Рішення від 24.05.2023 по справі 280/2115/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

24 травня 2023 року Справа № 280/2115/23 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Запорізького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (69006, м. Запоріжжя, вул. Одеська, 2)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05.04.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Запорізького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, викладені у листі від 21.02.2023, про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

зобов'язати Запорізький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (у зв'язку з наявністю на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що звертався до відповідача з проханням надати відстрочку від призову за мобілізацією на підставі того що на його утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей. Проте, відповідач листом від 21.02.2023 №2/300/371 відмовив позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації оскільки підтверджуючих документів, що зазначені діти знаходяться на утриманні позивача не надано.

До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що у позивачем не надано підтверджуючих документів, що зазначені діти знаходяться на його утриманні. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 07.04.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

15.02.2023 року за вхідним №290 на адресу Другого відділу Запорізького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшов лист від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з проханням надати відстрочку від призову за мобілізацією на підставі того що на його утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, у якості підтверджуючих документів долучені: свідоцтва про народження дітей, копії паспортів його та дружини, копія тимчасової довідки батьків багатодітної сім'ї.

Листом від 21.02.2023 №2/300/371 відповідач відмовив позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.4 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (на утриманні яких перебуває троє і більше дітей віком до 18 років), оскільки:

-у свідоцтві про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у графі батько дитини значиться - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а не позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-у свідоцтві про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у графі батько дитини значиться - також значиться ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а не позивач - ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

І тільки у свідоцтві про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у графі батько дитини значиться позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Будь яких інших підтверджуючих документів, що зазначені діти знаходяться на утриманні позивача, позивачем не надано.

Не погодившись із відмовою відповідача у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу"(далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.

Згідно п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно статті 1 вищезазначеного Закону, встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно частини другої статті 4 Закону №3543-XII встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

У відповідності до частин п'ятої та шостої статті 4 Закону №3543-XII передбачено, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації.

Статтею 22 Закону №3543-XII встановлені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, згідно абзацу першого частини першої вищевказаної статті громадяни зобов'язані, зокрема з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Частиною третьої статті 22 Закону №3543-XII встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Частиною п'ятою статті 22 вищевказаного Закону передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Згідно підпункту 2 пункту 1 статті 37 Закону №2232-ХІІ та пункту 18 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921 взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають особи, які прибули з інших місцевостей на нове місце проживання.

Відповідно до пункту 3 статті 37 Закону №2232-ХІІ військовозобов'язані після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.

Статтею 23 Закону №3543-XII встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до вимог вищевказаної статті передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:

- жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Відповідач надав суду довідку Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 20.04.2023 №1200 про склад сім'ї, яка складається з: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 - дружина; ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 -чоловік, батько ОСОБА_7 ; ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 -син дружини; ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 -донька дружини; ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 -донька; ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 -батько ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Відповідно до ст.51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст.180 СК України).

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.(ст.181 СК України)

Мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу (ст.268СК України).

Відтак, батьки повинні утримувати неповнолітню дитину. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій формі.

Суд зазначає, що обов'язок вітчима утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ним проживають, виникає, якщо у них немає батьків діда, баби, повнолітніх братів та сестер.

Але матеріали справи не містять таких доказів.

Крім того, відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов господарства-фактичного місця проживання ОСОБА_6 виданого Новомиколаївською селищною радою від 20.04.2023 року - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) дійсно утримують та виховують дітей ОСОБА_6 .

Тобто на підставі вищезазначеного обов'язок утримувати дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , лежить не позивачу, а на іншій особі - ОСОБА_3 .

Позивачем жодного підтверджуючого документа, що зазначена особа не виконує свій батьківський обов'язок щодо утримання своїх дітей не було долучено як до звернення, так і до матеріалів справи.

Отже, суд приходить до висновку, що троє неповнолітніх дітей дружини позивача, хоча і проживають з позивачем однією сім'єю, але в силу закону у нього не виникають обов'язки з їх утримання. Доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, позивач не має права на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особа на утримання якого перебуває троє і більше дітей віком до 18 років, у зв'язку із чим позов не підлягає задоволенню.

Обов'язок доказування у справі покладений ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України на кожну зі сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.

Так як у позові відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 78, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Запорізького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (69006, м. Запоріжжя, вул. Одеська, 2, код ЄДРПОУ 09588762) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 24.05.2023.

Суддя О.В. Конишева

Попередній документ
111062690
Наступний документ
111062692
Інформація про рішення:
№ рішення: 111062691
№ справи: 280/2115/23
Дата рішення: 24.05.2023
Дата публікації: 26.05.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (02.08.2023)
Дата надходження: 05.04.2023
Розклад засідань:
02.08.2023 00:00 Третій апеляційний адміністративний суд