Справа № 298/645/23
Номер провадження 2/298/166/23
23 травня 2023 року смт. Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:
судді Зизич В.В.,
секретар судового засідання Келешовчак І.І.,
номер справи 298/645/23,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову зазначила, що 22 жовтня 2011 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Великоберезнянського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №33 (свідоцтво про одруження серія НОМЕР_1 від 22 жовтня 2011 року).
Вказує, що від шлюбу в сторін народилося двоє доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 ).
Зазначає, що спору з відповідачем про місце проживання їхній дітей з нею немає.
На думку позивачки, підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Вони втратили почуття любові та поваги один до одного. З відповідачем спільного господарства не ведеться. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе.
Позивачка зазначає, що спір з приводу майна, набутого за час перебування у шлюбі, яке належить сторонам на праві спільної сумісної власності, на момент звернення з цим позовом відсутній.
Вважає, що шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, у зв'язку з чим наполягає на його розірванні.
Зазначає, що відповідач не заперечує щодо проживання спільних неповнолітніх дітей сторін разом з позивачкою. Факт реєстрації місця проживання дітей підтверджується витягами з реєстру територіальної громади, тому просить залишити їх надалі на її утриманні.
Спору, щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей у примусовому порядку на даний час немає.
Строк на примирення просить не надавати, оскільки примирення між сторонами, на думку позивачки, неможливе.
Позивачка, посилаючись на ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, а спільних неповнолітніх дітей залишити на її утриманні.
Відповідач відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачкою обставин та правових підстав позову не надав.
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 24 квітня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про місце, час та дату розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Позивач, будучи повідомленою про дату, час та місце проведення судового розгляду, в судове засідання не з'явилася. 17 травня 2023 року, через канцелярію суду подала заяву, в якій просить розглянути цивільну справу №298/645/23 номер провадження 2/298/166/23 за її позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу без її участі через зайнятість в роботі. У заяві зазначила, що їх шлюб фактично припинив існування, тому подальше спільне життя і збереження сім'ї суперечить її інтересам, у зв'язку з чим наполягає на його розірванні. Позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити.
Відповідач, будучи повідомленим про дату, час та місце проведення судового розгляду, в судове засідання не з'явився. 18 травня 2023 на адресу суду поштовим відправленням від відповідача надійшла заява, в якій він просить цивільну справу №298/645/23 номер провадження 2/298/166/23 за позовом ОСОБА_1 до нього про розірвання шлюбу розглянути без його участі через зайнятість в роботі. Позовні вимоги визнає, не заперечує проти розірвання шлюбу, оскільки примирення між ними неможливе. Строк на примирення просить не надавати, просить повністю задовольнити позовні вимоги позивачки.
Враховуючи неявку учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суддя, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов належить задовольнити, зважаючи на таке.
Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 22 жовтня 2011 року, судом установлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб 22 жовтня 2011 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Великоберезнянського районного управління юстиції Закарпатської області, про що було зроблено відповідний актовий запис №33.
Від шлюбу у подружжя народилося двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 ; та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 .
Діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи №206 від 19.05.2020 року та витягом з реєстру територіальної громади №2023/001688558.
Як зазначено позивачкою у поданому позові, та дані доводи не спростовані відповідачем, ведення спільного господарства між сторонами припинено. Майнових спорів на час звернення з позовом в суд між ними немає.
Позивачка, вказуючи на наявність підстав для розірвання шлюбу та залишення дітей проживати з нею, звернулася до суду з вказаним позовом за захистом своїх порушених прав.
Таким чином, спірні правовідносини з приводу припинення шлюбу, що виникли між сторонами по справі, регулюються нормами права, які містяться в главі 11 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги заяву позивачки, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу, що визначено ч. 3 ст. 105 СК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Положеннями ст.24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених судом обставин, суд вважає, що подальше спільне проживання суперечитиме інтересам позивачки, що має істотне значення.
При цьому, судом враховуються аргументи позивачки, наведені нею в позові на підтвердження підстав для його задоволення, зокрема щодо припинення ведення спільного господарства, припинення спільного проживання, оскільки такі знайшли своє підтвердження в ході дослідження зібраних по справі доказів, та не оспорювалися відповідачем.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя та дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд не вбачає підстав для зупинення провадження по справі, в зв'язку з наданням сторонам строку на примирення.
Приймається до уваги судом і та обставина, що сторони будь-якого бажання щодо збереження сім'ї не висловили, хоча мали таку можливість.
При вирішенні спору суд застосовує норми права, які містяться в ст.ст. 104, 105, 110, 112 СК України, та на окремі з яких вірно посилається позивачка в поданому позові.
Вирішуючи вимоги позивачки про залишення дітей з нею, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно зі ст.141 СК мати й батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до ст.157 СК питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Відповідно до ч.ч.2, 8, 9, 10 ст.7 СК сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
За загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі за №61-14859св19.
Суд зауважує на тому, що матеріали справи не містять доказів про наявність між сторонами спору щодо визначення місця проживання малолітніх дітей.
Відповідач будь-яких заперечень щодо позову не надав, в тому числі не висловив заперечень щодо заявленої позивачкою вимоги щодо залишення спільних дітей з матір'ю, а навпаки подав до суду заяву про визнання позову, в якій зазначив, що просить повністю задовольнити позовні вимоги позивачки.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що проживання дітей з матір'ю не суперечить їхнім інтересам.
У даному випадку спір між сторонами про визначення місця проживання відсутній, а тому малолітніх дітей слід залишити проживати разом з матір'ю ОСОБА_1 , що буде відповідати «якнайкращим інтересам дітей».
За вказаних обставин, суд вважає, що порушене право позивачки підлягає захисту шляхом задоволення позову повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує вимоги ч.1 ст.141 ЦПК України та вважає, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути 1073 гривні 60 копійок судового збору, сплаченого нею при поданні позову згідно квитанції №2601910073 від 19 квітня 2023 року.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 142, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 22 жовтня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Велиоберезнянського районного управління юстиції Закарпатської області, відповідний актовий запис №33.
Дітей - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , залишити проживати з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 .
Повне судове рішення складено 23 травня 2023 року.
Суддя Зизич В.В.