Справа № 138/66/23
Провадження №:1-кс/138/362/23
24 травня 2023 року м. Могилів-Подільський
Слідчий суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 за участю підозрюваного ОСОБА_2 , представника третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт, ОСОБА_3 , секретаря судового засідання ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020160000427 від 21 вересня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -
До Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області із зазначеним клопотанням звернулась слідчий СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 за погодженням з прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_6 .
Просила накласти арешт на автомобіль марки «Honda Civic», д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_7 , із забороною відчуження, розпорядження та користування транспортним засобом.
Слідчий СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 , прокурор Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, клопотання підтримали, неявка яких відповідно до ч.1 ст.172 КПК України не є перешкодою для розгляду клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_2 проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що використовує вказаний транспортний засіб при наданні послуг таксі служби «838», а також в якості транспортного засобу для розвезення гуманітарної допомоги. Зазначив, що автомобіль належить на праві приватної власності його дружині ОСОБА_8 , яка надала згоду на використання його ним з метою здійснення підприємницької діяльності, пов'язаної з перевезенням пасажирів.
Представник третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт, ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що спірний автомобіль не відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, а тому не може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, в якому ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а саме сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, а також не може бути предметом спеціальної конфіскації, так як належить іншій особі ОСОБА_8 . Зазначив, що автомобіль перебуває у власності добросовісного набувача, а тому підстав для його арешту немає, а також послався на те, що до теперішнього часу автомобіль у власника чи користувача не вилучався, що також робить неможливим його арешт. Заборона користування, розпорядження майном належним чином слідчим не обґрунтовані. На підставі наведеного просив в задоволенні клопотання відмовити.
Заслухавши учасників кримінального провадження, перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по цих матеріалах, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є забезпечення можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1)збереження речових доказів;
2)спеціальної конфіскації;
3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правого характеру щодо юридичної особи;
4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), що стогується з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Положеннями ч.3 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій.
Отже, захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може бути застосований з метою забезпечення збереження речових доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Як передбачено ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
У відповідності до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частинами 2, 3 ст.168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Загальними підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься і арешт майна, КПК визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
20 травня 2022 року до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області надійшов рапорт працівників УМП ГУНП у Вінницькій області, про те, що за наявною інформацію невідома особа, використовуючи соціальні мережі, сприяє в незаконному перетині державного кордону України особам чоловічої статі віком від 18 до 60 років, поза існуючими пунктами пропуску на території Могилів-Подільського району Вінницької області.
За даним фактом 21 вересня 2023 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022020160000427 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
3 лютого 2023 року прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури в порядку ч.2 ст.36 КПК України надано доручення співробітникам загону з оперативно-розшукової діяльності головного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою встановлення осіб, причетних до організації незаконного переправлення осіб через державний кордон, а також інших осіб, які, можливо, є пособниками у вчинені кримінального правопорушення.
На виконання доручення від 03.02.2023 року № 0253-605вих-23 в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020160000427 від 21.09.2022 року за ч.3 ст.332 КК України, головним оперативно-розшуковим відділом НОМЕР_2 прикордонного загону, встановлено діяльність телеграм каналу під назвою «§», ім'я користувача « ОСОБА_9 », в якому чоловікам віком від 18 до 60 років пропонують чотири шляхи незаконного виїзду з території України за кордон.
Варіант 1: виготовлення білого квитка по непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку. Оформлення документів 3 дні. Вартість 5000 доларів США.
Варiант 2: виготовлення документів для водія міжнародної гуманітарної місії, виїзд на термін від 6 місяців до 1 року. Внесення в базу даних «Шлях».
Виготовлення посвідчення волонтера. Вартість 4500 доларів США.
Також на вказаному телеграм каналі пропонують два варіанта незаконного перетину державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон.
В одному випадку виїзд з м. Одеси, де зустрічає автомобіль та провозить до лінії державного кордону, де зустрічає прикордонна поліція Молдови. Вартість проведених заходів 5500 доларів США.
Інший варіант - прибуття в м. Вінниця в любий зручний час. Перетин державного кордону по домовленості. Потрібно бути фізично витривалим.
На території Молдови очікуватиме водій, який доставить до м. Кишинів. Після чого гарантують поставлення штампів про офіційний в'їзд на територію Молдови протягом 3-х днів. Вартість вказаного варіанту 4500 доларів США.
Досліджуючи останній варіант встановлено, що після зв'язку з телеграм каналом адміністратор повідомляє, що з особою, яка потребує їхніх послуг, зв'яжуться представники. Після чого з номера телефону НОМЕР_3 телефонує невідомий громадянин та проводить інструктаж. Необхідно придбати неопреновий гідрокостюм товщиною 7 мм, який надає безпечні умови перетину. Згідно отриманої інформації після прибуття до м. Вінниця осіб забирає автомобіль те везе до місця, де особам показують напрямок безпосереднього перетину державного кордону України, після чого залишають та надають координати, де саме на території Молдови буде очікувати транспортний засіб для подальшої доставки до м. Кишинів.
У ході перевірки вказаного номеру телефону встановлено, що телефон знаходиться в Німеччині, а його власник згідно Єдиного демографічного реєстру ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ймовірно, також незаконно перетнув державний кордон аналогічним способом.
Згідно бази даних ПК «Оцінка ризиків» громадянин України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , державний кордон України не перетинав.
Надалі 10 лютого 2023 року в ході проведення заходів із документування злочинної діяльності було встановлено, що у скоєнні вказаного правопорушення також приймав участь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_2 .
Свідок ОСОБА_11 показав, що 10 лютого 2023 року ОСОБА_2 у м. Вінниця на АЗС «WOG», розташованої по вулиці Хмельницьке шосе, зустрівся із ним, посадив його до свого автомобіля марки «Honda Civic», д.н.з. НОМЕР_1 , та перевіз до хостелу «Hostel VIP», розташованого у м. Вінниці по вулиці Генерала Арабея, будинок 42а, у якому домовився про його поселення. Після цього, ОСОБА_2 повіз його на ринок та надав пораду придбати вакуумні пакети для одягу, документів та телефону. Після повернення до хостелу, ОСОБА_2 надав йому вказівку одягнути гідрокостюм, який вже був заздалегідь ним придбаний, речі та документи спакувати у вакуумні пакети та очікувати виїзду до місця переправлення через державний кордон України. Під час перевезення він передав ОСОБА_2 за надані послуги грошові кошти у сумі 2000 грн. Того ж дня ОСОБА_2 на вищевказаному автомобілі привіз його до околиць с. Серебрія Могилів-Подільського району, де вказав йому напрямок руху до місця переправлення через річку Дністер до Республіки Молдова, після чого поїхав у невідомому напрямку.
Свідок ОСОБА_12 показав, 21 лютого 2023 року ОСОБА_2 зустрівся з ним та на своєму автомобілі марки «Honda Civic» д.н.з. НОМЕР_1 перевіз до торгівельного центру «Епіцентр», розташованого у м. Вінниці по вулиці Хмельницьке шосе, буд. 1-А, надав пораду щодо придбання рідкого мила для одягання гідрокостюму, який вже був заздалегідь ним придбаний, та вакуумних пакетів для одягу, документів та телефону. Після чого вони разом на вищевказаному автомобілі виїхали у напрямку м. Могилів-Подільський Вінницької області, де на автобусній зупинці поблизу АЗС «WOG» він за вказівкою ОСОБА_2 одягнув гідрокостюм, після чого ОСОБА_2 повідомив йому, що о 19:00 год. відвезе його до лісосмуги, яка веде до лінії державного кордону України, де він має переплести річку Дністер до Республіки Молдови.
17 травня 2023 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а саме сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів, вчинене повторно, з корисливих мотивів.
Згідно інформації Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницької області № 2060/223/01-23 від 20.02.2023 відповідно до облікових даних Національної автоматизованої інформаційної системи ГСЦ МВС України власником автомобіля марки «Honda Civic», д.н.з. НОМЕР_1 являться ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Постановою слідчого від 17 травня 2023 року автомобіль марки «Honda Civic», д.н.з. НОМЕР_1 , було визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні. Підставою визнання транспортного засобу речовим доказом є те, що він використовувався як засіб переміщення осіб, причетних до злочину, як засіб переміщення осіб до місця незаконного перетину державного кордону, при вчиненні злочину з початку люого до моменту фактичного виявлення злочину працівниками правоохоронних органів, зокрема, був використаний ОСОБА_2 при перевезенні 10 та 21 лютого 2023 року громадян України ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до місця переправлення через кордон.
Таким, чином вважаю, що стороною обвинувачення доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Також доведено, що автомобіль марки «Honda Civic», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 та який використовувався ОСОБА_13 , може використовуватись в процесі вчиненнякримінального правопорушення, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та відповідно є речовим доказом у кримінальному провадженні, доля якого буде вирішуватися в порядку ст.100 КПК України, а тому наявні підстави для задоволення клопотання про арешт майна, що узгоджується з вимогами ст.170 КПК України, оскільки є потреба в збереженні цього речового доказу.
Із змісту ч.2 ст.172 КПК України випливає, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна може розглядатися і в тому випадку, коли таке майно не було тимчасово вилучене, а тому слідчий суддя не погоджується з думкою представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, про те, що факт невилучення майна унеможливлює його арешт.
Оглядом в судовому засіданні мобільного додатку «838 Driver» на телефоні, що належить підозрюваному ОСОБА_2 , встановлено, що автомобіль використовується ним в ході здійснення підприємницької діяльності по наданню послуг по перевезенню пасажирів в режимі таксі.
З урахуванням наслідків арешту майна для власника та володільця майна, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про те, що для досягнення завдань застосування арешту майна, буде достатнім накласти арешт на автомобіль шляхом заборони його відчуження, оскільки це не призведе до суттєвого обмеження їх прав.
При цьому слідчий суддя вважає за необхідне попередити власників та володільця зазначених транспортних засобів ОСОБА_8 , ОСОБА_2 про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України, яка стосується незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт.
Оскільки у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, підозрюється ОСОБА_2 , а власником транспортного засобу є інша особа ОСОБА_8 , застосування спеціальної конфіскації в даному випадку виходячи зі змісту ст.96-1 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_2 є неможливим, а тому в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.
Слідчий суддя зазначає, що якщо наявність зв'язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у розумні строки, відповідно до ст.28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для встановлення та перевірки відповідних обставин, власник та/або володілець майна не позбавлений права ініціювати в порядку ст.174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.
Матеріали провадження свідчать про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника та володільця майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальну провадженню.
Доказів будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчому судді не надано.
Керуючись ст.ст.170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020160000427 від 21 вересня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, - задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки «Honda Civic», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_8 та користувачем - ОСОБА_13 , із забороною його відчуження.
Попередити власника та володільця транспортного засобу ОСОБА_8 , ОСОБА_2 про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України, яка стосується незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт.
В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому, прокурору, підозрюваному, представнику третій особі, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
Копію ухвали надіслати фізичній особі, щодо майна якого вирішувалося питання про арешт, не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1