справа№380/13389/22
23 травня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІМЕЙТКОМ» до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІМЕЙТКОМ» (далі - ТзОВ «ЛІМЕЙТКОМ», позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління у Львівській області від 22.02.2022 за №6929 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІМЕЙТКОМ» Критеріям ризиковості платника, на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІМЕЙТКОМ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що через електронний сервіс ДПС України «Електронний кабінет платника податків» позивачу стало відомо, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №6929, яким ТзОВ «ЛІМЕЙТКОМ» визначено таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості. У рішенні зазначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/ розрахунку коригування. Про прийняте рішення позивачу стало відомо 06.07.2022. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки згідно із п. 4 Порядку №1165 в рішенні від 22.02.2022 №6929 не розшифровано та не зазначено суть і характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні/розрахунки коригування платника, в яких були зафіксовані такі операції. Незазначення у рішенні розшифрування податкової інформації позбавляє права платника податків на подання таких документів з метою спростування доводів контролюючого органу щодо підстав та причин віднесення товариства до ризикових платників податків. Наголошує, що оскаржуване рішення прийнято не у зв'язку із вирішенням питання про реєстрацію або зупинення реєстрації податкової накладної, а за результатами здійснення моніторингу.
Ухвалою від 03.10.2022 суддя відкрила провадження у справі та вирішила проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників сторін.
Ухвалою від 23.10.2022 суд у задоволенні заяви ТзОВ «ЛІМЕЙТКОМ» про забезпечення позову у справі за позовом ТзОВ «ЛІМЕЙТКОМ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовив.
Відповідач позову не визнав. 01.11.2022 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №68962), в якому зазначає, що відповідно до витягу з протоколу №67 від 22.02.2022, комісією розглянуто питання щодо відповідності/невідповідності критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ТзОВ «ЛІМЕЙТКОМ» та встановлено взаємодію з ризиковими СГД. В результаті обговорення членами комісії та дослідження фінансово-господарської операції прийнято рішення про відповідність ТзОВ «ЛІМЕЙТКОМ» п. 8 Критеріїв ризиковості платника, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, та неврахування діючих таблиць даних. Відповідно до схеми руху ПДВ ТзОВ «ЛІМЕЙТКОМ» за період з січня 2021 по липень 2022 встановлено, що позивач придбав ТМЦ/послуг на суму ПДВ 76403 тис грн. та реалізував на суму ПДВ 214004 тис грн.). Стосовно ризикових контрагентів зазначає, що комісією прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку про відповідність п. 8 Критеріїв ризиковості платника, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Щодо доводів позивача відносно необґрунтованості та невмотивованості зазначеної відповідачем податкової інформації для цілей надання позивачем «виключного переліку» документів для виключення платника податку з переліку ризикових, зазначає, що вичерпного переліку документів, які може подати платник для виключення з переліку ризикових платників не існує. Пункт 6 Порядку №1165 містить приблизний перелік документів, на який платник податків може орієнтуватися при оскарженні рішення про віднесення його до переліку ризикових. У випадках щодо віднесення платника до ризикових є очевидною неможливість з боку комісії ГУ ДПС у Львівській області визначатись з абсолютним (конкретним) переліком документів за такими операціями, які платнику слід подати для виключення з переліку ризикових. Позивач до матеріалів справи не долучив документів та пояснень, які б спростували інформацію, яка стала підставою включення до переліку ризикових. Відповідач вказав, що фактичні обставини, за яких позивач здійснює свою діяльність, відповідають критеріям ризиковості операцій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Також зазначив, що позовна вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових є неправомірною, оскільки в такому випадку суд перебирає функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету. Відтак, відповідач у задоволенні позову просив відмовити повністю.
Ухвалою від 23.05.2023 суд відмовив у клопотанні відповідача про залишення позову без розгляду.
Ухвалою від 23.05.2023 суд відмовив у задоволенні клопотань відповідача про розгляд справи у судовому засіданні, з викликом сторін та про продовження справи в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Зважаючи на відсутність обґрунтованого клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справи в порядку, визначеному ч. 5 ст. 262 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ТзОВ «ЛІМЕЙТКОМ» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 42232185. Місцезнаходження: 79020, м. Львів, вул. Під Голоском, буд.6.
Основний вид діяльності:46.90 Неспеціалізована оптова торгівля. Інші: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; 46.16 Діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям;46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.48 Оптова торгівля годинниками та ювелірними виробами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; 46.64 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для текстильного, швейного та трикотажного виробництва; 46.65 Оптова торгівля офісними меблями; 46.66 Оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткуванням.
22.02.2022 комісія ГУ ДПС у Львівській області прийняла рішення №6929 про відповідність платника податку на додану вартість ТзОВ «ЛІМЕЙТКОМ» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку з тих підстав, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Надаючи правову оцінку рішенню, що оскаржується, суд зважає на таке.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165, з наступними змінами та доповненнями, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.
Так, п. 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Крім того, п. 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з п. 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Із наведеного вбачається, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Водночас, додаток 1 до Порядку №1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, віднесення платника податку на додану вартість до п. 8 Критеріїв ризиковості здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.
Отже, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган проводить моніторинг відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.
При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі п. 8 Критеріїв.
Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов'язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Так, в ході судового розгляду встановлено, що 22.02.2022 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №6929 про відповідність ТзОВ «ЛІМЕЙТКОМ» критеріям ризиковості платника податку, зокрема п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі «Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критерії ризиковості платника податку)» зазначено: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».
Водночас, у вищевказаних рішеннях відповідачем, в рядку податкова інформація не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.
Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Отже, оскаржуване рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Разом з тим, на переконання суду, комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, зобов'язана обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 по справі №640/11321/20.
Стосовно доводів відповідача у відзиві на позовну заяву щодо ризикових контрагентів, зокрема згідно долучених рішень про відповідність контрагентів позивача критеріям ризиковості, зокрема ТзОВ «ВІК ДЕКОР» та ТзОВ «ПОСТАЧБУДТОРГ», то суд зазначає, то такі судом до уваги не приймаються, оскільки в спірному рішенні відсутні будь-які посилання на ці обставини і такі не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення, виходячи зі змісту протоколу № 67 від 22.02.2022 засідання комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З урахуванням встановлених обставин суд зазначає, що сам по собі факт включення контрагента позивача до переліку ризикових платників податку не може бути самостійною підставою для віднесення і позивача до ризикового платника, оскільки кваліфікуючою ознакою для віднесення суб'єкта до ризикового є саме здійснена ним господарська операція, в якій контрагент є лише одним з складових елементів.
Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.
Суд звертає увагу, що в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку зазначено тільки п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків та його зміст, однак в рішенні відсутнє посилання на податкову інформацію та по яким операціям з придбання товару у контрагентів, яка стала підставою для включення позивача до переліку ризикових платників податків.
Таким чином, таке рішення є не обґрунтованим та з нього не вбачається підстави його прийняття.
Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі № 140/17441/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Така ж позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №340/1098/20.
Водночас, зі змісту протоколу № 67 від 22.02.2022 засідання комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних також неможливо встановити, яка саме інформація була наявна у контролюючих органах, яким чином вона стосувалась позивача.
Крім того, суд вказує, що оскаржуване рішення прийнято не у зв'язку із вирішенням питання про реєстрацію або зупинення реєстрації податкової накладної, а за результатами здійснення моніторингу, що суперечить Порядку № 1165.
Враховуючи недоведення податковим органом правомірності включення позивача до переліку ризикових платників податків, оскаржуване рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області №6929 від 22.02.2022 є необґрунтованим та протиправним, а тому підлягає скасуванню судом.
Щодо зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку суд зазначає наступне.
Наслідком прийняття відповідачем оскаржуваного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування. Такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.
Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття такого рішення є також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.
При цьому, право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається з норми п. 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Положеннями п. 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Враховуючи зазначену норму, суд дійшов висновку, що оскільки рішення про відповідність ТзОВ «ЛІМЕЙТКОМ» таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, то зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача.
Крім того, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Щодо судового збору, то оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позову, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати позивача у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд,
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 6929 від 22.02.2022 про відповідність платника податку - товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІМЕЙТКОМ» критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039; місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІМЕЙТКОМ» (79020, м. Львів, вул. Під Голоском, буд. 6; код ЄДРПОУ 42232185) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (код ЄДРПОУ:43143039; місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІМЕЙТКОМ» (79020, м. Львів, вул. Під Голоском, буд. 6; код ЄДРПОУ 42232185) судовий збір в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня рівно.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 23.05.2023.
Суддя Потабенко В.А.