10 травня 2023 року Справа № 915/1874/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.
за участю сторін:
від позивача (представник позивача) - в судове засідання не з'явився,
від відповідача (представник відповідача) - в судове засідання не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Авантехтранс" (54003, м. Миколаїв, а/с 70, вул. Троїцька, 240А, електронна пошта: bizneclow@gmail.com, код ЄДРПОУ 30396394);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ "Каміон" (54003, м. Миколаїв, вул.Троїцька, 240А, електронна пошта: hvl@mksat.net, код ЄДРПОУ 22426047);
про: стягнення 1344250,03 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авантехтранс" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 24.12.2021 до Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ "Каміон", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором поставки від 01.01.2014 в загальній сумі 1344250,03 грн., в тому числі: - 697 000,00 грн. - борг за Договором поставки, - 449249,93 грн. - пеня, - 62272,00 грн. - 3% річних, - 135728,10 грн. - інфляція, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором поставки від 01.01.2014 в частині оплати товару.
Ухвалою суду від 10.01.2022 позовну заяву б/н від 24.12.2021 залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
18.02.2022 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої надано докази сплати судового збору та докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками.
Ухвалою суду 23.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22 березня 2022 року о 14 год. 00 хв.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18.04.2022 № 259/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 № 341/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 № 573/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Підготовче засідання у даній справі, яке було призначено на 22 березня 2022 року о 14 год. 00 хв., не відбулось у зв'язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.
Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.
Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.
Ухвалою суду від 19.10.2022 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 17 листопада 2022 року об 11 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 17.11.2022 занесену до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 08 грудня 2022 року о 12 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 08.12.2022 відкладено підготовче засідання на 22.12.2022 та зобов'язано позивача у строк до 20.12.2022 надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються з посиланням на первинні документи (видаткові накладні) в підтвердження виникнення заборгованості, з зазначенням періоду прострочення по ним та з зазначенням часткових сплат. Надати оригінал договору поставки №1 від 01.01.2014 для огляду.
Ухвалою суду від 22.12.2022 відкладено підготовче засідання на 24.01.2023 та вдруге зобов'язано позивача у строк до 20.01.2023 надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються з посиланням на первинні документи (видаткові накладні) в підтвердження виникнення заборгованості, з зазначенням періоду прострочення по ним та з зазначенням часткових сплат. Надати оригінал договору поставки №1 від 01.01.2014 для огляду.
Представник позивача в підготовчому засіданні 24.01.2023 просив суд надати йому додатковий час для виконання ухвали суду щодо надання розрахунку сум, що стягуються, в обгрунтування посилався на його перебування у складі військових формувань, що позбавило можливості вчасно виконати ухвалу суду.
Ухвалою суду від 24.01.2023, за клопотанням позивача, відкладено підготовче засідання на 22 лютого 2023 року о 12 год. 30 хв. Зобов'язано позивача у строк до 15.02.2023 надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються з посиланням на первинні документи (видаткові накладні) в підтвердження виникнення заборгованості, з зазначенням періоду прострочення по ним та з зазначенням часткових сплат з доказами направлення на адресу інших учасників.
Ухвалою суду від 22.02.2023 відкладено підготовче засідання на 09.03.2023 та повторно зобов'язано позивача у строк до 06.03.2023 надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються з посиланням на первинні документи (видаткові накладні) в підтвердження виникнення заборгованості, з зазначенням періоду прострочення по ним та з зазначенням часткових сплат.
08.03.2023 позивач засобами електронного зв'язку надав до суду клопотання в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату та надати додатково не менше трьох тижнів для виконання ухвали суду та подачі уточненої позовної заяви, враховуючи великий обсяг первинної бухгалтерської документації майже за п'ять років, а саме видаткових накладних понад 600 шт., довіреностей на отримання ТМЦ, необхідністю зведення платежів, які були здійсненні відповідачем на виконання договору поставки та в результаті складних та не зручних умов праці, дистанційної роботи працівників (бухгалтерів) позивача, беручи до уваги постійні загрози артилерійських та авіаційних обстрілів м. Миколаєва, як прифронтового міста, тривалого захворювання представника позивача адвоката Когіна Л.В.
Представник відповідача в підготовчому засіданні вказала, що угоду на надання правової допомоги №09 укладено з підприємством 21 лютого 2023, відповідач не отримував позовну заяву, а про існування господарської справи №915/1874/21 дізнався випадково з інформаційного сайту Судової влади України, та 22.02.2023 було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Враховуючи необхідність здійснення перевірки великого обсягу документів, яке потребує значного часу та беручи до уваги введенням в Україні воєнного стану просить суд з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи надати додатковий час для надання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 09.03.2023 клопотання позивача та відповідача задоволено,
відкладено підготовче засідання на 20.03.2023 та зобов'язано позивача у строк до 16.03.2023 надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються з посиланням на первинні документи (видаткові накладні) в підтвердження виникнення заборгованості, з зазначенням періоду прострочення по ним та з зазначенням часткових сплат. Надати оригінал договору поставки №1 від 01.01.2014 для огляду. Відповідачу у строк до 16.03.2023 надати відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів на адресу позивача. Надати оригінал договору поставки №1 від 01.01.2014 для огляду.
Ухвалою суду від 20.03.2023, занесену до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25 квітня 2023 року о 10 год. 00 хв.
21 квітня 2023 року до Господарського суду Миколаївської області від Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Авантехтранс" надійшла заява про зменшення позовних вимог.
25 квітня 2023 до Господарського суду Миколаївської області від Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Авантехтранс" надійшла заява в якій просить суд повернути заяву про зменшення позовних вимог.
Ухвалою суду від 25.04.2023 повернуто заяву про зменшення позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Авантехтранс".
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09:48 по 10:18 у Миколаївській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Миколаївська область"), судове засідання 25.04.2023 не відбулось.
Ухвалою суду від 25.04.2023 судове засідання призначено на 10 травня 2023 року об 11 год. 00 хв.
02 травня 2023 року позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву про часткову відмову від позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором поставки від 01.01.2014 в розмірі 253 228,03 грн., 44 300,00 грн. - 3% річних нараховані за період з 30.04.2017 по 23.03.2023, 205 664,98 грн. - інфляційні нараховані за період з травня 2017 року по березень 2023 року.
Як вбачається з вказаної заяви позивач відмовився від частини позовних вимог, а саме основного боргу в розмірі 443 771,97 грн. (697 000,00 грн . - 253 228,03 грн.), та пені в розмірі 449 249,93 грн., зменшив вимоги в частині стягнення 3% річних, збільшив вимоги в частині стягнення інфляційних втрат шляхом збільшення періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Згідно до приписів п.1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Крім того, частинами 1, 3 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Так, суд зазначає, що відмова позивача від частини позовних вимог не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, відмова від частини позову є формою реалізації прав позивача, заява про відмову від частини позовних вимог підписана уповноваженим представником ТОВ фірма «Авантехтранс» - адвокатом А.В.Когін.
У зв'язку з тим, що позивач з власної ініціативи письмовою заявою відмовився від частини позовних вимог, а саме основного боргу в сумі 443 771,97 грн. (697 000,00 грн. - 253 228,03 грн.), пені в розмірі 449 249,93 грн., то суд дійшов висновку про прийняття заяви про відмову від позову в частині основного боргу в сумі 443 771,97 грн. та пені в розмірі 449 249,93 грн., у зв'язку з чим провадження у справі №915/1874/21 слід закрити в частині стягнення основного боргу в сумі 443 771,97 грн. та пені в розмірі 449 249,93 грн.
В іншій частині заяви щодо збільшення інфляційних втрат, зменшення 3% річних шляхом збільшення періоду нарахування слід відмовити, оскільки відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання. Позивач в порушення вказаних норм надав заяву на стадії розгляду справи по суті, що процесуально є недопустимим.
Враховуючи наведене, предметом подальшого судового розгляду у справі №915/1874/21 є вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ "Каміон" заборгованості за Договором поставки від 01.01.2014 в сумі 253 228,03 грн., 62272,00 грн. - 3% річних, 135 728,10 грн. - інфляційних втрат.
10 травня 2023 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання в якому просить суд визнати причини неявки представника відповідача Хлівецької О.В. та відповідача в судове засідання, яке призначене на 10.05.2023 об 11 год. 00 хв. поважними та відкласти розгляд справи в судовому засіданні на іншу дату та час. В обґрунтування клопотання вказує, що станом на 10.05.2023 адвокат Хлівецька О.В. знаходиться на лікарняному, у зв'язку з хворобою, при цьому доказів не надає.
У відповідності до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене та те, що відповідач (його представник) повторно не з'явився у судове засідання, хоча був завчасно повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідно до вимог ст. 120 ГПК України, клопотання представника відповідача не містить доказів в обґрунтування поважності причин не з'явлення в судове засідання, то суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч. 2 ст.178 ГПК України.
10.05.2023 представник позивача надав до суду клопотання в якому просить суд розглянути справу за відсутності представника. Вказує, що позовні вимоги підтримує з урахуванням заяви про часткову відмову від позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
01 січня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Авантехтранс" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТФ "Каміон" (далі - покупець) було укладено Договір поставки №1 (далі - Договір), у відповідності до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця запчастини до автомобіля та до тракторної техніки (у тому числі акумулятори, мастильні матеріали та технічну рідину), автотовари, далі «Автокомплектуючі», на суму три мільйони гривень, а покупець зобов'язується прийняти автокомплектуючі та оплатити їх вартість у порядку та на умовах передбачених даним Договором (п.1.1 Договору).
У відповідності до п.1.2 Договору, номенклатура, асортимент, загальна кількість автокомплектуючих , розмір партій, ціну за одиницю, загальну вартість партії, умови та строки поставки передбачаються в рахунках-фактури та повністю узгоджується сторонами в видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору та визначають загальну суму Договору.
Згідно п.3.2 Договору, датою поставки автокомплектуючих є дата виписки продавцем видаткової накладної на кожну партію.
Відповідно до п.3.3 Договору, сторони узгодили, що представник покупця, на якого виписана довіреність на отримання ТМЦ, є уповноваженою особою покупця та має право узгоджувати асортимент, кількість та ціну автокомплектуючих.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунок між сторонами відбувається в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
У відповідності до п.4.3 Договору, сторони узгодили наступні умови розрахунку за поставлені автокомплектуючі: - покупець здійснює оплату поставлених автокомплектуючих з відстрочкою платежу 180 календарних днів з моменту здійснення поставки; - повна оплата за поставлені автокомплектуючі повинна бути здійснена не пізніше дати закінчення дії даного Договору, а саме до 31 грудня 2018 року. Оплата відбувається без виставлення рахунку продавцем в безготівковій формі.
Згідно п.4.4 Договору, всі кошти, що надходять від покупця, першочергово направляються в рахунок погашення попередньої заборгованості.
Відповідно до п.8.1 Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар, у період з 04 січня 2014 по 01 червня 2017 року на загальну суму 2 403 841,43 грн., що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання товару (т.1 а.с.23-276, т.2 а.с.1-255, т.3 а.с.1-126) та не спростовано відповідачем.
Позивач вказує, що відповідач в період з 19.09.2014 по 28.07.2017 здійснив часткову оплату за поставлений товар в сумі 2 150 613,40 грн., та згідно розрахунку позовних вимог (з урахуванням заяви №б/н від 01.05.2023), у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за поставлений товару у розмірі 253 228,03 грн. (2 403 841,43 грн. - 2 150 613,40 грн.).
Позивач звернувся до відповідача з вимогою №05 від 07 травня 2021 року в якій просив погасити заборгованість за поставлений товар (т.3 а.с.127).
Відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, заборгованість за поставлений товар не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 253 228,03 грн., 3% річних в сумі 62 272,00 грн, втрат від інфляції в сумі 135 728,10 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно вимог ст. 712 Цивільного Кодексу України, - за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Так, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 253 228,03 грн. за поставлений товар є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних та інфляційних суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст.611 Цивільного Кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 Цивільного Кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання ст.625 Цивільного Кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у загальному розмірі 62 272,00 грн. нараховані за період з 01.01.2019 по 23.12.2021 на суму боргу в розмірі 697 000,00 грн.
Судом за допомогою програми «IpLex» перевірений розрахунок 3% річних, з
простроченої заборгованості в сумі 253 228,03 грн. за період з 01.01.2019 по 23.12.2021 та встановлено, що розмір 3% річних який підлягає задоволенню становить 22 624,01 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 39 647,99 грн. (62 272,00 грн. - 22 624,01 грн.) задоволенню не підлягають.
Також, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні в сумі 135 728,10 грн. нараховані за період з січня 2019 року по листопад 2021 року на суму заборгованості 697 000,00 грн.
Судом за допомогою програми «IpLex» перевірений розрахунок інфляційних, з
простроченої заборгованості в сумі 253 228,03 грн. за період з січня 2019 по листопад 2021 та визначено, що розмір інфляційних який підлягає задоволенню становить 49 311,56 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 86 416,54 грн. (135 728,10 грн. - 49 311,56 грн.) задоволенню не підлягають.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищезазначене, та те, що позивач довів належними доказами обґрунтованість позовних вимог, а відтак наявність права на стягнення з відповідача основного боргу в сумі 253 228,03 грн., 3% річних в розмірі 22 624,01 грн. та інфляційних в розмірі 49 311,56 грн., а відповідач вказаного не спростував, то позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того що, згідно ст.129 ГПК України, у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 191, 195, 196, 210, 220, 232, 231, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства
з обмеженою відповідальністю ТФ "Каміон" заборгованості за Договором №1 від 01.01.2014 в сумі 443 771,97 грн. та пені в розмірі 449 249,93 грн., у зв'язку з відмовою позивача від частини позовних вимог.
2. В решті позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ "Каміон" (54003, м.Миколаїв, вул.Троїцька, 240А, електронна пошта: hvl@mksat.net, код ЄДРПОУ 22426047) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Авантехтранс" (54003, м. Миколаїв, а/с 70, вул. Троїцька, 240А, електронна пошта: bizneclow@gmail.com, код ЄДРПОУ 30396394) заборгованість за Договором поставки від 01.01.2014 в сумі 253 228,03 грн., 3% річних у розмірі 22 624,01 грн., інфляційні втрати у розмірі 49 311,56 грн. та 4 873,26 грн. судового збору.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 22.05.2023
Суддя Н.О. Семенчук