Справа № 139/243/23
(заочне)
24 травня 2023 року смт Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Коломійцевої В.І.,
за участі секретаря судового засідання Боржемської І.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони з 28.10.2008 перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 18.11.2011. Від шлюбу у них є донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем та знаходяться на її утриманні. На підставі рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 12.08.2018 року з відповідача стягуються аліменти на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_4 , в розмірі 800 гривень щомісячно з 28 серпня 2018 року до досягнення нею повноліття. На даний час у позивача погіршилося матеріальне становище у зв'язку з подорожчанням продуктів харчування та інших товарів першої необхідності, а тому позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів і визначити їх у розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісяця і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою від 10.04.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Розгляд проводиться в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін. Перше судове засідання призначено на 08.05.2023.
08.05.2023 перше судове засідання було відкладено за клопотанням представника позивача та через неявку відповідача щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
24.05.2023 відповідач повторно в судове засідання не з'явився, повідомлявся своєчасно та належним чином (а.с.53). Жодних заяв чи клопотань від нього не надходило. Копію ухвали та доданих до неї матеріалів отримав, відзив до суду не направив.
Позивач в судове засідання також не з'явилася, її представник подав заяву, в якій просив справу розглянути за його та позивача відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечив (а.с. 54).
Суд вважав можливим розглянути справу у відсутності сторін, і ухвалити заочне рішення на підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що сторони з 28 жовтня 2008 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області №0216/2-514/2011 від 18 листопада 2011 (рішення набрало законної сили 29.11.2011)(а.с.14-15).
Сторони є батьками неповнолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження останньої (а.с.12).
12 липня 2012 року Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області було прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 липня 2012 року до її повноліття (а.с.17-18).
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 08.05.2015 року відділом ДРАЦС реєстраційної служби Мурованокуриловецького РУЮ у Вінницькій області, 08 травня 2015 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с.16).
Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області №139/788/18 від 12.08.2018 року за позовом ОСОБА_1 вищезазначене рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 12.07.2012 року у справі №0216/2-514/2011 було змінено, із ОСОБА_2 постановлено стягувати на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій сумі в розмірі 800 гривень щомісячно, починаючи з 28 серпня 2018 року і до досягнення дитиною повнолітня (а.с.20-22)
23.10.2018 Мурованокуриловецьким районним відділом ДВС ГТУЮ у Вінницькій області відкрито виконавче провадження по стягненню аліментів (а.с.23).
Згідно довідки Мурованокуриловецькою селищною радою Могилів-Подільського району Вінницької області №494 від 14.03.2023, неповнолітня ОСОБА_4 , 2009 року народження продовжує перебувати на утриманні матері - ОСОБА_1 (а.с.25).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України та п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, враховуючи зміст статей 181, 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Згідно Постанови Верховного Суду № 61-2698св21 від 16.06.2021, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Відповідно до Постанови Верховного Суду № 61-20737св19 від 05.02.2020, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 Сімейного кодексу України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
При цьому, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
В даному випадку, суд вважає встановленим, що позивач бажаючи змінити розмір стягуваних з відповідача аліментів фактично заявила вимогу змінити спосіб такого стягнення та просила стягувати з ОСОБА_2 аліменти у частці від його доходу, що у повній мірі узгоджується чинним законодавством та практикою Верховного Суду.
При цьому, як слідує з позовних вимог ОСОБА_1 просила стягувати з відповідача мінімально визначений законодавством розмір аліментів на одну дитину, а саме 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Судом встановлено, що неповнолітня донька сторін - ОСОБА_4 проживає біля матері. Відповідач, який за судовим рішенням зобов'язаний сплачувати аліменти на користь позивача на неповнолітню дочку сторін, є працездатним, інших утриманців не має, згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отримує дохід від передачі земельних ділянок с/г призначення в оренду, в свою чергу розмір аліментів, визначений рішенням суду від 12 вересня 2018 року, вочевидь не може задовольнити потреби дитини та забезпечити її належне харчування, одяг, витрати на освіту і розвиток.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог позивача в частині зміни способу стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, а тому вважає за необхідне їх задоволити у повному обсязі.
Відповідно до роз'яснень викладених у п. 23 Постанов Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
У зв'язку з цим, у цій справі новий розмір аліментів повинний стягуватися з відповідача саме з часу набрання рішенням законної сили.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, судовий збір на користь держави має бути стягнутий з відповідача в сумі 1073 грн 60 коп.
Згідно зі ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Представник позивача адвокат Солоненко Б.М. в позовній заяві та в заяві до суду від 24.05.2023 заявив про наявність у позивача витрат на оплату правничої допомоги і про намір подати докази про це протягом 5 днів після проголошення рішення, у відповідності до абз.2 ч.8 ст.141 ЦПК України.
Як визначено ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, представнику відповідача адвокату Солоненко Б.М. необхідно подати докази щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191-192 СК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263, 273 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначених рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 12.09.2018 року (Справа №139/788/18), яким стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 800 гривень, на аліменти у розмірі 1/4 частини його щомісячного заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та стягувати їх із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Припинити стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 12.09.2018 (справа №139/788/18.).
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 копійок на користь держави.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення складено 24.05.2023.
Суддя: