22 травня 2023 року Справа № 280/2389/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 28.02.2023 № 057250004967 щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах позивачу;
2) зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до п. б) ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення за її призначенням, а саме з 21.02.2023 та передати її пенсійну справу для виплати до пенсійного органу за місцем її фактичного проживання, а саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Позовна заява та додатки до неї сформовані в підсистемі «Електронний суд» та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Мастюгіним Є.Д., який діє на підставі ордеру серії АІ №1335534 від 14.04.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що звернувшись до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, позивач отримав відмову з огляду на відсутність достатнього пільгового стажу, визначеного статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, відповідачем не включено до пільгового стажу періоди роботи згідно з наданими довідками. Дії відповідача щодо незарахування відповідних періодів роботи позивача вважає протиправними. Просить позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою від 21.04.2023 суду відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін у відповідності до положень статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
08.05.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№18507), в якому представник відповідача зазначає, що заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком опрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області за принципом екстериторіальності та прийнято рішення про відмову на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного віку (55 років) та пільгового стажу за Списком № 2 (10 років). Крім того, зауважує, що при зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 надаються документи про результати проведення атестації робочого місця, однак позивачем при зверненні за призначенням пенсії не надано наказ про атестацію робочого місця. Вказує, що в наданій позивачем довідці № 251-12 від 08.12.2022 ім'я не відповідає даним паспорта, а сама довідка видана підприємством, яке є тільки зберігачем документів, а не за місцем роботи позивача. Також звертає увагу, що з огляду на перебування підприємства «Полюс і К» в стані припинення, період роботи позивача можливо зарахувати після підтвердження пільгового стажу рішенням комісії при Головному управління Пенсійного фонду. Відтак, на думку представника відповідача, рішення про відмову в призначення пенсії позивачу було прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством України. Позовну вимогу передати пенсійну справу для виплати до пенсійного органу за місцем її фактичного проживання, а саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вважає передчасною, оскільки пенсія ще не призначена та не порушені права позивача щодо виплати. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Позивач, ОСОБА_1 , відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5-7).
В матеріалах справи наявна довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана ОСОБА_1 філією «Центральна збагачувальна фабрика Павлоградська» ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», від 20.12.2022 № 51, за змістом якої позивач виконувала роботи на основному виробництві по збагаченню вугілля, що передбачено списком № 2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 23.09.2020 по 19.12.2022 (2 роки 2 місяці 27 днів) (а.с.12).
Крім того, відповідно до наданої позивачем довідки, що містить Індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК -5) від 20.02.2023, у період з вересня 2020 року по грудень 2022 року за позивача роботодавець (код страхувальника 38101583 - Філія «Центральна збагачувальна фабрика Павлоградська» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ») сплачував єдиний внесок (а.с.8).
Також згідно з відомостями з довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ОСОБА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ», від 08.12.2022 № 251-12, зазначена особа працювала у ТОВ «Полюс і К» на роботах, передбачених Списком № 2 у періоди з 17.06.2003 по 23.07.2004, з 24.07.2004 по 30.04.2005, з 01.05.2005 по 29.11.2005; працювала у ВАТ «Павлоградвугілля» Філія «Центральна збагачувальна фабрика «КУРАХІВСЬКА» в період з 01.12.2005 по 31.01.2006 за професією оператора пульта керування, що передбачено Списком № 2; працювала в ТОВ «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» та виконувала роботи на поверхні, що передбачені Списком № 2 в період з 01.02.2006 по 22.05.2007. Архів ЦЗФ «Курахівська», ДВАТ «ЦЗФ «Курахівська», ТОВ «Полюс і К» знаходиться на зберіганні в ТОВ «ЦЗФ «Курахувська» (а.с.13-14).
У трудовій книжці НОМЕР_3 позивача (мовою оригіналу: ОСОБА_2 ) щодо спірних періодів роботи містяться наступні записи:
17.06.2003 - прийнята машиністкою конвеєрів 2 розряду в основне виробництво (ТОВ «Полюс і К»);
24.07.2004 - переведена апаратником вуглезбагачень 5 розряду в тому самому цеху;
01.05.2005 - переведена оператором пульта управління 4 розряду;
29.11.2005 - звільнена за власним бажанням;
01.12.2005 - прийнята оператором пульта управління 4 разряду (Філія ВАТ «ДХК «Павлоградвугілля» «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська»);
31.01.2006 - звільнена у зв'язку з переведенням до ТОВ «ЦЗФ «Курахівське»;
01.02.2006 - прийнята за переведенням оператором пульта управління 4 розрядку основного виробництва (ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ»);
23.05.2007 - переведена майстром тимчасово (а.с.16-20).
20.02.2023 позивач звернулась за допомогою вебпорталу Пенсійного фонду України із заявою встановленого зразка та необхідними документами про призначення їй пенсії на пільгових умовах за віком (а.с.25).
За принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії № 057250004967 від 28.02.2023. При цьому, заява розглянута за вимогами статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: пенсійний вік становить 55 років, вік заявниці 50 років 4 місяці 19 днів; необхідний страховий стаж становить 25 років, страховий стаж заявниці становить 32 роки 5 місяців 7 днів; необхідний пільговий стаж на роботах за списком № 2 становить 10 років, пільговий стаж особи становить 7 років 11 місяців 2 дні. За результатами розгляду наданих позивачем документів пенсійним органом не зараховано періоди роботи згідно довідки № 51 від 20.12.2022, оскільки заявницею не надано наказ про атестацію робочого місця. Пільговий стаж по Списку № 2 за 2001, 2007 та 2008 роки зараховано згідно даних довідки ОК-5. В довідці № 251-12 від 08.12.2022 П.І.Б. не відповідає даним паспорта і підприємство, яке видало довідку, є тільки зберігачем документів. Періоди роботи на ТОВ «Полюс і К» можливо зарахувати після рішення комісії про підтвердження пільгового стажу Головного управління Пенсійного фонду України. Відтак, прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за відсутності необхідного віку та пільгового стажу (а.с.31).
Не погодившись з діями відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачає, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).
Стаття 1 Закону №1058-IV передбачає, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За частиною першою статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).
Згідно з пунктом 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Пунктом 4.1 Порядку №22-1 визначено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 вказаного порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до пункту 4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що за результатом розгляду заяви про призначення/перерахунок пенсії керівником органу, що призначає пенсію приймається відповідне рішення.
Як встановлено судом, звернувшись до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, позивач отримала рішення про відмову з огляду на відсутність необхідного віку та пільгового стажу.
Стаття 114 Закону № 1058-IV врегульовує питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Натомість за пунктом «б» статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням висновків рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ, а не Закону № 1058-ІV.
Відтак, суд дійшов висновку, що позивач набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 р. у справі №360/3611/20.
Отже, позивач, яка на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії, досягла 50-річного віку, мала необхідний вік для призначення пільгової пенсії, відтак доводи представника відповідача в цій частині є безпідставними.
Спірними питанням у цій справі є також наявність підстав для зарахування до пільгового стажу роботи періодів роботи позивача, що давав би право для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.
Аргументом відповідача щодо неможливості зарахування періоду роботи згідно довідки № 51 від 20.12.2022, за якою позивач виконувала роботи, передбачені Списком № 2, у період з 23.09.2020 по 19.12.2022, є ненадання заявницею наказу про атестацію робочого місця, щодо чого суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 4, 4.1 Порядку застосування Списків, згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 за № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Порядок проведення атестації робочих місць набув чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Згідно з пунктами 1, 2, 4-6, 8-11 Порядку проведення атестації робочих місць, атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років.
Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Результати атестації використовуються для розроблення заходів, зокрема, під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах. Контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладається на Держпраці (Державної експертизи умов праці).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Отже, роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2.
На працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі №376/1528/17.
Отже, пенсійним органом протиправно не зараховано період роботи з 23.09.2020 по 19.12.2022 відповідно до довідки № 51 від 20.12.2022.
Щодо незарахування до пільгового стажу роботи періоди роботи згідно довідки № 251-12 від 08.12.2022 та періоду роботи на ТОВ «Полюс і К» суд вказує наступне.
За приписами статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2.1 Порядку 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (пункт 4.7 Порядку 22-1)
Процедура застосування Списків №1 і №2 визначена Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383)
Відповідно до пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
За пунктом 10 такого Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).
Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 20 вказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, при цьому, у разі відсутності відомостей у ній, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств.
Як слідує з трудової книжки позивача, копія якої міститься в матеріалах справи, у період з 17.06.2003 по 29.11.2005 ОСОБА_1 працювала у ТОВ «Полюс і К», з 01.12.2005 по 31.01.2006 працювала у ВАТ «Павлоградвугілля» Філія «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська», а в період з 01.02.2006 по 22.05.2007 працювала в ТОВ «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська».
Суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо неврахування відомостей, що підтверджують роботу ОСОБА_1 на посадах за Списком № 2, вказаних у довідці № 251-12 від 08.12.2022 та зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача на вказаних вище підприємствах у спірні періоди. Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідною посадою. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.
Крім того, суд з урахуванням інших матеріалів справи, не вбачає невідповідностей, які свідчили б про неналежність довідки № 251-12 від 08.12.2022 позивачці.
Отже, суд вважає необґрунтованою відмову відповідача у підтвердженні періодів роботи на пільгових умовах за Списком № 2 з 17.06.2003 по 29.11.2005, з 01.12.2005 по 31.01.2006 та з 01.02.2006 по 22.05.2007.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення про відмову в призначенні пенсії № 057250004967 від 28.02.2023, у зв'язку з чим для належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача останнє підлягає скасуванню.
При вирішенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, суд виходить з наступного.
Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави. Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №227/3208/16-а.
Враховуючи викладене, та з урахуванням приписів статті 45 Закону №1058-ІV, згідно яких пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача у вказаній частині позовних вимог є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII з 20.02.2023 (дня звернення за призначенням пенсії).
Водночас, щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача передати пенсійну справу позивача для виплати до пенсійного органу за місцем її фактичного проживання, а саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4.10 Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Тобто, електронна пенсійна справа повертається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання особи, яка звернулась за призначенням пенсії, з метою подальшого взяття такої особи на пенсійний облік та виплати їй пенсії.
З аналізу наведеної норми слідує, що електронна пенсійна справа позивача, після призначення пенсії засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання позивача, тобто, у даному випадку, до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Відтак, суд зазначає, що відповідач ще не ухвалював рішення щодо призначення пенсії позивачу на пільгових умовах, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині будуть порушені після такого призначення. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Квитанцією від 14.04.2023 № 9302-5552-8558-2539 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 858,88 грн (а.с.30). За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 858,88 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Запорізькій області від 28.02.2023 № 057250004967 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, починаючи з 20.02.2023.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 858,88 грн (вісімсот п'ятдесят вісім гривень 88 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.05.2023.
Суддя К.В.Мінаєва