_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________РІШЕННЯ
"18" травня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/1049/23
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Никисла О.І. на підставі довіреності;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” до приватного акціонерного товариства „Одеський завод гумових технічних виробів” про стягнення 137 285,15 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” (далі по тексту - ТОВ „Інфокс”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до приватного акціонерного товариства „Одеський завод гумових технічних виробів” (далі по тексту - ПрАТ „ОЗГТВ”) про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення, водовідведення зливових стоків, абонентське обслуговування, обслуговування та заміну комерційного вузлу обліку за період з січня 2022р. по лютий 2023р. у загальному розмірі 176 604,35 грн.
Ухвалою суду від 20.03.2023р. дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
10.04.2023р. до суду було повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що ухвала суду від 20.03.2023р. була вручена відповідачу у відділенні поштового зв'язку 27.03.2023р.
Ухвалою від 19.04.2023р. судом було частково задоволено клопотання ПрАТ „ОЗГТВ” про продовження процесуального строку та розгляду справи у судовому засіданні, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.05.2023р. о 14:30 год., у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на подачу відзиву на позов до 15.05.2023р. - відмовлено.
01.05.2023р. до суду від ТОВ „Інфокс” надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення, водовідведення зливових стоків, абонентське обслуговування, обслуговування та заміну комерційного вузлу обліку у загальному розмірі 137 285,15 грн. Вказана заява обґрунтована фактом сплати відповідачем частини боргу у розмірі 39 319,20 грн.
Господарським судом було прийнято заяву ТОВ „Інфокс” про зменшення розміру позовних вимог до розгляду, оскільки згідно з п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У судовому засіданні, яке відбулось 03.05.2023р., судом було оголошено перерву до 18.05.2023р. о 12:00 год., про що ПрАТ „ОЗГТВ” було повідомлено ухвалою від 03.05.2023р. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
01.11.2000р. між КП „Одесводоканал” (Водоканал) та ПрАТ „ОЗГТВ” (Абонент) було укладено договір про надання послуг водопостачання та водовідведення №991/3, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого Водоканалом були прийняті на себе послуги з подачі питної води на об'єкти Абонента, а також приймання стічних вод, які Абонент скидає в комунальну систему водовідведення у відповідності до дислокації об'єктів (додаток №1 до договору). Абонент зобов'язується своєчасно сплачувати послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує каналізаційні мережі, прибори в належному порядку відповідно до Правил (перерахованих у п. 2.1 договору) та чинного законодавства.
Згідно з п. 1.1 Статуту ТОВ „Інфокс”, затвердженого рішенням загальних зборів, яке оформлено протоколом №03-07/2022 від 29.07.2022р., ТОВ „Інфокс” є правонаступником КП „Одесводоканал” на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу від 17.12.2003р.
08.12.2010р. між ТОВ „Інфокс” (Виконавець) та ПрАТ „ОЗГТВ” (Споживач) було укладено додаткову угоду №685/3 до договору про надання послуг водопостачання та водовідведення №991/3 від 01.11.2000р., згідно якої сторонами було викладено договір, починаючи з п. 1.2 у новій редакції.
Згідно з п. п. 1.2, 1.3 договору №991/3 від 01.11.2000р. (в новій редакції) Виконавець надає послуги з подачі питної води на об'єкти Споживача, а також приймає стічні води Споживача, який, в свою чергу, зобов'язується своєчасно оплачувати вартість наданих йому послуг.
Умовам п. 2.4.6 договору №991/3 від 01.11.2000р. (в новій редакції) Споживач зобов'язується забезпечити вільний доступ представників Виконавця для провірки технічного стану внутрішніх систем, зняття показів з приладів обліку води, відбору проб питної води та стоків, які Споживач скидає в каналізацію, своєчасно та у повному обсязі виконувати приписи Виконавця.
Відповідно до п. 2.4.9 договору №991/3 від 01.11.2000р. Споживач зобов'язується щомісяця до 19 числа подавати в письмовій формі дані про обсяги водоспоживання. У випадку ненадання зазначених даних Водоканал має право розрахувати об'єм спожитої води на підставі раніше поданих відомостей за останні два місяці.
Положеннями п. п. 2.4.15, 3.2 договору №991/3 від 01.11.2000р. визначено також, що Споживач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати послуги водопостачання та водовідведення згідно вимог чинного законодавства та умов договору. Оплата наданих Виконавцем послуг здійснюється до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Листом від 12.02.2019р. ПрАТ „ОЗГТВ” було направлено на адресу ТОВ „Інфокс” акт звірки взаємних розрахунків від 12.02.2019р., таблицю параметрів заводу, генеральний план заводу тощо.
На підтвердження споживання ПрАТ „ОЗГТВ” протягом періоду з січня 2022р. по лютий 2023р. включно позивачем було надано суду звіти про водокористування, які представником відповідача підписані не були, акти контрольної зйомки показників лічильника від 14.09.2022р., 14.11.2022р., 25.01.2023р., 26.01.2023р., акти від 02.03.2023р., а також фотографії лічильників обліку води. Крім того, позивачем було надано деталізований звіт за січень 2022р. - лютий 2023р. та розшифровку нарахування послуг водовідведення зливних стоків на об'єктах відповідача за січень 2022р. - лютий 2023р.; довідки Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів, які містять інформацію про кількість опадів.
03.03.2023р. ТОВ „Інфокс” звернулось до ПрАТ „ОЗГТВ” із досудовою вимогою №82170, згідно якої позивач просив сплатити заборгованість за надані послуги водопостачання та водовідведення, водовідведення зливових стоків, абонентське обслуговування, обслуговування та заміну комерційного вузлу обліку у загальному розмірі 176 604,35 грн.
03.03.2023р. ТОВ „Інфокс” було складено акт звірки взаємних розрахунків за водопостачання та водовідведення, згідно якого заборгованість ПрАТ „ОЗГТВ” станом на 01.03.2023р. складає 176 604,35 грн. Вказаний акт з боку відповідача підписаний не був.
ПрАТ „ОЗГТВ” на підтвердження часткової оплати вартості наданих позивачем послуг було надано суду платіжну інструкцію №195 від 11.04.2023р. на суму 36 565,00 грн. Крім того, позивачем до заяви про зменшення позовних вимог було додано платіжні інструкції №178 від 02.03.2023р. на суму 1350,78 грн., №179 від 02.03.2023р. на суму 1403,42 грн.
Листом від 31.03.2023р. ПрАТ „ОЗГТВ” звернулось до ТОВ „Інфокс” із пропозицією укласти мирову угоду, за умовами якої відповідач сплачуватиме борг у розмірі 176 604,35 грн. та судовий збір рівними частинами протягом 5 місяців.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках визначені Законом України „Про житлово-комунальні послуги” від 09.11.2017р. № 2189-VIII (з наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до ст. 32 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” 2918-III від 10.01.2002р. (з наступними змінами та доповненнями) за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством. Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об'єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України „Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання” № 2119-VIII від 22.06.2017р. обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено договорами про надання комунальних послуг, укладеними відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", з урахуванням вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність". Оператори зовнішніх інженерних мереж зобов'язані формувати і підтримувати в наявності обмінний фонд вузлів комерційного обліку. Витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В порушення наведених норм чинного законодавства та умов договору №991/3 від 01.11.2000р. ПрАТ „ОЗГТВ” протягом періоду з січня 2022р. по лютий 2023р. включно не було у повному обсязі сплачено вартості наданих позивачем послуг водопостачання та водовідведення, водовідведення зливових стоків, абонентське обслуговування, обслуговування та заміну комерційного вузлу обліку, в результаті чого, станом на момент вирішення даного спору заборгованість відповідача складає 137 285,15 грн.
При цьому, суд зазначає, що ПрАТ „ОЗГТВ” не було надано суду жодного доказу на підтвердження спростування даних ТОВ „Інфокс” про обсяги водоспоживання та водовідведення за спірний період.
З викладених обставин позовні вимоги ТОВ "Інфокс” до ПрАТ „ОЗГТВ” про стягнення суми основного боргу у розмірі 137 285,15 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” до приватного акціонерного товариства „Одеський завод гумових технічних виробів” позовних вимог шляхом присудження до стягнення із відповідача боргу у розмірі 137 285,15 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача згідно зі ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства „Одеський завод гумових технічних виробів” /65013, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 124; ідентифікаційний код 00152276/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” /04116, м. Київ, вул. Шулявська, буд. 5, ідентифікаційний код 14289688/ в особі філії „Інфоксводоканал” /65039, м. Одеса, вул. Басейна, буд. 5, ідентифікаційний код 26472133/ заборгованість у розмірі 137 285,15 грн. /сто тридцять сім тисяч двісті вісімдесят п'ять грн. 15 коп./, судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. /дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 24 травня 2023 р.
Суддя С.П. Желєзна