Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3910/22
17.05.2023 м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мохнюк Р.Г., звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 14.09.2018 року у Сихівському районному у місті Львові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області було зареєстровано шлюб між відповідачкою ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 . В шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька - ОСОБА_4 . Позивач був змушений на заробітки виїхати до Чехії з метою влаштування умов для проживання сім'єю. Постійно підтримуючи зв'язок, періодично приїжджав в Україну для спілкування з дружиною та дочкою. І з листопада 2021 року відповідачка з дочкою переїхала до Чехії. В грудні, без попередження та пояснень, відповідачка, поки позивач був на роботі, забрала доньку та поїхала в Україну. Про місцезнаходження доньки відповідачка відмовилася повідомити позивача. З грудня 2021 року позивач більше доньки не бачив. Позивач декілька разів приїжджав в Україну та шукав відповідачку, але марно. Позивач не погоджується з тим, що відповідачка позбавила його можливості приймати участь у вихованні дочки та вказує, що своїми протиправними діями, відповідачка завдала йому матеріальної і моральної шкоди. Позивач та відповідачка домовились, що вся сім'я має проживати в Чеській Республіці. Для цього відповідачка навіть надала дозвіл позивачу для подання документів на оформлення. Збирався позивач подати документи в 2022 році, оскільки мав зібрати повний пакет документів і це було можливо лише на початку 2022 року. Після зникнення доньки та дружини позивач був змушений особисто 3 рази їздити в Україну з метою пошуку дружини та дитини. Витрати на бензин склали 10061,52 грн.
Крім того, він був змушений звертатися до адвокатів з метою відновлення своїх порушених прав. Спочатку він хотів для переговорів з дружиною запропонувати укладення договору про утримання доньки, потім шлюбного договору, вів через адвоката переговори з дружиною, оскільки напряму вона відмовилася з ним спілкуватися, чим також нанесла позивачу моральної та матеріальної шкоди. Також позивач звертався до органів опіки та піклування з проханням надати розклад побачень з дитиною, подав заяву про вчинення кримінального правопорушення (викрадення дитини), звертався до суду в Чехії з заявою про встановлення розкладу побачень з дитиною. Витрати на адвокатські послуги склали 35075,38 грн.
Також позивач звертався за допомогою до сімейного психолога ОСОБА_5 та оплатив його послуги в сумах: 700 грн (27.01.2022), 700грн. (03.02.2022), 350 грн (09.02.2022), всього - 1750 грн.
Позивач зазначає, що протиправні дії відповідачки постійно змушують його витрачати кошти на юридичні послуги, послуги психолога, їздити в Україну розшукувати дружину та доньку, оскільки іншим чином вона не бажає вести з ним перемовини та надати можливість бачитися з дочкою. Позивач також звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дочкою. Позивач, як і будь-який інший батько, має гарантоване законом та міжнародними конвенціями право спілкуватися зі своєю дочкою та проводити з нею час, знати, що вона в безпеці і чи здорова вона. Всього відповідачкою нанесено матеріальної шкоди позивачу на суму: 1750+35075,38+10061,52= 46 886,38 грн.
Завдану моральну шкоду позивач оцінює в 50000 грн, яку обґрунтовує тим, що був позбавлений внаслідок дій відповідачки вести звичайний спосіб життя, не витрачаючи час на переживання, пошук допомоги, пошук доньки. Моральні страждання не дозволяли позивачу нормально жити та продовжувати працювати. Позивач був позбавлений можливості бачитися з донькою та реалізовувати свої права, як батька.
У зв'язку з наведеним позивач звернувся до суду з даним позовом та просить: стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 46 886,38 грн (сорок шість тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 38 копійок) та моральну шкоду в сумі 50000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень), всього - 96 886,38 грн (дев'яносто шість тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 38 копійок); судові витрати покласти на відповідачку.
Відповідачка ОСОБА_3 правом подати відзив на позовну заяву не скористалася.
05.12.2022 відповідачкою ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Естінко Т.Е., було подано до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди.
Ухвалою суду від 01.02.2023 в прийнятті зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди відмовлено, копію зустрічної позовної заяви долучено до справи, зустрічну позовну заяву з доданими до неї документами повернуто заявниці.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві та просили суд такі задоволити в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_6 будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Представник відповідачки ОСОБА_6 16.05.2023 подала до суду заяву про відкладення судового засідання на іншу дату.
Із заявами про відкладення розгляду справи представник відповідачки ОСОБА_6 зверталася до суду також 31.01.2023 та 28.02.2023.
24.04.2023 представник відповідачки ОСОБА_6 подала до суду клопотання/заяву про неможливість прийняти участь у судовому засіданні у зв'язку з погіршення стану здоров'я, однак жодних доказів, які б підтверджували факти непрацездатності суду не надала.
У зв'язку з наведеним суд визнає причини неявки представника відповідачки ОСОБА_6 неповажними та розцінює ці дії, як зловживання процесуальними правами з боку представника відповідачки.
Відтак, у відповідності до порядку, встановленого ст. 223 ЦПК України суд, приймаючи до уваги, що позивач не заперечує щодо такого вирішення справи, вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність відповідачки та її представника.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та підлягає до частково задоволення з огляду на наступне.
В судовому засіданні встановлено, що 14.09.2018 року сторони уклали шлюб, зареєстрований у Сихівському районному у місті Львові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Від даного шлюбу у сторін народилася одна дитина - дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 05.11.2019 ( а.с. 31).
Шлюбне життя у сторін не склалося і рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21.01.2022 шлюб між сторонами розірвано.
Позивач ОСОБА_1 виїхав на заробітки за кордон до Чеської Республіки. На даний час він проживає в США.
Між сторонами не досягнуто згоди щодо участі батька у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини, яка проживає з матір'ю, відповідачкою по справі ОСОБА_3 .
Відповідачка перешкоджає зустрічам та спілкуванню позивача з дочкою, у зв'язку з чим позивач звертався до Виноградівського районного суду з позовом до відповідачки про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.
Рішенням Виноградівського районного суду від 24.03.2023 по справі №299/3874/22 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю та встановлено способи участі батька у вихованні дитини ( а.с. 164-165).
Позивач зазначає, що з листопада 2021 року відповідачка з дочкою переїхала до Чехії. В грудні, без попередження та пояснень, відповідачка, поки позивач був на роботі, забрала доньку та поїхала в Україну. Про місцезнаходження доньки відповідачка відмовилася повідомити позивача. З грудня 2021 року позивач більше доньки не бачив.
28.03.2022 позивач звертався до Берегівського районого відділу поліції із заявою про викрадення відповідачкою ОСОБА_3 їх спільної дитини - дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 12-15).
Згідно ч.2 ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно з ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, такими збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Діями відповідачки позивачу завдано матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідачки.
Так, позивач довів документальними доказами, що він поніс витрати на придбання бензину, оскільки розшукував відповідачку та дочку, три рази приїжджав в Україну з-за кордону.
Витрати на бензин склали 10061,52 грн, з яких:
1) згідно квитанції № 220102CM360964 від 30.12.2021 - 741,48 грн;
2) згідно квитанції № 220102CM360926 від 30.12.2021 - 425,56 грн;
3) згідно квитанції № 220104CM000640 від 02.01.2022 - 2298,48 грн (за курсом 1,5);
4) згідно квитанції № 220103CM675575 від 02.01.2022 - 2343,9 грн (за курсом 1,5);
5) згідно квитанції № 220105CM366240 від 03.01.2022 - 665,15 грн;
6) згідно квитанції № 220105CM366225 від 03.01.2022 - 1212,43 грн;
7) згідно квитанції № 220105CM366105 від 03.01.2022 - 709,56 грн;
8) згідно квитанції № 220105CM366187 від 04.01.2022 - 1464,96 грн;
9) згідно квитанції № 0302021358773617 від 21.01.2022 - 1300 грн ( а.с. 36-44, 58-66).
Позивач звертався за правовою допомогою до адвокатів та поніс витрати за надання адвокатських послуг на загальну суму 35075,38 грн, що стверджується документальними доказами ( а.с. 50-57), а саме:
1) Підготовка договору про утримання дитини (рахунок від 22.01.2022 № 11) - 1500 грн;
2) Підготовка шлюбного договору (рахунок від 26.01.2022 № 13) - 1500 грн;
3) Підготовка позовної заяви про усунення перешкод у спілкуванні дитини (рахунок від 16.02.2022 № 21 ) - 2100 грн;
4) Підготовка заяви про злочин, підготовка підготовка заяви до служби у справах дітей (повторна), підготовка запиту до Прикордонної служби (рахунок від 21.02.2022 № 25) - 4800 грн;
5) Скарга до уповноваженого, підготовка запиту до органів опіки та піклування (рахунок від 14.03.2022 № 26 ) - 2600 грн;
6) Підготовка позовної заяви про відшкодування моральної шкоди (рахунок від 18.03.2022 № 28 ) - 1700 грн;
7) Підготовка заяви про скасування судового наказу, подання заяви, подання заяви до апеляційного суду у справі про розлучення (рахунок від 21.03.2022 № 29 ) - 2300 грн;
8) Консультаційні послуги ( ОСОБА_8 ) (рахунок від 23.02.2022) - 6000 грн;
9) Консультаційні послуги (чеський адвокат) (рахунок від 15.03.2022) - 7500 грн (за курсом 1.5 грн за 1 чеську крону);
10) Переклад документів для суду ( ОСОБА_9 ) (рахунок від 21.02.2022) - 5075,38 грн.
Крім цього через дії відповідачки позивач звертався за допомогою до сімейного психолога ОСОБА_5 та оплатив його послуги: 700 грн (27.01.2022), 700 грн (03.02.2022), 350 грн (09.02.2022), всього - 1750 грн ( а.с. 47-49).
Позивач, як і будь-який інший батько, має гарантоване законом та міжнародними конвенціями право спілкуватися зі своєю дочкою та проводити з нею час, знати, що вона в безпеці і чи здорова вона. Саме порушення цього права позивача і стало причиною завдання позивачу матеріальної шкоди.
Всього відповідачкою завдано матеріальної шкоди позивачу на суму: 1750+35075,38+10061,52= 46 886,38 грн, яка підлягає стягненню з відповідачки.
Згідно зі ст.141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ст.157 Сімейного кодексу України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.
Відповідно положень ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно п. 9 зазначеної постанови Пленуму ВСУ, розмір відшкодування моральної немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Суд визнає аргументованими доводи позивача щодо спричинення йому моральної шкоди внаслідок дій відповідачки, яка позбавляє позивача можливості спілкуватися з дитиною, брати участь у її вихованні.
Позивач безумовно зазнав моральних страждань, що полягають у тому, що він, як батько не має можливості бачитися зі своєю донькою, не знає, чи здорова вона, що завдає позивачу значних страждань та переживань, тому на підставі ст. 23 ЦК України така шкода має бути відшкодована.
Разом з тим, позивачем у повній мірі не доведено підтвердження заподіяння йому моральних страждань, викликаних діями відповідачки, саме у заявленому розмірі відшкодування моральної шкоди (50 000 грн).
Враховуючи суть позовних вимог, характер заподіяної моральної шкоди, глибину та тривалість душевних страждань, а також з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині знайшли своє підтвердження та підлягають частковому задоволенню у розмірі 5000 гривень, які слід стягнути з відповідачки.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив 992,40 грн судового збору за звернення до суду з даним позовом, а відтак, з урахуванням вищенаведеного у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають стягненню з відповідачки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 матеріальну шкоду в сумі 46 886,38 грн (сорок шість тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 38 копійок) та 5000 грн (п'ять тисяч гривень) моральної шкоди.
У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: 992,40 грн судового збору за звернення до суду з даним позовом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24.05.2023.
ГоловуючийТ. Ю. Левко