про відмову у видачі судового наказу
"22" травня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2126/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С., розглянувши заяву за вх.№2201/23, подану Комунальним підприємством “АСОРТІ” (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, буд. 75, код ЄДРПОУ 24764742)
до боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про видачу судового наказу, -
Комунальне підприємство “АСОРТІ” звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою за вх.№2201/2 від 19.05.2023 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 7945,30 грн. заборгованості.
В обґрунтування поданої заяви заявник вказує на неналежне виконання боржником своїх зобов'язань за договором оренди торгового місця №1058 від 01.01.2022 щодо сплати орендної плати та зазначає:
- заявник вказує, що ОСОБА_1 мала статус фізичної особи-підприємця, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань та між КП “АСОРТІ” та ОСОБА_1 було укладено договір від 01.01.2022 за №1058 про оренду торгового місця;
- заявник зауважує, що на момент звернення до суду із даною заявою ОСОБА_1 не погасила заборгованість перед КП “АСОРТІ” та за 2022 рік сума заборгованості становить - 7945,30 грн.; КП “АСОРТІ” розрахувала суму заборгованості за 2022 рік без врахування штрафних санкції, передбачених у пункті 2.3 договору та на момент звернення до суду із даною заявою ОСОБА_1 не є фізичною особою-підприємцем, проте за умовами договорів здійснює підприємницьку діяльність;
- заявник в обґрунтування підсудності даної заяви господарському суду посилається, зокрема, на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 05.06.2018 по справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з відповідного реєстру) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки остання не перестає існувати; фізична особа-підприємець відповідає за її зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Відповідно до ч.2 ст. 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно з п.п. 1, 16 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
За ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
У відповідності до ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Згідно з п.4 ч.1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства; є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; є рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, прийняте в межах його компетенції в Україні щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого документа на примусове виконання такого рішення; є рішення суду іноземної держави або міжнародного комерційного арбітражу, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
У відповідності до ч.9 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Як встановлено судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 21.04.2021 Фізичною-особою підприємцем Ололенко Надією за власним рішення було припинено підприємницьку діяльність, про що внесено відповідний запис.
Господарський суд звертає увагу, що договір оренди від №1058 укладений між Комунальним підприємством “АСОРТІ” та Ололенко Надією (без статусу суб'єкта підприємницької діяльності) 01.01.2022, тобто вже після внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності, таким чином письмовий договір укладений заявником з фізичною особою.
У той же час, суд зауважує, що у даному випадку заявник звернувся з заявою, яка розглядається в наказному провадженні, а не у порядку позовного провадження. Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв'язку із втратою нею статусу підприємця. Отже, звертаючись із заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, визначаючи в якості боржника саме фізичну особу, яка втратила статус фізичної особи-підприємця, заявник не взяв до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно щодо суб'єктів господарювання, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до розглядуваних правовідносин процедури наказного провадження.
За таких обставин, суд доходить висновку про відмову Комунальному підприємству “АСОРТІ” у видачі судового наказу на підставі п.4 ч.1 ст. 152 ГПК України.
За ч.2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
За таких обставин, заявник має право звернутись із своїми вимогами у позовному порядку.
Частиною 2 ст. 151 ГПК України передбачено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. Таким чином, суд дійшов висновку, що витрати по сплаті судового збору стягувачу не повертаються.
Керуючись ст.ст. 151, 152, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити Комунальному підприємству “АСОРТІ” у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 7945,30 грн.
Ухвала набирає чинності 22.05.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Ю.С. Бездоля