22 травня 2023 року 15 год. 34 хв.Справа № 280/12924/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участі секретаря судового засідання Демченко А.Е. та сторін
від позивача: ОСОБА_1 ,
від відповідача: Усатенко Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом - ОСОБА_1
до - Запорізької обласної прокуратури
про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні
23 грудня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Запорізької обласної прокуратури (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- стягнути з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні, починаючи з 30 квітня 2020 року по день фактичного розрахунку з урахуванням середньоденного розміру заробітної плати 1080,71 грн із утриманням податків та інших обов'язкових платежів.
В обгрунтування позову, позивач зазначає, що наказом прокурора Запорізької області від 29.04.2020 №731к його звільнено з посади прокурора відділу з 30 квітня 2020 року. При цьому остаточний розрахунок здійснено лише 21 лютого 2022 року.
28 грудня 2021 р. ухвалою суду вікрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20 січня 2022 року об 10 год. 15 хв.
20 січня 2022 р. ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі № 280/12924/21 та відкладено підготовче засідання на 23 березня 2022 року о 09 год. 00 хв.
24 лютого 2022 р. в Україні введено воєнний стан.
08 травня 2023 року ухвалою суду підготовче засідання у справі № 280/12924/21 - відкладено. Наступне підготовче засідання призначено на 22 травня 2023 року о 14:00 год.
22 травня 2023 року у відкритому підготовчому засіданні, усною ухвало, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, клопотання представників сторін про закриття підготовчого провадження, задоволено, підготовче засідання - закрито та призначено судове засідання на 22 травня 2023 року.
24 січня 2022 року за вх. № 5039 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник зазначає, що у разі задоволеня позовних вимог у цій справі та у справі № 280/3607/20 відбудеться подвійне, безпідставне списання бюджетних коштів на користь позивача.
22 травня 2023 р. у відкритому судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов. В задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.
Наказом прокурора Запорізької області від 29.04.2020 №731к позивача звільнено з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управляння нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області та з органів прокуратури Запорізької області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 30 квітня 2020 року.
Цим же наказом зобов'язано відділ фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури Запорізької області провести остаточний розрахунок та виплатити ОСОБА_1 усі належні виплати при звільненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.
Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
15 квітня 2021 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду по справі № 280/3607/20 зокрема, стягнуто з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 квітня 2020 по 15 квітня 2021 в сумі 260451,11 гривень, що визначений без утримання податків й інших обов'язкових платежів та без урахування вже виплачених сум.
Постанова набрала законної сили 15 квітня 2021 року.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30 квітня 2020 по 15 квітня 2021 в сумі 260451,11 гривень Запорізькою обласною прокуратурою виконана у повному обсязі.
17 червня 2022 року рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/2524/22 стягнуто з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2021 у справі №280/3607/20 про поновлення на посаді ОСОБА_1 за період з 16 квітня 2021 року по 31 січня 2022 року в розмірі 212899,87 грн. (двісті дванадцять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять гривень 87 копійок), із утриманням податків та інших обов'язкових платежів.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/2524/22 набрало законної сили 01 листопада 2022 року.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/2524/22 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 212899,87 грн виконано у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ч. 2 ст. 117 КЗпП України).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України.
Таким чином, у даному випадку наявний спір про розмір належних сум звільненому працівникові (позивачу), а саме щодо вихідної допомоги при звільненні, у зв'язку з чим обов'язок виплати відшкодування передбачений ст.117 КЗпП України виникає у відповідача саме після вирішення такого спору на користь працівника.
Таким чином, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У рішенні Конституційного Суду України від 22.02.2012 № 4-рп/2012 в справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу, установлено, що за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Також, у вказаному рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №821/1083/17, з посиланням на постанову від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц, зазначала, що оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими Цивільним кодексом України, не припиняє відповідний обов'язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, в тому числі й після прийняття судового рішення.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 у справі № 755/19947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позиція Великої Палати Верховного Суду.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок).
З урахуванням цих норм, зокрема абз. 3 п. 2 Порядку, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.
Відповідно до п. 5 розд. ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).
Відповідно до довідки від 05.05.2020 № 18-254вих-20 у лютому 2020 року ОСОБА_2 було нараховано 3252,08 грн (3 робочих днів) та у березні 2020 року - 19442,78 грн (18 робочих днів).
Сума середньої заробітної плати складає 22154,56 грн. Середньоденний заробіток склав 1080,71 грн.
Судом встановлено, що остаточний розрахунок позивачу при звільнені проведено 21 лютого 2022 року.
Запорізькою обласною прокуратурою не виплачено ОСОБА_1 середній заробіток за вимушений прогул за період з 01 лютого 2022 року по 21 лютого 2022 року у розмірі 16 210, 65 гривень (1080,71 грн*15 днів =16 210, 65 гривень), де - середньоденний заробіток - 1080,71 грн.
Тому середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 у розмірі 16 210,65 гривень.
У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) до Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 29 - А, код ЄДРПОУ 02909973) про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні - задовольнити частково.
Стягнути з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні, починаючи з 01 лютого 2022 року по 21 лютого 2022 року у розмірі 16 210 (шістнадцять тисяч двісті десять) гривень 65 коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства.
В задоволені інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлене у повному обсязі та підписане суддею 24 травня 2023 року.
Суддя Р.В. Сацький