення до суду, суддя зазначає, що отримання позивачем 24.03.2023 листа у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого він мав довідатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права.
Такі висновки суду відповідають позиції Верховного Суду, що наведена, зокрема, у постановах від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, від 16.05.2018 у справі №521/9634/17, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Питання поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Сам лише факт запровадження воєнного стану на території України, без обґрунтування неможливості звернення позивача до суду у передбачені КАС Україні строки без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на позивача, не може вказувати на наявність об'єктивних причин та перешкод для своєчасної подачі позовної заяви.
Суди Львівської області, в тому числі Львівський окружний адміністративний суд, у відповідності до вимог статей 12-2 та 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон №389-VIII) не припиняли, не призупиняли своєї діяльності та продовжували здійснювати правосуддя під час запровадження в Україні з 24.02.2022 воєнного стану.
Суддя зазначає, що позивачем не подано жодних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на позивача та не вказано жодної обставини, яка б об'єктивно унеможливила звернення до суду за захистом своїх прав протягом визначеного законом шестимісячного строку.
Таким чином, суддя висновує про необхідність відмови позивачу у задоволенні поданого ним клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням викладеного, суддя зазначає, що з метою усунення даного недоліку позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог про виготовлення довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2021 та станом на 01.01.2022, в якій зазначити інші причини, які могли б слугувати підставою для пропуску ним строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення її недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень
КАС України, суддя
у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
У випадку невиконання вимог ухвали по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачеві відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Суддя Желік О.М.